КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" липня 2013 р. Справа№ 910/2589/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Рєпіної Л.О.
Суліма В.В.
за участю представників:
від позивача: Гуйван О.П. - представник,
Крат А.В. - представник
від відповідача: Мицько Р.М. - представник
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року по справі № 910/2589/13 (Повний текст рішення складено і підписано 26.03.2013) (суддя: Паламар П.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго»
до Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
про стягнення безпідставно набутих коштів, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 1 163 103,96 грн.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Полтаваобленерго» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про стягнення безпідставно набутих коштів, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 1 163 103,96 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року по справі № 910/2589/13 позов задоволено частково.
Стягнуто з Дочірньої компанії «Газ України» Національної компанії «Нафтогаз України» на користь Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» 1 067 508,34 грн. безпідставно набутих коштів, 14 055,53 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 39 834,15 грн. три проценти річних з простроченої суми.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» подало апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року по справі № 910/2589/13 в частині задоволення вимог про стягнення 14 055,53 грн. - інфляційних та 39 834,15 грн. - три відсотки річних та прийняти нове рішення, яким відмовити Публічному акціонерному товариству «Полтаваобленерго» в задоволенні позовних вимог про стягнення 14 055,53 грн. - інфляційних та 39 834,15 грн. - три відсотки річних.
Апеляційна скарга Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає частковому скасуванню.
У свою чергу, Публічне акціонерне товариство «Полтаваобленерго», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року по справі № 910/2589/13 в частині відмовлених позовних вимог про стягнення неустойки на суму 41 705,94 грн. та прийняти нове рішення, яким стягнути вказаний розмір неустойки з Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на користь Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго».
Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» мотивована тим, що в ході розгляду позовної заяви господарським судом міста Києва в частині відмовлених позовних вимог в належній мірі не було з'ясовано всі обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права, а тому підлягає частковому скасуванню.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 апеляційні скарги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 04.06.2013.
03.06.2013 від представника відповідача надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких відповідач наполягає на неправомірності стягнення з нього інфляційних втрат та 3% річних, а також зазначає про неправильний розрахунок інфляційних втрат та помилкове неврахування дефляційних процесів.
04.06.2013 від представника позивача через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких позивач зазначає, що неустойка в сумі 41 705,94 грн. незважаючи на те, що вона не передбачена умовами Договору № 06/10-2587БО-24/3608 від 20.12.2010, має бути стягнута з відповідача на підставі ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.
У судовому засіданні 04.06.2013 оголошено перерву до 02.07.2013.
Представник позивача 02.07.2013 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, однак погодився з відповідачем, що у період з жовтня 2011 року по січень 2013 року мали місце дефляційні процеси, а тому сума інфляційних втрат позивача становить не 14 055,53 грн., а 3 202,53 грн.
Дослідивши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні з наступних підстав:
20.12.2010 між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Полтаваобленерго», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Полтаваобленерго», (покупець) укладено Договір № 06/10-2587БО-24/3608 про закупівлю природного газу за державні кошти (надалі - Договір).
Відповідно до умов Договору постачальник зобов'язався постачати позивачу протягом 2011 року імпортований природний газ в обсязі до 11900000 м3 за ціною 2 957,93 грн. з урахуванням ПДВ за 1000 м3, а останній - прийняти та оплатити його вартість на умовах попередньої оплати.
У відповідності до п. 1.2. Договору, в редакції Додаткової угоди № 5 до Договору від 30.08.2011, постачальник передає покупцю в період з 01.01.2011 по 31.12.2011 природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 11 381 тис. куб. м.
Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:
- перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованого місячного обсягу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;
- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованого місячного обсягу до 20-го та 30 (31)-го числа місяця поставки.
Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно до п. 10.1 Договору, в редакції Додаткової угоди № 1 до Договору від 28.01.2011, Договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін, діє у частині поставки газу з 01.01.2011 до 31.12.2011 включно, а у частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення.
Як вбачається з актів приймання-передачі природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 31 січня 2011 р, 28 лютого 2011 р., 31 березня 2011 р., 30 квітня 2011 р., 31 травня 2011 р., 30 червня 2011 р., 31 липня 2011 р., 31 серпня 2011 р. та не заперечується сторонами відповідачем передано позивачу природний газ загальною вартістю 21 289 857,23 грн., натомість позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 22 357 365,57 грн.
03.10.2011 між сторонами було підписано Додаткову угоду № 6 до Договору, якою сторони у справі припинили дію Договору в частині поставки природного газу з 01 жовтня 2011 року.
Листом №02-30/12126 від 11.10.2011 позивач звернувся до відповідача, у якому просив повернути переплату за Договором в розмірі 1 067 508,34 грн.
Однак відповідач вимоги позивача не виконав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Враховуючи, що належними та допустимими доказами доведено та не заперечується сторонами факт безпідставного набуття відповідачем грошових коштів в сумі 1 067 508,34 грн., вказані кошти підлягають поверненню позивачу.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 41 705,94 грн. неустойки на підставі ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, колегія суддів зазначає, що ні в Договорі, ні чинним законодавством не передбачено стягнення неустойки у розмірі облікової ставки Національного банку України за несвоєчасне повернення надміру сплачених за Договором коштів, а тому вимога про стягнення з відповідача неустойки задоволенню не підлягає, у зв'язку з необґрунтованістю.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 Цивільного кодексу України).
Суд зазначає, що згідно з інформаційним листом Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних. Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань.
Відповідно до арифметично правильного розрахунку, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 202,53 грн. інфляційних втрат та 39 834,15 грн. три проценти річних з простроченої суми за час прострочення виконання зобов'язання.
Згідно з п. 10 ч. 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року у справі № 910/2589/13 підлягає зміні в частині стягнення інфляційних втрат, апеляційна скарга Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задовольнити частково.
3. Рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 по справі № 910/2589/13 змінити.
4. Позов задовольнити частково.
5. Стягнути з Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) на користь Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, код 00131819) 1 067 508,34 грн. безпідставно набутих коштів, 3 202,53 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 39 834,15 грн. три проценти річних з простроченої суми, 22 210,90 грн. витрат по оплаті судового збору.
6. У позові в іншій частині відмовити.
7. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, код 00131819) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) 173,25 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
8. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.
9. Матеріали справи № 910/2589/13 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.
Головуючий суддя Тарасенко К.В.
Судді Рєпіна Л.О.
Сулім В.В.
Судове рішення № 32166559, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 02.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/2589/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: