Ухвала суду № 32158701, 03.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Широка К.Ю.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року справа №812/3781/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянці на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року по адміністративній справі №812/3781/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянці про стягнення витрат по виплаті та доставки пенсії по інвалідності пенсіонеру ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив стягнути з відповідача витрати з виплати та доставки пенсії по інвалідності пенсіонеру ОСОБА_3 за період з 01.03.2011 по 01.11.2012 року в розмірі 13081,35 грн.

В обґрунтування позову зазначив, відповідач не прийняв до заліку зазначену суму витрат по особовій справі потерпілого ОСОБА_3, якому виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01 березня 2011 року по 01 листопада 2012 року. Відмова в прийнятті до відшкодування суми пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є неправомірним, оскільки таке відшкодування передбачене законодавством.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року позов за період з березня 2011 року по серпень 2012 року залишено без розгляду з підстав, передбачених ст.99 КАС України.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянці Луганської області на користь УПФУ в м. Брянка Луганської області витрати на виплату пенсії ОСОБА_3 по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період вересень та жовтень 2012 року в розмірі 449,12 грн., з яких: пенсія - 222,80 грн. за кожний місяць, витрати на доставку - 1,76 грн. за кожний місяць.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням позивач - УПФУ в м. Брянка Луганської області, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою задовольнити позов у повному обсязі. Зазначив, що су, відмовляючи в стягненні з відповідача адресної допомоги, не звернув уваги, що адресна допомога - це щомісячна цільова допомога на прожиття, яка надавалася пенсіонеру, тому витрати з виплати адресної допомоги повинні відшкодовуватися відповідачем.

Не погодившись з судовим рішенням відповідач - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянці Луганської області, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Зазначив, що суд, не взявши до уваги механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, помилково прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки взаєморозрахунки між Фондами міжнародними угодами не передбачено. Також, суд першої інстанції, застосувавши строки позовної давності, мав підстави стягувати з відділення тільки суми пенсії, сплаченої ОСОБА_3 за жовтень 2012 року.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів перевіривши доводи апеляційних скарг за матеріалами справи, переглядаючи судове рішення в межах апеляційних скарг, вважає, що постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін, а апеляційні скарги без задоволення з наступних підстав.

УПФУ в м Брянці Луганської області за період з 01 березня 2011 року по 01 листопада 2012 року помісячно складено списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, копії яких подано до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянці Луганської області.

До вказаних списків включено ОСОБА_3, якому у період з 01 березня 2011 року по 01 листопада 2012 року виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Витрати УПФУ в м. Брянці з виплати ОСОБА_3 пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві складає за період вересень та жовтень 2012 року - 449,12 грн, з яких: пенсія - 222,80 грн. за кожний місяць, витрати на доставку - 1,76 грн. за кожний місяць. (а.с.6).

Вищевказані виплати увійшли до актів щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а.с.19-37).

Акти разом зі списками осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання направлялися позивачем до ВВДФССНВВПЗ України в м. Брянці для погодження.

Відповідачем суми витрат УПФУ в м. Брянці Луганської області на виплату ОСОБА_3 пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві до відшкодування не прийняті.

Статтею 1 ЗУ «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до ст.4 цього Закону в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

За пенсійним страхуванням згідно із ст.25 цього Закону надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до п.4 ст.25 цього Закону за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

На підставі ч.4 ст.26 ЗУ «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ч.2 ст. 24 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика та відшкодувати понесені ним витрати.

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (ст.12 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування).

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до ст.25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до п.5 ч.1 статті 24 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Згідно до ч.2 ст.24 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

На підставі ст.21 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у встановленому законом порядку повинен, зокрема, своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону.

Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.

Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві, та пенсію по втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Пенсія ОСОБА_3 призначалася за нормами ЗУ «Про пенсійне забезпечення», відповідно до ст.23 якого, пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання; загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

На підставі ст.81 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року №5-4/4 (далі - Порядок № 5-4/4), визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Відповідно до п.4 Порядку № 5-4/4 відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що управління призначає пенсію громадянам по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві на підставі необхідних документів для призначення пенсії, а відшкодування Фондом витрат управлінню проводиться на підставі актів та списків.

Тому сума витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянину ОСОБА_3 за період з вересня 2012 року по жовтень 2012 року (включно) в розмірі 449,12 грн підлягає стягненню з відповідача.

Судова колегія не приймає доводи відповідача про стягнення сум витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, оскільки до спірних правовідносин строки, визначені ст.99 КАС України не застосовуються.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року позов за період з березня 2011 року по серпень 2012 року залишено без розгляду з підстав, передбачених ст.99 КАС України.

Ухвала не оскаржена та не скасована, тому суд апеляційної інстанції, переглядаючи судові рішення в межах апеляційних скарг, позбавлений можливості розглядати питання відшкодування позивачу витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 за період з березня 2011 року по серпень 2012 року.

Що стосується доводів позивача про відшкодування витрат на виплату державної адресної допомоги, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страхові виплати мають бути пов'язані із страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання застрахованої особи. Виплата щомісячної державної адресної допомоги не пов'язано із вищезазначеними страховими випадками, а тому не повинна відшкодовуватися фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

На підставі ст. 21 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду. Заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника з цих причин, при настанні страхового випадку.

Вирішуючи питання чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів Фонду, необхідно враховувати те, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів, які відповідно до ст..46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.

Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати з виплати державної адресної допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 06.06.2011 року (справа № 21-57а11), від 20.06.2011 (справа №21-59а-11) та від 14.11.2011 (справа №21-343а11).

Тому підстави для відшкодування позивачу відповідачем витрат на виплату державної адресної допомоги відсутні.

На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, тому відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 24, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянці на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року по адміністративній справі №812/3781/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року по адміністративній справі №812/3781/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання рішення законної сили.

Суддя-доповідач І.Д.Компанієць

Судді В.А.Шальєва М.В.Бишов