Ухвала суду № 32159345, 02.07.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/15471/13-ц

Провадження № 2/755/4540/2013

УХВАЛА

"02" липня 2013 р. м. Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві, про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання набутого майна під час спільного проживання спільною сумісною власністю подружжя, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві, про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання набутого майна під час спільного проживання спільною сумісною власністю подружжя.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до ст.1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.

За нормою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до положення статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Суди розглядають справ, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Відповідно до статті 16 Цивільного процесуального кодексу України, не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява, серед іншого, повинна містити: зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що подаються до заяви. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законодавством.

Як убачається із змісту позовної заяви, предмет спору складають вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю позивачки та ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу в період з квітня 1996 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто до смерті ОСОБА_4; визнання спільною сумісною власністю квартири АДРЕСА_1 та грошові кошти на відкритому рахунку № 7012293 в ПАТ „Банк Аваль", а також визнання за позивачкою права на ? частину зазначеної квартири та вкладу у ПАТ „Банк Аваль".

Разом з тим, позивачкою не наведено обґрунтування даних вимог, ураховуючи, що матеріали позовної заяви не містять доказів оспорювання/невизнання відповідачами за позивачкою її права на спірне майно, що складає спадкову масу - відповідно до змісту позовної заяви.

Разом з тим, позивачкою не наведено правового обґрунтування звернення до суду в межах позовного провадження з вимогою про встановлення факту проживання однією сім'єю позивачки та ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу, - що є предметом розгляду справи судом в порядку окремого провадження, що також зобов'язує особу, яка звертається до суду з даною вимогою, до дотримання відповідної форми заяви згідно правил, визначених Розділом 4 Цивільного процесуального кодексу України, що, в свою чергу, є порушенням принципу однорідності позовних вимог, передбаченого статтею 16 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи, що предмет спору не включає вимог щодо визнання права власності на вищезазначене майно в порядку спадкування.

Додатково роз'яснюю, що перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 235 Цивільного процесуального кодексу України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Вищенаведені норми свідчать про порушення позивачки звернення до суду із позовною заявою, що містить вимогу, яка підлягає розгляду в порядку окремого провадження у разі звернення заявника до суду із відповідною заявою.

Крім того, зміст позовної заяви не містить правового обґрунтування звернення позивачки до суду з вимогою про визнання спірного майна спільною сумісною власністю та одночасно з вимогою про визнання за позивачкою права власності на ? частину спірного майна, оскільки інститут цивільного судочинства щодо визнання права часткової власності та сумісної власності мають різні правові наслідки щодо здійснення права володіння, користування та розпорядження майном залежно від виду власності.

Крім того, зміст позовної заяви не містить правового обґрунтування звернення позивачки з вимогами про визнання за позивачкою та ОСОБА_4 права власності на спірне майно, ураховуючи, що відповідно до наданих позивачкою доказів, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та позивачкою не наведено норм діючого законодавства України, якими передбачено визнання права власності на особу, яка померла на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст.80 Цивільного процесуального кодексу України ціна позову визначається - у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Разом з тим, зміст позовної заяви не містить обґрунтування визначеної позивачкою ціни позову у розмірі, що має складати сукупну вартість майна, що є предметом позовних вимог, та до матеріалів позову не долучено доказів на підтвердження визначення такої вартості.

Згідно частини п'ятої ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Відповідно до положення статті 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (зі змінами та доповненнями), за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Звертаючись з позовом до суду, позивачкою не додано доказів, які мають свідчити про те, що нею в повній мірі сплачено судовий збір, враховуючи факт звернення позивачки з вимогою майнового та немайнового характеру в порядку окремого провадження.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (зі змінами та доповненнями) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Із позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Разом з тим, розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2013 року складає 1147,00 грн. Таким чином, ураховуючи положення ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (зі змінами та доповненнями), а також ціну позову, підтверджену належними доказами, сума судового збору, що підлягає до сплати має дорівнювати 1 відсоток ціни позову, але не менше 229,40 грн. та не більше 3 441,00 грн.

Додатково роз'яснюю, що відповідно до ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (зі змінами та доповненнями) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Заяви у справах окремого провадження ставка судового збору становить 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Разом з тим, розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2013 року складає 1147,00 грн. Таким чином, враховуючи положення ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (зі змінами та доповненнями), сума судового збору, що підлягає позивачкою до сплати за вимогу в порядку окремого провадження, дорівнює - 114,70 грн.

При цьому, в позові позивачка не зазначає підстави для звільнення її від сплати судового збору у випадках, визначених законодавством, а інших доказів, які мають свідчити про те, що нею в повному обсязі сплачено судовий збір, до позову не долучено.

За нормами ст.121 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено наслідки подання позовної заяви, що не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 119, 121 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві, про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання набутого майна під час спільного проживання спільною сумісною власністю подружжя залишити без руху, про що повідомити позивачу та надати йому строк для усунення вказаних недоліків до « 09» липня 2013 року, однак який не може перевищувати двох днів з моменту отримання копії ухвали.

Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.

С у д д я: