Рішення № 32160505, 25.06.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-3574/12

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

25 червня 2013 року Печерський районний суд м. Києва

головуючого: судді Соколова О.М.,

при секретарі: Нагібіній Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон ЛТД» до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Земельний капітал», ОСОБА_1, ОСОБА_2 треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» про визнання договорів недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Карбон ЛТД» звернулося до Печерського районного суду м. Києва із позов до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Земельний капітал», ОСОБА_1, ОСОБА_2 треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» про визнання договорів недійсними. У своєму позові товариство з обмеженою відповідальністю «Карбон ЛТД» просить визнати недійсними з моменту укладення: договір купівлі-продажу укладений 05 жовтня 2011 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2; іпотечний договір № 128-2011-1-І укладений 05 жовтня 2011 року між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Земельний капітал»; договір про задоволення вимог іпотекодержателя укладений 07 листопада 2011 року між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Земельний капітал». В обґрунтування позовних вимог із посиланням на рішення Господарського суду м. Києва зазначило, що вказані договори укладені з грубим порушенням норм чинного законодавства, оскільки особи, якими здійснювалися відчуження та передача майна в іпотеку, не є власниками цього майна. За наведених обставин просить задовольнити позов, в заявлений позивачем спосіб.

Товариство з обмеженою відповідальністю свого представника в судове засідання не направило, про місце, день і час розгляду справи повідомлялося належним чином (том ІІ, а.с.144 ), проте на адресу суду надійшла письмова заява його представника, в якій останній позов з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити, а також просив проводити судове засідання за його відсутністю та не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку (том ІІ, а.с. 157 ).

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Земельний капітал» свого представника в судове засідання не направило, про місце, день і час розгляду справи повідомлялося належним чином (том ІІ, а.с. 144), направило на адресу суду телеграму про перенесення розгляду справи на іншу дату в зв'язку із неможливістю явки представника в дане судове засідання.

Представник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце, день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду письмове клопотання про відкладення слухання справи на іншу дату ( том ІІ, а.с. 154 ).

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце, день і час розгляду справи повідомлявся належним чином (том ІІ, а.с. 151 ), направив на адресу суду телеграму про те, що знаходиться у відрядженні та не має можливості з'явитися в судове засідання в зв'язку з чим просив відкласти його на іншу дату (а.с.155).

Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про місце, день і час розгляду справи повідомлявся належним чином (том ІІ, а.с. 149), проте подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутністю (том ІІ, а.с.152).

Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» свого представника в судове засідання не направило, про місце, день і час розгляду справи повідомлялося належним чином (том ІІ, а.с. 150), про причини неявки суду не повідомило.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

За викладених обставин, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутності сторін на підставі наявних в справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 серпня 2011 року між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Земельний капітал» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень 3 та 4 секцій загальної площею 3000 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які належать публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Земельний капітал» на праві приватної власності згідно договору від 10 червня 2011 року про задоволення вимог іпотекодержателя (том ІІ, а.с. 78,79).

05 жовтня 2011 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 128-2011, між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Земельний капітал» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір № 128-2011-1-І за умовами якого, останній передав в іпотеку публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Земельний капітал» нежитлові приміщення 3 та 4 секцій загальної площею 3000 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать на праві власності ОСОБА_2 (том ІІ, а.с. 86-88).

07 листопада 2011 року між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Земельний капітал» та ОСОБА_2 було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за умовами якого, останнім було передано у власність публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Земельний капітал» нежитлові приміщення 3 та 4 секцій загальної площею 3000 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок виконання зобов'язань за кредитним договором № 128-2011 від 05 жовтня 2011 року (том ІІ, а.с. 89,90).

Крім того, 05 жовтня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу за яким останній передав у власність ОСОБА_2 нежитлові приміщення 3 та 4 секцій загальної площею 3000 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Разом з цим, в матеріалах справи також міститься копія рішення Господарського суду м. Києва від 28 вересня 2011 року у господарській справі № 18/492-40/110-61/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Констеб ЛТД» до товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Карбон» про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27 травня 2005 року та визнання права власності на нерухоме майно, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «Карбон ЛТД» позов про переведення прав і обов'язків покупця за договором купівлі-продажу та визнання права власності (том І, а.с. 14-24). Вказаним рішенням задоволено позов товариство з обмеженою відповідальністю «Карбон ЛТД» і, окрім іншого, визнано за останнім право власності на нежитлові приміщення 3 та 4 секцій загальної площею 3000 м2 у будівлі за адресою: АДРЕСА_1, що складає 42/100 частини будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

Вищевказане рішення Господарського суду м. Києва залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2011 року (том І, а.с.25-31) та постановою Вищого господарського суду України від 31 січня 2012 року.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, станом 28 вересня 2001 року право власності на нежитлові приміщення 3 та 4 секцій загальної площею 3000 м2 у будівлі за адресою: АДРЕСА_1, було визнано за товариством з обмеженою відповідальністю «Карбон ЛТД».

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Зі змісту ст. 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов, зокрема, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.

Таким чином, при укладенні договорів: купівлі-продажу від 29 серпня 2011 року між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Земельний капітал» та ОСОБА_1 (том ІІ, а.с. 78,79), іпотечного договору № 128-2011-1-І від 05 жовтня 2011 року між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Земельний капітал» та ОСОБА_2 (том ІІ, а.с. 86-88), договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 07 листопада 2011 року між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Земельний капітал» та ОСОБА_2 (том ІІ, а.с. 89,90), а також договору купівлі-продажу від 05 жовтня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, щодо відчуження та передачу в іпотеку приміщень 3 та 4 секцій загальної площею 3000 м2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, власником спірних приміщень що складає 42/100 частини будівлі за адресою: АДРЕСА_1 було товариство з обмеженою відповідальністю «Карбон ЛТД».

Отже у відповідачів не було прав на відчуження та передачу в іпотеку нерухомого майна - приміщень 3 та 4 секцій загальної площею 3000 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних прав про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно п. 2 цієї ж Постанови зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження відповідачами факту наявності права власності на спірні нежитлові приміщення 3 та 4 секцій загальної площею 3000 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, суду не надано.

Посилання представника ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2012 року судом не приймається оскільки воно на час розгляду даної справи не набрало чинності.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон ЛТД» до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Земельний капітал», ОСОБА_1, ОСОБА_2 треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» про визнання договорів недійсними є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Оскільки позов підлягає задоволенню то відповідно до ст.. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума витрат з оплати судового збору в розмірі 214 грн. 60 коп. в рівних долях.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 59, 60‚212, 213, 214, 215, 223, 224-233 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон ЛТД» до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Земельний капітал», ОСОБА_1, ОСОБА_2 треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» про визнання договорів недійсними - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу укладений 29 серпня 2011 року між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Земельний капітал» та ОСОБА_1 з моменту його укладення.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу укладений 05 жовтня 2011 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати недійсним іпотечний договір № 128-2011-1-І укладений 05 жовтня 2011 року між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Земельний капітал» з моменту його укладення.

Визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя укладений 07 листопада 2011 року між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Земельний капітал» з моменту його укладення.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Земельний капітал» (код ЄДРПОУ 20280450) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон ЛТД» (код ЄДРПОУ 21647378) 71 (сімдесят одну) 53 коп. витрат з оплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон ЛТД» (код ЄДРПОУ 21647378) 71 (сімдесят одну) 53 коп. витрат з оплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон ЛТД» (код ЄДРПОУ 21647378) 71 (сімдесят одну) 53 коп. витрат з оплати судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.М. Соколов