Ухвала суду № 32166336, 03.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

03.07.13 № 910/12494/13. Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗАНТІЯ 1"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ",

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОСТМАЙСТЕР"

про припинення порушення прав інтелектуальної власності на зараєстрований знак для товарів і послуг МІЛІТАРИСТ, МИЛИТАРИСТ, MILITARIST, MILITARIST military games, МІЛІТАРИСТ військові ігри, про припинення делегування (реєстрації) доменного імені militarist.pl.uа, визнання дій недобросовісною конкуренцією

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № 10/06 від 10.06.2013 р. і додані до неї документи (в т.ч. заява про вжиття заходів до забезпечення позову № 10/06-1 від 10.06.2013 р.), повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 року №5515-VI станом на 01.01.2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1147,00 грн.

Згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, т.т. 1147,00 грн.

Як вбачається зі змісту позовної заяви № 10/06 від 10.06.2013 р., позивач просить суд:

"Припинити порушення прав інтелектуальної власності на зареєстрований знак для товарів та послуг МІЛІТАРИСТ, МИЛИТАРИСТ, MILITARIST, MILITARIST military games, МІЛІТАРИСТ військові ігри, шляхом заборони відповідачеві - Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ" використовувати у будь-який спосіб без згоди Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЗАНТІЯ 1», як власника знаку для товарів і послуг, знак для товарів і послуг МІЛІТАРИСТ, МИЛИТАРИСТ, MILITARIST, MILITARIST military games, МІЛІТАРИСТ військові ігри, в тому числі заборонити використання доменного імені militarist.pl.ua в мережі Інтернет шляхом припинення реєстрації доменного імені, заборонити відповідачу використовувати позначення МІЛІТАРИСТ, МИЛИТАРИСТ, MILITARIST, MILITARIST military games, МІЛІТАРИСТ військові ігри, у друкованих виданнях, рекламі, мережі Інтернет, на етикетках, упаковках, при виконанні робіт та наданні послуг".

Отже, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, а саме:

- припинити порушення прав інтелектуальної власності на зареєстровані знаки для товарів та послуг МІЛІТАРИСТ, МИЛИТАРИСТ, MILITARIST, MILITARIST military games, МІЛІТАРИСТ військові ігри шляхом заборони відповідачеві використовувати у будь-який спосіб без згоди позивача, як власника знаків для товарів і послуг, наведені знаки для товарів і послуг;

- заборонити відповідачу використання доменного імені militarist.pl.ua в мережі Інтернет шляхом припинення реєстрації доменного імені;

- заборонити відповідачу використовувати позначення МІЛІТАРИСТ, МИЛИТАРИСТ, MILITARIST, MILITARIST military games, МІЛІТАРИСТ військові ігри, у друкованих виданнях, рекламі, мережі Інтернет, на етикетках, упаковках, при виконанні робіт та наданні послуг").

В своїх роз'ясненнях "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року № 7 Пленум Вищого господарського суду України, з метою забезпечення правильного і однакового застосування законодавства, постановив надати господарським судам роз'яснення згідно яких, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає до сплати за заявлені позивачем позовні вимоги повинен становити 3441,00 грн. за три вимоги немайнового характеру.

Проте, до позовної заяви № 10/06 від 10.06.2013 р. у якості доказу сплати судового збору долучено платіжне доручення № 472 від 06.06.2013 р. від 17.04.2013 р., відповідно до якого судовий збір сплачено лише в розмірі 1147,00 грн., т.т. фактично за одну вимогу немайнового характеру.

Отже, позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

У якості доказу надіслання на адресу відповідача копії позовної заяви № 10/06 від 10.06.2013 р. і доданих до неї документів, до вказаної позовної заяви додані фіскальний чек № 1316 від 07.06.2013 р. та опис вкладення у цінний лист № 20796679 від 07.06.2013 р.

Втім, у суду відсутні підстави вважати вищенаведені фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист в якості належних доказів виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України з огляду на наступне:

Як вбачається з опису вкладення у цінний лист № 20796679 від 07.06.2013 р., відповідачу направлено "Копію позовної заяви № 07/06", а отже іншої позовної заяви, ніж фактично поданої позивачем до суду (№ 10/06 від 10.06.2013 р.).

До того ж, не можна фактично відправити відповідачу 07.06.2013 р. копію позовної заяви № 10/06 від 10.06.2013 р., яка буде створена у майбутньому, а саме 10.06.2013 р.

Крім того, у позовній заяві № 10/06 від 10.06.2013 р., що адресою відповідача є: 04053, м. Київ, вул. В.Васильківська, 111/113. Втім, як вбачається із доданого до позовної заяви фіскального чеку № 1316 від 07.06.2013 р., копії позовної заяви і доданих до неї документів надіслані позивачем на адресу з поштовим індексом 03127. Оскільки з вказаного чеку не вбачається повна адреса відповідача, а індекс не співпадає із зазначеним у позовній заяві, а відповідні довідки/витяги з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України/Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача до позовної заяви не додані, суд не може дійти однозначного висновку про те, що копії позовної заяви і доданих до неї документів направлені на адресу відповідача.

Наведені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву № 10/06 від 10.06.2013 р., з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.

Тож, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

За таких обставин, позовна заява № 10/06 від 10.06.2013 р. та додані до неї документи (в т.ч. заява про вжиття заходів до забезпечення позову № 10/06-1 від 10.06.2013 р.) підлягають поверненню позивачеві без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду з відповідною позовною заявою, слід також звернути увагу на наступне:

Стаття 54 ГПК України визначає вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, при цьому у ч. 2 цієї статті зазначені вимоги, які повинні бути виконані позивачами при складанні тексту позовної заяви, як документа, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду.

Однак, п. п. 1-7 ч. 2 ст. 54 ГПК України не передбачають права (можливості) для позивача самостійно визначати та залучати до участі у справі третіх осіб при складанні та поданні позовної заяви до господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть бути залучені до участі у справі, зокрема, за клопотанням сторін (позивача, відповідача - ч. 2 ст. 22 ГПК України).

При цьому таке клопотання має бути подане до прийняття рішення господарським судом, містити обґрунтування того, що рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін, а також має бути зазначено, на стороні кого (позивача чи відповідача) вступає у справу третя особа та зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Фактично ці вимоги позивачем не виконані, відповідне клопотання та обґрунтування відсутні.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішуються господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу (ч. 3 ст. 27 ГПК України).

В свою чергу, недотримання вимог ст. 54 ГПК України щодо форми та змісту позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 ГПК України.

Слід також звернути увагу, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов, а згідно з п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПУ України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.

Так, в останньому абзаці сторінки 2 та першому абзаці сторінки 3 позовної заяви зазначено, що "Як стало відомо Позивачу з інформаційного пошуку сайту imena.ua домен із аналогічною назвою Militarist.pl.ua був зареєстрований TOB «ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ» (Відповідач) 15.10.2009р. за гр. Світланою Чорнощоковою та використовується в мережі Інтернет невідомою компанією в якості назви інтернет-магазину «МИЛИТАРИ-СТИЛЬ» ...", втім найменування та місцезнаходження цієї компанії позивачем у позовній заяві не вказані з подальшим посиланням на "відмову Відповідача надати необхідні відомості Позивачеві". В свою чергу, відповідні відомості та докази позивачем не подані суду, рівно як і не подане клопотання в порядку ст. 38 ГПК України.

Так, приписами статті 38 ГПК України передбачено, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господрським судом доказів, в якому має бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя О.В.Гумега