Ухвала суду № 32161037, 02.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.07.13р. Справа № 904/4744/13За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ

до Приватного акціонерного товариства "Інтер Мікро Дельта, Інк", м. Дніпропетровськ

про стягнення 25 421 218,22 грн.

Суддя Мілєва І.В.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Інтер Мікро Дельта, Інк" про стягнення 25 421 218,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 01.02.2013р. № 2013/П-ПР-15469/144915, в частині оплати поставленого природного газу.

Ухвалою від 18.06.2013р. порушено провадження по справі, призначено судове засідання на 01.07.2013р.

01.07.2013р. у судовому засіданні оголошено перерву до 19.08.2013р.

02.07.2013р. позивач подав до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти Приватного акціонерного товариства "ІнтерМікро Дельта Інк", що знаходяться на його банківському рахунку № 26002000111587 у ПАТ "Державний Експортно-імпортний банк", МФО 322313, у сумі 25 490 038,22 грн.

За подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір в розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (п.2.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Однак, до поданої позивачем заяви про вжиття заходів до забезпечення позову не додано доказів сплачети судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

У разі коли ГПК не передбачено можливості повернення господарським судом заяви у зв'язку з неподанням доказів сплати суми судового збору (наприклад, заяви про забезпечення позову), то суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами згідно із статтею 49 названого Кодексу у залежності від результатів розгляду відповідної заяви; про такий розподіл може бути зазначено і в рішенні (постанові) господарського суду, прийнятому(-ій) за результатами розгляду справи, або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи (абз.4 п.2.22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України").

З огляду на викладене суд ввавжає за можливе розгляднути заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову з подальшим розподілом судових витрат відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов або за своєї ініціативи має право вжити, передбачених ст. 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується в тому числі накладенням арешту на грошові суми, що належать відповідачеві.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 р. достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, позивачем доцільність застосування заходів забезпечення позову не обґрунтована; доказів, якими підтверджується наявність відповідних обставин, не подано.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Приватного акціонерного товариства "ІнтерМікро Дельта Інк", що знаходяться на його банківському рахунку № 26002000111587 у ПАТ "Державний Експортно-імпортний банк", МФО 322313, у сумі 25 490 038,22 грн.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Приватного акціонерного товариства "ІнтерМікро Дельта Інк", що знаходяться на його банківському рахунку № 26002000111587 у ПАТ "Державний Експортно-імпортний банк", МФО 322313, у сумі 25 490 038,22 грн. - відмовити.

Суддя І.В. Мілєва