Вирок № 32166259, 03.07.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7897/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2013 Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Хайкіна В.М.

при секретарі Шептуха В.М.,

з участю прокурора Джура О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали кримінального провадження № 12013220480001340 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця станції Брюховецька, Краснодарського краю РФ, росіянина, громадянина України, не працюючого, маючого середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого

про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2010 року ОСОБА_2, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства та діючи з корисливих мотивів, з метою пошуку співучасника вступив у спільну злочинну змову з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно розробленого ОСОБА_2 плану, в який останній присвятив ОСОБА_1, що він повинен знайти суб'єкт господарювання, директором якого була б людина з анкетними даними, схожими з даними ОСОБА_1 Надалі, ОСОБА_1 повинен був би від імені директора - суб'єкта господарювання звернутися до банківської установи, що обслуговувало його поточний рахунок з вимогою про видачу з каси банку всіх наявних на рахунках фірми коштів, а після проведення банківської операції зі зняття грошових коштів з рахунку, отримати грошову винагороду в розмірі 1 відсотка від загальної суми знятих коштів. Ознайомившись із злочинним планом ОСОБА_2 на вчинення шахрайства ОСОБА_1, керуючись корисливим мотивом і бажаючи досягнення спільного для співучасників злочинного результату дав свою згоду на співучасть у вищевказаному злочині.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 від невстановленої в ході досудового слідства особи, отримав інформацію про те, що на території Дзержинського району міста Харкова, а саме по проспекту Леніна, 18/9, розташоване відділення Харківської філії ТОВ «Кредитпромбанк», МФО 350727, яке обслуговувало поточні рахунки, що належать ТОВ «Скаді РК», ЄРДПОУ 35860136, директором якого був ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.

01 лютого 2010 ОСОБА_2 і ОСОБА_3 прибули до Дзержинського відділення Харківської філії ТОВ «Кредитпромбанк» по проспекту Леніна, 18/9 у місті Харкові, де, ОСОБА_1, видаючи себе за директора ТОВ «Скаді РК», від співробітника відділення отримав виписки по рахунку вищевказаного підприємства, отримавши тим самим інформацію про номери рахунків № № 2600087602051, 26007762051 і залишки грошових коштів по них, які належать ТОВ «Скаді РК».

24 лютого 2010 ОСОБА_2 і ОСОБА_4. продовжуючи реалізацію спільного злочинного наміру, прибули в Білоцерківське відділення філії ТОВ «Кредитпромбанк», розташованого за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Леваневського, 59, де ОСОБА_3 представившись директором ТОВ «Скаді РК», зажадав від головного економіста відділення ОСОБА_5 зробити переказ грошових коштів з рахунку його підприємства на рахунок невстановленої фізичної особи, однак заволодіти грошовими коштами ТОВ «Скаді РК» співучасники не змогли з причин, не залежних від їх волі, оскільки ОСОБА_5 повідомила їх про те, що дану операцію можливо здійснити лише у відділенні, в якому було відкрито рахунок ТОВ «Скаді РК» на підставі платіжного доручення.

24 березня 2010 року близько 15 години 00 хвилин ОСОБА_6 разом ОСОБА_1 прибули у місто Харків та, перебуваючи в приміщенні Дзержинського відділення Харківської філії ТОВ «Кредитпромбанк», за адресою: місто Харків, проспект Леніна, 18/9 ОСОБА_1 видаючи себе за директора ТОВ «Скаді РК» шахрайським шляхом, разом з ОСОБА_2 намагалися зняти з поточних рахунків №№ 2600087602051, 26007762051 ТОВ «Скаді РК», ЄРДПОУ 35860136 грошові кошти в сумі 60 115,00 грн., але свій злочинний намір до кінця не довели з причин, що не залежали від їх волі, так як були затримані працівниками міліції на місці скоєння злочину.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст.190 КК України, та підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті, пояснивши що доповнити йому нічого.

Суд, зі згоди прокурора, підсудного, відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому суд з'ясував чи правильно розуміє підсудний зміст цих обставин, а також роз'яснив, що у такому випадку підсудний буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо доведеності вини підсудного ОСОБА_1, та кваліфікує його дії, як замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, яка спричинила значну шкоду, тобто кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України.

При вирішенні питання про покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь важкості скоєного злочину, особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_1, раніш не судимий, офіційно не працює, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.

Відповідно до ст.66 КК України, обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України, обставин що обтяжує відповідальність ОСОБА_1, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження нових злочинів без ізолювання його від суспільства із застосуванням звільнення від покарання з випробуванням, по правилам статті 75 КК України.

Судові витрати по справі суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 373,374 КПК України суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

У відповідності зі ст.ст. 75-76 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо від впродовж 1 (одного) року іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України без дозволу виконавчої системи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1, у вигляді тримання під вартою у СІЗО №27 м.Харкова, змінити на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши ОСОБА_1 з під варти в залі суду негайно.

Зарахувати в строк відбування покарання, строк тримання під вартою у СІЗО №27 м.Харкова з 26.04.2013 року по 03.07.2013 року, згідно ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 26.04.2013 року.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 витрати пов'язані зі сплатою судово-криміналістичної експертизи № 274 від 21.07.2010 у розмірі 677,16 гривень та судово-почеркознавчої експертизи № 273 від 21.07.2010 у розмірі 677,16 гривень. Загальна сума витрат на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави складає 1354,32 гривень.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Головуючий: