Постанова № 32159811, 01.07.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

01 липня 2013 року 14:40 справа № 814/2192/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є. В. розглянув у порядку письмового провадження справу

адміністративним позовомВознесенського міськрайонного центру зайнятості, вул. Жовтневої революції, 97, м. Вознесенськ, 56500

до ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 56500

простягнення надміру сплачених коштів у сумі 3 261,50 грн

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Вознесенський міськрайонний центр зайнятості, звернувся до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_1, про стягнення надміру сплачених коштів у сумі 3 261,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що відповідач звернувся до районного центру зайнятості із заявою про надання йому допомоги у працевлаштуванні, внаслідок чого, йому було надано статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю, однак, під час перебування на обліку у службі зайнятості відповідач отримував дохід, таким чином належав до зайнятого населення, тому не мав законного права на одержання соціальної допомоги по безробіттю.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечення суду не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

З врахуванням положень частини 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Суд дослідив матеріали і обставини справи, якими обгрутовуються позовні вимоги, і встановив наступне.

Відповідно до пунктів 5-6 частини 2 статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року N 1533-III (далі - Закон N 1533-III) районні центри зайнятості контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, а також представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.

Статтею 7 зазначеного вище закону встановлено, що видами забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

16.05.2012 до центру зайнятості звернувся відповідач з метою надання йому допомоги у працевлаштуванні.

23.05.2012 відповідач подав до центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначив, зокрема, що на даний час не має постійного або тимчасового заробітку, в т.ч. за договорами цивільно-правового характеру (акр. справи 8).

Позивачем на підставі Акта розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 33 від 24.01.2013 було встановлено, що відповідач перебував в трудових відносинах з ТОВ "Вознесенський шкірсировий завод" на умовах договору, що підтверджується трудовою угодою від 29.12.2011, актами виконаних робіт (арк. справи 14-19).

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 31 Закону N 1533-III виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

За змістом частини 1 статті 34 Закону N 1533-III Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Відповідно до положень частини 2 та 3 статті 36 Закону N 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Позивач прийняв Претензію від 25.01.2013 № 05-460/09, в якому зазначено, що у зв'язку з неповідомленням про зайнятість відповідач повинен повернути кошти, нараховані і виплачені як допомога по безробіттю (акр. справи 33).

Внаслідок часткової сплати коштів у сумі 1160, 89 грн, за відповідачем рахується 3261, 50 грн заборгованості (арк. справи 30-32).

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи, що доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач до суду не подав, позов належить задовольнити.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 5650, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Вознесенського міськрайонного центу зайнятості (код ЄДРПОУ 20907848) на р/р 37171001000515 в ГУДКСУ Миколаївської області, МФО 826013 нараховану та виплачену допомогу по безробіттю в сумі 3261, 50 грн (три тисячі двісті шістдесят одна гривня 50 коп.).

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Суддя Є. В. Марич