Рішення № 32159768, 27.06.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

У.н.1214/3205/2012

Н.п. 2/415/24/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2013 року Лисичанський міський суд Луганської області

у складі: головуючої судді Чернобривко Л.Б.

при секретарі судового засідання Дьоміновій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Лисичанське тролейбусне управління», ОСОБА_3, третя особа ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

позивачі звернулись з уточненим позовом до відповідачів, в якому просили стягнути з КП «Лисичанське тролейбусне управління на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в сумі 25 266грн., моральну шкоду в сумі 5000грн., на користь ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду в сумі 509.87 грн. та моральну шкоду в сумі 5000грн., посилаючись на те, що 28 червня 2011 року у с. Білгорівка Луганської області трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_3, який керував транспортним засобом марки ПАЗ-3205 ЗНГ, державний номер НОМЕР_1, який здійснивши виїзд на смугу, передбачену для руху в зустрічному напрямку скоїв зіткнення з транспортним засобом марки ЗАЗ державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, чим порушив п.п.11.2, 11.3 ПДР, внаслідок чого обидва транспортних засоби отримали механічні пошкодження, а водій ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження. 28.06.2011 року відносно ОСОБА_3 був складений протокол про адміністративне правопорушення. 01.08.2011 року по відношенню до ОСОБА_3 Лисичанським міським судом було винесено постанову , якою він був визнаний винним у скоєному ДПТ. Зазначено, що під час скоєння ДТП, ОСОБА_3 був працівником КП «Лисичанське тролейбусне управління» ( надалі КП «ЛТУ»), виконував функції водія маршрутного таксі.

ОСОБА_3 мав поліс обов»язкової цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів № АА/0084591 від 07.04.2011 року, який було оформлено у ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія». З метою встановлення матеріальних збитків, завданих позивачу, представниками страхової компанії була замовлена та проведена оцінка пошкодженого автотранспортного засобу ЗАЗ д/н НОМЕР_2 для встановлення завданого матеріального збитку, який після проведення оцінки був встановлений в сумі 25 266грн. Позивачем ОСОБА_1 до Лисичанської регіональної страхової компанії ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» було надано всі документи для відшкодування завданої матеріальної шкоди, але страхова компанія повідомила про не можливість виконати свої зобов»язання у зв»язку з арештом її рахунків, важким фінансовим становищем, у подальшому щодо неї було порушено справу про банкрутство. Таким чином матеріальна шкода підлягає стягненню з КП «ЛТУ». В результаті ДТП позивачам було завдано тілесні ушкодження, з приводу яких вони отримували лікування, на придбання ліків були витрачені кошти. Відповідачем ОСОБА_3 частково було відшкодовано витрати на лікування, залишок не відшкодованої шкоди на лікування ОСОБА_2 становить 509грн. 87 коп. Крім того позивачам у зв»язку з ДТП було завдано моральну шкоду, яка полягає у тому, що вони отримали нервовий стрес, проходили лікування у стаціонарному відділенні, позбавлені права користуватися транспортним засобом у зв»язку з його пошкодженням. Обоє є інвалідами 2 групи. Тому моральну шкоду оцінюють на суму по 5000 грн. кожному.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з»явились, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують.

У судовому засіданні представник позивачів -ОСОБА_6 підтримав уточнений позов, просив його задовольнити у повному обсязі. У своїх поясненнях посилався на обставини, викладені в уточненій позовній заяві, про що надав суду відповідні докази.

Представник відповідача КП»ЛТУ» Черненко Є.О. судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнав. Посилаючись на те, що КП «ЛТУ» застрахувало свою відповідальність як власник транспортного засобу, що підтверджується полісом № АА/0084591 ПрАТ « Українська екологічна страхова компанія» і у разі настання страхового випадку саме страхова компанія повинна відшкодовувати потерпілій стороні компенсацію матеріальної та моральної шкоди. Страховою компанією був визначений розмір завданої шкоди, але до теперішнього часу позивачам завдана шкода не відшкодована. З наданих матеріалів вбачається, що позивачі не зверталися в МТСБУ з вимогою про виплату страхового відшкодування. Позивачем ОСОБА_2 не надано доказів про те, що саме через дорожньо-транспортну пригоду вона перебувала на стаціонарному лікуванні, враховуючи, що вона одержала незначну травму . Тому вважає, що у задоволені позову слід відмовити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засіданні не з»явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов не визнає.

Представник ПрАТ «УЕСК» у судове засідання не з»явився, за направленим окремим дорученням на виклик до суду не з»являвся, належним чином повідомлений про день у час розгляду справи, про причину неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи без його участі, до суду не надходило ( ст. 74 ч.5 ЦПК України).

Суд досліджує надані докази:

копія паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_1, копія паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_2, копія водійського посвідчення позивача, копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія посвідчення інваліда ОСОБА_1, копія довідки МСЕК ОСОБА_2, копія постанови Лисичанського міського суду від 01.08.2011 року щодо ОСОБА_3, копія звіту про оцінку транспортного засобу від 12.07.2011 року, копія протоколу огляду транспортного засобу, копія полісу обов»язкового страхування, копія довідки, копія довідки страхової компанії, копія заяви про надання інформації, копія листа МТСБУ , копія відповіді ПрАТ «УЕСК», витяг з ЄДР юридичних осіб, копія ухвали Господарського суду м. Києва, епікриз ОСОБА_2 , листи призначень та чеки на придбання ліків.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачів ОСОБА_6, представника відповідача Черненко Є.О., дослідивши матеріали справи вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкоди, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана ману фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових ( службових) обов»язків.

Відповідно до ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна та момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У судовому засіданні встановлено, що постановою Лисичанського міського суду від 01.08.2011 року ОСОБА_3, працюючи водієм в Лисичанському тролейбусному управлінні, був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та підданий адміністративному стягнення у вигляді штрафу в сумі 340грн. за те, що 28.06.2011 року о 10 год. , керуючи транспортним засобом марки «ПАЗ-3205 ЗНГ» н/з НОМЕР_1, належним Лисичанському тролейбусному управлінню, на перехресті автодороги Лисичанськ-Серебрянка з вулицею Сиволапова селища Білогорівка, здійснив виїзд на смугу, передбачену для руху в зустрічному напрямку і скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «ЗАЗ» н/з НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, чим порушив п.п. 11.2, 11.3 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а водій ОСОБА_1- тілесні ушкодження. ОСОБА_3 свою провину у скоєнні адміністративного правопорушення визнав ( а.с.12).

Цивільно-правова відповідальність КП «Лисичанське тролейбусне управління» підтверджена наданим полісом № АА / 0084591 від 07.04.2011 року ( а.с.35).

Із довідки складеної інспектором ГАІ м. Попасне вбачається, що 28.06.2011 року на перехресті а/ш Серебрянка-Лисичанськ, Сиволапова с. Білогорівка Попаснянського району Луганської області внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб ЗАЗ 110308-44 г/зх. НОМЕР_2, зазнав механічні пошкодження : деформація передніх лівих крил, деформація капоту, розбиті передні блок фари, передній бампер, розбитий радіатор, деформація моторного відсіку, відпало дзеркало заднього виду в салоні ( а.с.36)

У зв»язку з ДТП ОСОБА_1 направив листа до Головного правління ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» (надалі ПрАТ «УЕСК») про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від потерпілої особи ( а.с.37) та заяву про надання інформації ( а.с.38-39).

Листом № 7/12-4 від 31.01.2012 року ПрАТ «УЕСК» повідомила ОСОБА_1 про те, що згідно страхового акту № 09-11/2353 від 12.10.2011 року було нараховане до сплати страхове відшкодування у сумі 21 487грн. 45 коп. та згідно страхового акту № 09-11/ 2353/ШЗ було нараховане до сплати страхове відшкодування в сумі 1895грн.42 коп. Заборгованість за страховими актами 23 383грн.87 коп. Виплата не можлива у зв»язку з арештом Відділом ДВС Печерського району м. Києва рахунків та майна ПрАТ «УЕСК», по рішенням суду, винесеним в 2011 році. Рекомендовано звернутися до суду (а.с.52).

Із спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ( а.с.129-138) вбачається, що по відношенню до ПрАТ «УЕСК» порушено справу про банкрутство, що також підтверджується Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.09.2012 року (а.с. 155-162). Позивачу завдана шкода не відшкодована.

Оскільки відсутнє рішення про визнання банкрутом ПрАТ «УЕСК», а лише порушено справу про визнання його банкрутом, тому суд вважає, що завдана позивачам майнова шкода має бути відшкодована саме КП «Лисичанське тролейбусне управління», оскільки відповідно до ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових ( службових) обов»язків. Про те, що на час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 працював водієм КП «ЛТУ» ніхто з відповідачів не оспорював.

Крім того відповідно до ч. 1 п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником, за наявності таких спеціальних умов: наявність трудових ( службових) відносин між особами, яка завдала шкоду і юридичною особою, на яку покладається обов»язок відшкодування шкоди. При цьому характер відносин - постійний, тимчасовий, сезонні, виконання іншої роботи за трудовим договором значення не має.

З копії звіту № 67/07 про оцінку транспортного засобу від 05.07.2011 року , яке проводилось за заявою ЗАТ « Екологічна страхова компанія» ( а.с.18-33) вбачається, що вартість матеріальної шкоди, причиненої власнику автомобіля ЗАЗ 110308-44 Таврія Славута, реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті дорожньо-транспортної пригоди станом на 05.07.2011 року складає 25266грн. Тому суд вважає, що завдана матеріальна шкода підлягає стягненню з КП «ЛТУ».

Судом також встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу ОСОБА_1 були причинені тілесні ушкодження, в результаті яких він , з 28.06.2011року по 12.07.2011 року знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні № 1 ЦМЛ ім. Титова з діагнозом: « ЗЧМТ. Струс головного мозку. Ушиби, подряпини м»яких тканин голови. Поверхностна ушиблена рана голови. Ушиб грудної клітини зліва. Ушиб лівої стопи» ( а.с.55 -56зв.). Як пояснив у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 у період знаходження ОСОБА_1 на лікуванні відповідачем ОСОБА_3 надавалися кошти на придбання ліків , як самого ОСОБА_1 так і його дружини, але на лікування позивача ОСОБА_2 який у травматологічному пункті ЦМЛ ім. Титова 28.06.2011 року було встановлено : «ушиб м»яких тканин, підкожна гематома в області грудини», залишок завданої шкоди на її лікування становить 509 грн.87 коп. , яку він просив стягнути з відповідача КП «ЛТУ».

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди завданої позивачу ОСОБА_2 в сумі 509,87 грн. в результаті ДТП не підлягають задоволенню, оскільки лікування вона проходила у серпні 2011 року та не встановлений причинний зв»язок між ДТП, яке відбулось у червні 2011 року та проходженням після цього лікування у серпні 2011 року.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв »язку із знищенням чи пошкодженням майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибин фізичних та душевних страждань. При визначенні розміру відшкодування вираховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає, що діями відповідача ОСОБА_3, вина якого у дорожньо-транспортній пригоди визнана постановою Лисичанського міського суду від 01.08.2011 року ( а.с.12), позивачам завдано моральну шкоду, яка полягає у тому, що ОСОБА_10 та ОСОБА_2 є інвалідами 2 групи ( а.с.10-11), пошкоджений автомобіль, яким вони користувались у повсякденному житті, розмір завданої матеріальної шкоди становить 25266 грн. , ОСОБА_1 перебував на лікуванні у травматологічному відділенні, внаслідок отриманих в результаті ДТП тілесних ушкоджень, тілесні ушкодження також були отримані ОСОБА_2 Тому суд вважає, що розмір завданої позивачам шкоди становить по 1000( одна тисяча) грн. кожному позивачу.

На підставі ст. ст. 23, 1166, 1167, 1172, 1192 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Лисичанське тролейбусне управління», ОСОБА_3, третя особа ПрАТ «Українська екологічна стразова компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Лисичанське тролейбусне управління» (код ЄДРПОУ 03328037, р/р 2600221420 в ЛФ АБ «Укргазбанк» , розташованого м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 129) на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в сумі 25 266( двадцять п»ять тисяч двісті шістдесят шість) грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська, ідн. НОМЕР_5 на користь ОСОБА_1( ідн. НОМЕР_6) завдану моральну шкоду в сумі 1000( одна тисяча) грн..

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська, ідн. НОМЕР_5 на користь ОСОБА_2( ідн. НОМЕР_7) завдану моральну шкоду в сумі 1000( одна тисяча) грн.

У задоволені позову ОСОБА_2 в частині відшкодування Комунальним підприємством «Лисичанське тролейбусне управління» завданої їй матеріальної шкоди в сумі 509грн.87 коп. відмовити за небгрунтованістю.

Стягнути з Комунального підприємства «Лисичанське тролейбусне управління» (код ЄДРПОУ 03328037, р/р 2600221420 в ЛФ АБ «Укргазбанк» , розташованого м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 129) судовий збір в сумі 252( двісті п»ятдесят дві )грн.. 66 коп. ( УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області, ОКПО 37800278, ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, рахунок № 31219206700051, код 22030001) .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання

апеляційної скарги через Лисичанський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.Б.Чернобривко