Постанова № 32164198, 26.06.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1068/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Костенко О.А.

відповідача: Опанасюка П.П., Непийводи І.А., Бондара І.А.., Дмитрика В.О., Раздобудько П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВА 5" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "АВА 5" звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Позовні вимоги мотивовано тим, що Вінницькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "АВА 5" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2012р., за результатами якої складено акт №459/22-05/34325243 від 13.02.2013р. На підставі акту податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000122206 від 01 березня 2013 року. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили визнати податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.04.2013 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24.04.2013 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представники відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просили постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24.04.2013 року скасувати, а у позові - відмовити, дали пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнала у повному обсязі, проти її задоволення заперечила, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Вінницькою ОДПІ була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "АВА 5" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2012 р., за результатами якої складено акт №459/22-05/34325243 від 13.02.2013р., в якому зафіксовано наступні порушення:

1) п.п. 16.1.5 п.п. 16.1.7 п.п. 16.1.9 п. 16.1 ст. 16, п. 85.2 ст. 85, п.п 44.6 ст. 44, п.п. 14.1.128 ст. 14, ст. 134, п.п. 135.1, п.п 135.2, ст. 135, п.п 137.1 ст. 137, п. 138.4, п. 138.6, п. 138.8 ст. 138, п.п 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого перевіркою не підтверджено показники відображені ТОВ "АВА 5" у податковій звітності по податку на прибуток за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2012 р.

2) п.п. 16.1.5 п.п. 16.1.7 п.п. 16.1.9 п. 16.1 ст. 16, п. 85.2 ст. 85, п.п 44.6 ст. 44, ст. 187, ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого перевіркою не підтверджено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у податковій звітності за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2012 р. в загальній сумі 17896119 грн.

3) п.п. 16.1.5 п.п. 16.1.7 п.п. 16.1.9 п. 16.1 ст. 16, п. 85.2 ст. 85, п.п 44.6 ст. 44, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого перевіркою не підтверджено податковий кредит з податку на додану вартість відображені у податковій звітності за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2012 р. в загальній сумі 21733164 грн.

4) п.п. 16.1.5 п.п. 16.1.7 п.п. 16.1.9 п. 16.1 ст. 16, п. 85.2 ст. 85, п.п 44.6 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.2 п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2012 р. на загальну суму 3850813 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, Вінницькою ОДПІ Вінницької області ДПС прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000122206 від 01 березня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в загальній сумі 4813518 грн., з яких за основним платежем на 3850813 грн. та за штрафними санкціями 962705 грн.

Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що позивачем не було надано до перевірки в повному обсязі всі документи, що підтверджують показники податкової звітності позивача. Саме ненадання цих документів і стало підставою для формування відповідачем висновків про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "АВА 5", суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки є необґрунтованими, а тому прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до матеріалів справи, вказані порушення податкового законодавства були встановлені податковим органом у зв'язку із ненаданням для перевірки жодних первинних бухгалтерських документів, крім реєстрів виданих податкових накладних та податкових накладних на реалізацію та видаткових накладних постачальників на придбання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортних накладних. В подальшому позивачем разом із запереченнями на акт перевірки надано додаткові документи, що не були досліджені в ході перевірки. Однак, дослідивши вказані документи, податковий орган дійшов висновку, що наданих документів не достатньо для підтвердження господарських операцій ТОВ "АВА 5" за період, що перевірявся.

Згідно з пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, визначених абзацом першим п.44.1 ст. 44 ПК України.

Пунктом 85.2 ст.85 ПК України встановлено обов'язок платників податку надавати посадовим особам документи, які стосуються предмета перевірки.

Відповідно до п. 86.7 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Згідно із п.44.6 ст.44 ПК України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до абз.2, 4 п.44.7 ст.44 ПК України протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

В поданому запереченні позивач вказав, що в якості додатків до заперечення надано всі оригінали документів, на підставі яких сформовано дані бухгалтерського обліку і податкову звітність за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2012 р. та спростовують інформацію, викладену в акті №459/22-05/34325243 від 13.02.2013р.

Колегія суддів не погоджується із такими доводами позивача, оскільки відповідно до наданих під час перевірки та в якості додатків до заперечення документів неможливо в повній мірі дослідити господарські операції ТОВ "АВА 5" в період, що перевірявся. Зокрема, в ході розгляду заперечень по наданих первинних документах, встановлено, що TOB „АВА 5" не надані до заперечення, наступні документи за період з 01.07.2010р. по 30.09.2012р.: Баланс підприємства (форма №1), Звіт про фінансові результати (форма №2) Звіт про рух грошових коштів (форма № 3); оборотні баланси по всім рахункам бухгалтерського обліку, головні книги; журнали ордера; оборотно-сальдові відомості по рахункам бухгалтерського обліку: 641 «Розрахунки по ПДВ», 643 «Податкові зобов'язання», 79.1 «Результат від основної діяльності», 79.3 «Результат від іншої звичайної діяльності»; документи аналітичного обліку по рахункам бухгалтерського обліку: 206 «Матеріали, передані в переробку»; 209 «Інші матеріали»; 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»; 281 «Товари на складі»; прибуткові накладні при оформленні приймання товарів на склад (рахунок 281 "товари на складі"). Крім того, позивачем не надано доказів перебування документів, необхідних для проведення перевірки, в адвокатському провадженні, та неможливості, у зв'язку із цим, надати їх податковому органу.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний подати посадовим (службовим) особам органів ДПС у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Разом з тим, згідно Опису регістрів бухгалтерського обліку (вих. № Ю02/001 від 20.02.2013 року) до заперечення були надані лише оборотно-сальдові відомості по субрахункам 631 «Контрагенти», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» та оборотно-сальдові відомості по рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками".

Наведені обставин в сукупності не дають змоги дослідити реальний фінансовий стан та господарські операції позивача на предмет їх відповідності показникам, що відображені в податковій звітності.

Згідно із п.3 Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.03.99 N 87 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 р. за N 391/3684, балансом є звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Звіт про фінансові результати - звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Звіт про рух грошових коштів - звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді.

Відповідно до п.5, 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.03.99 N87 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 р. за N 396/3689, метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. У балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства.

З огляду на наведене колегія суддів вважає обґрунтованими доводи податкового органу, що для дослідження відповідності задекларованих показників господарської діяльності позивача та з метою об'єктивного розгляду заперечень необхідно надати додаткові документи.

Відповідно до п.44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Таким чином положення даної норми та п.85.2 ст.85 ПК України встановлюють обов'язок платника податків зберігати та на вимогу податкового органу надати документи, перебування таких документів в адвокатському провадженні або в архіві не звільняє платника від обов'язку забезпечення необхідними документами під час проведення перевірки податковим органом.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, так як прийняте з порушення норм матеріального права, та необґрунтованими, оскільки судом не вжито залежних від нього заходів для повного і всебічного з'ясування обставин у адміністративній справі, що призвело до неправильного вирішення справи, постанову суду першої інстанції належить скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби задовольнити повністю .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВА 5" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "АВА 5".

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "04" липня 2013 р. .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.