Ухвала суду № 32161460, 03.07.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 348/279/13-ц

Провадження № 22ц/779/1683/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Міськевич О.Я.

Суддя-доповідач Шишко А.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Шишка А.І.,

суддів: Малєєва А.Ю., Томин О.О.,

секретаря Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення коштів в сумі 3073 грн. 58 коп. та моральної шкоди за апеляційною скаргою представника ПАТ КБ "ПриватБанк" - Шуліки Аліни Володимирівни на рішення Надвірнянського районного суду від 23 травня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Надвірнянського районного суду від 23 травня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 незаконно стягнуті кошти в розмірі 3073 грн. 58 коп.

Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 229 грн. 40 коп. сплачених судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ "ПриватБанк" - Шуліка А.В. посилається на незаконність судового рішення, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, за недоведеності обставин, які мають значення для справи та невідповідності висновків суду обставинам справи. У зв'язку з цим, просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції змінити та ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині стягнення з відповідача 3073 грн. 58 коп., а в іншій частині рішення залишити без змін.

Апелянт свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо незаконності списання коштів ПАТ КБ "ПриватБанк" з рахунку, який належить ОСОБА_2

Між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №DNC0RK30500090 від 17.11.2006 року, за яким ОСОБА_2 являється поручителем згідно договору поруки. ОСОБА_4 належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання та має прострочену заборгованість за кредитним договором.

З огляду на вищенаведене, грошові кошти з картки позивача було списано у відповідності до ст.554 ЦК України та умов і правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною анкети-заяви на отримання картки. Позивач була ознайомлена з умовами кредитного договору, договору поруки і умовами та правилами надання банківських послуг, що підтверджується її підписами.

Ініціатива щодо укладення кредитного договору та договору поруки, згода з умовами кредитування саме в ПАТ КБ "ПриватБанк" спочатку надійшла саме від ОСОБА_4 та ОСОБА_2, згідно заяви про укладення договору. А отже, зупинивши свій вибір на ПАТ КБ "ПриватБанк", позивач погодилась з умовами надання кредиту як такими, що її влаштовували, банк не примушував, не нав'язував своїх послуг позивачу та не вимагав укладення договору.

Таким чином, відповідач правомірно на підставі умов кредитного договору, договору поруки, договору про відкриття карткового рахунку та норм діючого законодавства здійснив договірне списання з рахунку позивача коштів з метою виконання зобов'язань по кредитному договору.

Вислухавши суддю-доповідача, доводи представника апелянта, заперечення позивача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.

Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 та стягуючи з ПАТ КБ "ПриватБанк" на її користь незаконно стягнуті кошти в розмірі 3073 грн. 58 коп., суд першої інстанції виходив з того, що хоча позивач є поручителем ОСОБА_4 за кредитним договором №DNC0RK30500090 від 17.11.2006 року, проте рішення суду про стягнення заборгованості по кредитному договору з неї, як поручителя, не має, жодних претензій про наявність в позивача заборгованості по кредитному договору до неї не надходило, розпоряджень щодо розподілу коштів банку не надавалось, інших порушень кредитних зобов'язань позивач перед банком не має. Крім того, стягнення коштів, які нараховані ОСОБА_2 управлінням праці і соціального захисту населення Надвірнянської РДА, як допомога у зв'язку з народженням дитини та допомога по догляду за дитиною, не відповідає вимогам ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Як встановив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 відкрила у Надвірнянському відділенні №4 Івано-Франківської філії ПАТ КБ "ПриватБанк" рахунок та отримала соціальну картку №4627081242703127 для отримання виплат при народженні дитини та виплат по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

В період з 01.01.2011 року по 25.01.2013 року відповідач списав з її карткового рахунку 3073 грн. 58 коп. на погашення кредиту позичальника ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_2 є поручителем за його зобов'язаннями.

Проте такі дії ПАТ КБ "ПриватБанк" є незаконними.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.2 ЗУ "Про банки та банківську діяльність", банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти.

Згідно із ст.1071 ЦК України та ст.59 ЗУ "Про банки і банківську діяльність", банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Пунктом 7.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах №492 від 12.11.2003 року, затвердженої постановою правління Національного Банку України, передбачено, що видаткові операції за поточними рахунками фізичних осіб здійснюються за розпорядженням власника або за його дорученням на підставі довіреності, засвідченої нотаріально.

Між Банком та його клієнтом ОСОБА_2 існують цивільно-правові відносини, підставою виникнення яких є цивільно-правовий договір (зарахування виплат при народженні дитини та виплат по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; депозитний вклад) - договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування. Відповідно до п.4 розділу 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 29.03.2001 року №135, розрахунково-касове обслуговування - це надання банком клієнту на підставі укладеного між ними договору послуг, які пов'язані з переказом коштів з/на рахунку/ок цього клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором, форму та зміст якого банк розробляє самостійно.

Наслідком укладення такого договору, серед іншого, є виникнення у банку певних зобов'язань перед клієнтом. Зокрема, це зобов'язання щодо здійснення розрахункових банківських операцій, до яких згідно із загальноприйнятими нормами банківського обороту належать зарахування, видача або перерахування грошових коштів, дії банку з вчинення безготівкових розрахунків, поточних валютних операцій тощо.

Зазначені зобов'язання банку щодо здійснення розрахункових банківських операцій відповідно до ст.1071 ЦК України повинні здійснюватись за розпорядженням клієнта.

Відповідно до ч.3 ст.1066 ЦК України, банк не має права визначати та контролювати напрямки використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного та обґрунтованого висновку, що кошти, які надходять на соціальну картку №4627081242703127 ОСОБА_2 у ПАТ КБ "ПриватБанк", є власністю клієнта банку, а не відповідача, який має право здійснювати операції за вказаним рахунком лише на підставі розпорядження, доручення клієнта або рішення суду чи на договірних засадах.

Будь-яких розпоряджень, доручень клієнта ОСОБА_2 щодо списання з її особового рахунку коштів у сумі 3073 грн. 58 коп. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4, чи відповідного судового рішення про списання цих коштів на адресу відповідача не надходило.

Що стосується п.1.3.1.11 Умов та Правил надання банківських послуг, то даний пункт можливо застосувати тільки у випадку, якщо клієнт порушив виконання більше одного кредитного зобов'язання перед банком. Однак, ОСОБА_2, що нею не заперечується, згідно договору поруки, являється поручителем ОСОБА_4 за кредитним договором №DNCORK30500090 від 17.11.2006 року і інших кредитних зобов'язань перед ПАТ КБ "ПриватБанк" не має. Доказів, які б підтверджували протилежне представником апелянта надано не було.

Крім того, списання коштів, зарахованих на рахунок позивача, як допомога у зв'язку з народженням дитини та допомога по догляду за дитиною, суперечить вимогам ст.10, 11 ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", оскільки дані допомоги, виплачуються з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини. При цьому, забороняється нецільове використання даних коштів, що може призвести до припинення їх виплат.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи з'ясовано всесторонньо і повно та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, обґрунтованості якого доводи апеляційної скарги не спростовують.

Керуючись ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ПАТ КБ "ПриватБанк" - Шуліки Аліни Володимирівни відхилити.

Рішення Надвірнянського районного суду від 23 травня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий А.І. Шишко

Судді: А.Ю. Малєєв

О.О. Томин