Ухвала суду № 32161917, 21.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

21 червня 2013 р. Справа №804/8035/13-а

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за поданням Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійна транспортна компанія» про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2013 року Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з поданням до товариства з обмеженою відповідальністю «МТК», в якому просить підтвердити адміністративний арешт майна платника податків.

Вимоги подання обґрунтовані тим, що внаслідок відмови платника податків у допуску службових осіб позивача до проведення документальної позапланової перевірки було прийнято рішення від 18 червня 2013 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року було призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 21 червня 2013 року о 09 год. 30 хв.

Представник заявника у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду даного подання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

У судове засідання з'явився представник відповідача, надав клопотання про розгляд подання у порядку письмового провадження та додаткові докази по справі.

Відповідно до ст. 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Розглянувши матеріали справи та доводи подання, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 183-3 КАС України встановлено, що провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі, зокрема, подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Металургійна транспортна компанія» перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Наказом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 13 червня 2013 року № 967 призначено проведення документальної виїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійна Транспортна Компанія» за період лютий 2013 року.

Судом встановлено, що головним бухгалтером ОСОБА_1, за адресою вул. Набережна Перемоги 120, м. Дніпропетровськ, 49000, 17 червня 2013 року було отримано наказ від 13 червня 2013 року № 967.

Заявником 18 червня 2013 року було складено акт № 3340/226/33115436 про відмову платника податків у допуску до проведення перевірки.

Рішенням виконуючого обов'язки начальника Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Дніпропетровської області Державної податкової служби від 18 червня 2013 року застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійна Транспортна Компанія», що перебуває за адресою: вул. Набережна перемоги 120, м. Дніпропетровськ, 49000.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 81.2 статті 82 Податкового кодексу України встановлено, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків у допуску службових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких причин: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадах осіб органу державної податкової служби.

В свою чергу статтею 94 Податкового кодексу України визначено поняття, умови та порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків.

У відповідності з п. 94.3, п. 94.4, п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Подання органу державної податкової служби щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання в разі, якщо, зокрема, із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Відповідно до ст.183-3 КАС України, норми КАС України, що регулюють процедуру позовного провадження, до провадження на підставі подання податкового органу можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить спеціальним нормам статті 183-3 цього Кодексу. Тому сторони у процесі розгляду подання податкового органу користуються всіма правами, які мають позивач та відповідач згідно з нормами КАС України, за винятком тих, що не можуть бути реалізовані за змістом статті 183-3 зазначеного Кодексу.

Відповідно до п.2 ч.4 ст. 183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 КАС України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування наказу позивача від 13 червня 2013 року № 967 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійна транспортна компанія».

Зважаючи на вищевикладене, на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справі підлягає закриттю оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Згідно з частиною другою статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз'яснює, що відповідні вимоги підлягають розгляду в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, але в загальному порядку позовного провадження.

Закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Керуючись ст. 157, 160, 165, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі № 804/8035/13-а за поданням Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійна транспортна компанія» про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків - закрити.

Роз'яснити заявнику, що в даному випадку він має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі складення ухвали у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.С. ПарненкоЗ оригіналом згідно Суддя В.С. Парненко Ухвала не набрала законної станом на 21 червня 2013 року

Суддя В.С. Парненко