Постанова № 32167748, 03.07.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2013 року Справа № 812/5809/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі :

судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.,

за участю :

представника заявника - Варламової І.В.,

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного підприємства фірма «Боско» про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 4464,04 грн., -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного підприємства фірма «Боско» про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 4464,04 грн.

В обґрунтування подання про стягнення коштів за податковим боргом Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області зазначила, що станом на 01 липня 2013 року в результаті несплати податкового зобов'язання з ПДВ по декларації № 9036925740 від 20.06.2013 року в сумі 918,00 грн. та податкового зобов'язання з орендної плати за землю. Згідно декларації № 1300002468 від 09.02.2013 року в сумі 3546,04 грн. у відповідача виник податковий борг в загальній сумі 4464,04 грн., який на підставі пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України підлягає стягненню з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Відповідачу направлено податкову вимогу : № 300 від 30.09.2011 року з повідомленням про податковий у сумі 89264,32 грн., яку вручено та особисто отримано директором.

У державному реєстрі обтяжень рухомого майна 15 березня 2011 року внесено запис про реєстрацію податкової застави ППФ «Боско» під № 30637915 з терміном дії податкової застави до 15.03.2016 року.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, у відповідності із пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області просить стягнути кошти Приватного підприємства фірма «Боско» за податковим боргом з податку на додану вартість та з орендної плати за землю в загальній сумі 4464,04 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих боржника, на користь Держави, постанову суду звернути до негайного виконання.

Представник заявника у судовому засіданні вимоги подання підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Приватне підприємство фірма «Боско» про дату, час та місце судового розгляду подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом повідомлено належним чином (арк. справи 26).

У судове засідання представник платника податків не прибув, про причини неприбуття у судове засідання не повідомив. Заперечення проти подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом до суду не надав.

Оскільки у відповідності із абзацом 3 частини 7 статті 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання, суд вважає занеобхідне подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом розглянути за відсутності представника платника податків.

Заслухавши пояснення представника заявника, розглянувши у відкритому судовому засіданні подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає вимоги подання такими, що підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно зі ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Стаття 285 Податкового кодексу України передбачає, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п.п. 287.4. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що Приватне підприємство фірма «Боско» як платник податків знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку з 21.05.1998 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 12.06.2008 року № 88 (арк. справи 8).

Відповідно до вимог, встановлених Законом України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який діяв до 01 січня 2011 року), Приватне підприємство фірма «Боско» зареєстроване платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість - 253651412141, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09 червня 2008 року № 100120558 (арк. справи 9).

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України Приватне підприємство фірма «Боско» подало до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 року від 20 червня 2013 року № 9036925740, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 918,00 грн. (арк. справи 20,21).

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України Приватне підприємство фірма «Боско» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, тобто до 30 червня 2013 року включно, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з орендної плати за землю, зазначену у поданих ним податкових деклараціях, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.

Податковий борг з податку на додану вартість по податковій декларації від 20 червня 2013 року № 9036925740 в сумі 918,00 грн. платником податків не сплачений (арк. справи 11,12).

Податковий борг з орендної плати за землю по податковій декларації від 09 лютого 2013 року № 1300002468 в сумі 3546,04 грн. платником податків не сплачений (арк. справи 11,16).

Відповідачу направлено податкову вимогу : № 300 від 30.09.2011 року з повідомленням про податковий у сумі 89264,32 грн., яку вручено та особисто отримано директором (а.с.10).

У державному реєстрі обтяжень рухомого майна 15 березня 2011 року внесено запис про реєстрацію податкової застави ППФ «Боско» під № 30637915 з терміном дії податкової застави до 15.03.2016 року (а.с.13).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки податкова вимога № 300 від 30.09.2011 року є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що Приватне підприємство фірма «Боско» станом на дату розгляду та вирішення подання податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку податковий борг у розмірі 4464,04 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів в сумі 4464,04 грн. за податковим боргом з податку на додану вартість та з орендної плати за землю з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності із частиною 7 статті 183-3 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2,3,9,10,11,17,18,23,69-72,87,94,158-163,167,183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного підприємства фірма «Боско» про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 4464,04 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути кошти Приватного підприємства фірма «Боско» за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків з :

- податку на додану вартість в сумі 918,00 грн. (дев'ятсот вісімнадцять гривень) на користь Держави на р/р 31111029700080, код платежу 14010100, банк ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ в м. Сєвєродонецьку, код 37944909;

- орендної плати за землю в сумі 3546,04 грн. (три тисячі п'ятсот сорок шість гривень 04 коп.) на користь Держави р/р 3218812700080, код платежу 13050200, банк ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ в м. Сєвєродонецьку, код 37944909.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Т.І. Ковальова