Постанова № 32166953, 25.06.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/920/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Залімського І. Г. Мельник-Томенко Ж. М.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Іваненко М.В.

відповідача: Лабунець Ю.В., Кушнір О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша»» звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення. Позовні вимоги мотивовано тим, що податковим органом на підставі акту перевірки № 411/2207/36352216 від 08.02.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000012203 від 18.02.2013 року, яким товариству збільшено зобов'язання по сплаті податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 33 858,66 грн., в тому числі за основним платежем - 27 086,93 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 6 771,73 грн. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили податкове повідомлення-рішення скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.04.2013 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.04.2013 року, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.04.2013 року скасувати, а позов - задовольнити, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали у повному обсязі, проти її задоволення заперечили, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПАТ «СК «Перша» знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби з 10.03.2009 року. Основним видом діяльності підприємства є надання інших послуг у сфері страхування (КВЕД 66.03.0).

В період з 21.01.2013 року по 01.02.2013 року Вінницькою ОДПІ була проведена позапланова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Вінницької філії ПАТ «СК «Перша»» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 21.01.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 21.01.2013 року., за результатами якої складено акт від 08.02.2013 року № 411/2207/36352216 ( а.с.8-38).

Відповідно до висновків викладених в зазначеному акті, в ході перевірки виявлено порушення позивачем вимог п.п.163.1.2 п.163.2 ст.163, п.п.164.2.17. «е» п.164.2 ст.164, п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем як податковим агентом, не утримано та не сплачено податок на доходи фізичних осіб з оподатковуваного доходу, отриманого працівниками ПАТ «СК «Перша». На цій підставі Вінницькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000012203 від 18.02.2013 року, яким позивачу збільшено зобов'язання по сплаті податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 33 858,66 грн., в тому числі за основним платежем - 27 086,93 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 6 771,73 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що між ПАТ «СК «Перша»» (замовник) та ФОП ОСОБА_5 (виконавець) було укладено договір про надання послуг № 2.02.-02-12Н від 04.01.2012 року. Згідно зазначеного договору виконавець зобов'язується надати послуги з організації та проведення занять-практикумів для працівників підприємства, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги. Крім того, пунктом 2 зазначеного договору виконавець зобов'язується забезпечити проведення занять кваліфікованими фахівцями та забезпечити учасників необхідними навчально-методичними матеріалами. Замовник зобов'язується подати попередню заявку із зазначенням теми та кількості учасників, здійснити оплату послуг, вжити усіх необхідних заходів для прибуття на заняття погодженої кількості учасників. Оплата здійснюється згідно акту здавання-приймання послуг.

На виконання умов вищезазначеного договору за період з квітня по грудень 2012 року ФОП ОСОБА_5 надавав послуги Вінницькій філії ПАТ «СК «Перша»», яка в свою чергу, здійснила їх оплату на загальну суму 153554,00 грн., що підтверджується первинними документами: виписками банку по розрахунковим рахункам, касовим книгам, видатковим касовим ордерам на оплату послуг, актами приймання-передачі наданих послуг за квітень-грудень 2012 року, щомісячними заявками, які були досліджені судом першої інстанції.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до п.п.163.1.2 п.163.1 ст. 163 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування резидента є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Згідно вимог п.п. 164.2.17 «е» п. 164.2 ст. 164 Податкового Кодексу України до загального місячного (річною) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Якщо додаткові блага надаються у не грошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п.164.5 ст. 164 Кодексу, тобто з урахуванням коефіцієнту 1,176.

Підпунктами 165.1.21, 165.1.37 п.165.1 ст.165 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються суми, сплачені роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, але не вище розміру, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем, але за умови, що вона уклала з ним письмовий договір (контракт) про взяті зобов'язання з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше ніж три роки та суми витрат роботодавця у зв'язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку.

На підставі аналізу зазначених норм Закону в сукупності та взаємозв'язку із встановленими обставинами справи, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що дохід, отриманий платником податку, у випадку здійснення підприємством неформального професійного навчання працівників, згідно п.п. 165.1.21, 165.1.37 п.165.1 ст.165 ПК України, не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу підприємства. Проте, оскільки спірні грошові суми, не включені позивачем до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, були сплачені позивачем ФОП ОСОБА_5 не за проведене навчання працівників, а за надання інших послуг, рішення податкового органу було прийнято правомірно. Колегія суддів апеляційного суду із таким висновком не погоджується, з огляду на наступне.

Підставою для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства та прийняття оскаржуваного рішення стало виявлення у ході перевірки факту того, що Вінницькою філією ПАТ «СК «Перша»» як податковим агентом не утримано та не сплачено податок на доходи фізичних осіб з оподатковуваного доходу, отриманого платниками податку - працівниками цієї філії як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих послуг за навчання.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до ст. 201 Кодексу законів про працю України для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників, особливо молоді, власник або уповноважений ним орган організує індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації, установи.

Правові основи організації професійного розвитку працівників регулюються Законом України «Про професійний розвиток працівників». Згідно із пунктом 5. ст. 6 названого Закону роботодавці можуть здійснювати формальне і неформальне професійне навчання працівників.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про професійний розвиток працівників» неформальне професійне навчання працівників - це набуття ними професійних знань, умінь і навичок, не регламентоване місцем набуття, строком та формою навчання.

Згідно із пунктом 2. ст. 6 цього ж Закону професійне навчання працівників здійснюється безпосередньо у роботодавця та на договірній основі у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах або організаціях.

Судом встановлено, що саме неформальне професійне навчання працівників безпосередньо у роботодавця та страхових агентів у формі занять-практикумів здійснювало ПАТ "СК "Перша".

Колегія суддів апеляційного суду також бере до уваги посилання позивача (апелянта) на лист ДПА України від 11.02.2009 р. № 1164/6/17-0716, № 2690/7/17-0717 «Щодо надання роз'яснення», в якому Державна податкова адміністрація України зазначає, що скільки метою проведення підготовки чи перепідготовки працівників є створення інтелектуального потенціалу підприємства для досягнення цим же підприємством значних позитивних результатів у здійснюваній господарській діяльності, витрати підприємства, пов'язані з професійною підготовкою, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації працівників за профілем діяльності такого підприємства, є витратами на виробничі цілі, що пов'язані з господарською діяльністю підприємства і не вважаються особистими доходами (додатковим благом) працівників. Такої ж позиції дотримується Державна податкова адміністрація України і у своєму листі від 22.08.2008 р. № 10534/5/17-0716 «Щодо питань оподаткування доходів фізичних осіб».

Таким чином колегія суддів не вбачає в діях позивача порушень вимог Податкового кодексу України, на які посилався податковий орган при проведенні перевірки, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем необґрунтовано і безпідставно, а отже підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови, якою адміністративний позов необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" задовольнити повністю .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.02.2013 року форми "Р" № 0000012203.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "01" липня 2013 р. .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.