Ухвала суду № 32158698, 21.06.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

___________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2013 р. 08 год. 58 хвил. Справа № 821/1758/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.

при секретарі: Немченко В.В. за участю представників позивача Юхно Я.О., Ярмощук К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними,

встановив:

Ухвалою від 30.04.13 провадження у справі відкрито. Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач) в адміністративному позові до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (відповідач) просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні, котрі полягають у встановлені в діях позивача порушень п. 135.1 ст. 135, п. 137.19 ст. 137 ПКУ за період з 01.01.11 по 28.02.13 і донарахуванню податку на прибуток в сумі 747817 грн., про що зазначено в акті перевірки від 22.03.13 № 1799/22.6/00131771,

- визнати протиправними дії ДПІ у м. Херсоні, котрі полягають у зменшенні від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток ПАТ "Херсонська ТЕЦ" за період з 01.01.11 по 28.03.13 в сумі 6590066 грн. за результатами попереднього акту перевірки, про що зазначено в акті перевірки від 22.03.13 № 1799/22.6/00131771,

- визнати протиправними дії ДПІ у м. Херсоні, котрі полягають у встановленні в діях ПАТ "Херсонська ТЕЦ" порушень п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, 200.4 ст. 200 ПКУ за період з 01.01.11 по 28.02.13 і зменшенні суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню на 383263 грн. та донарахуванню ПДВ на суму 4319901 грн., про що зазначено в акті від 22.03.13 № 1799/22.6/00131771.

В позові зазначено, що фахівцями Державною податковою інспекцією у м. Херсоні було проведено документальну виїзну позапланову перевірку публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.11 по 21.02.13 згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 ПКУ та постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Херсонській області від 21.02.13.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем складено акт від 22.03.13 №1799/22.6/00131771. У акті перевірки відповідачем зазначено про порушення позивачем п.135.1 ст. 135, п. 137.19 ст. 137 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 747817 грн., порушення п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, 200.4 ст. 200 ПКУ, що призвело до завищення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, на 383263 грн. та заниженню ПДВ на суму 4319901 грн. Податкові повідомлення-рішення податковою інспекцією за наслідками перевірки не приймались.

Позивач у повному обсязі не погоджується з діями відповідача при проведенні перевірки та оформленні її результатів, вказує на те, що висновок ДПІ по необхідність включення до складу доходів суми реалізації металобрухту, отриманого від ремонтів основних засобів, суперечать п. 135.1, 135.3 ст. 135, п. 137.16 ст. 137 ПКУ, в бухгалтерському обліку металобрухт має бути оприбуткований з одночасним визначенням доходу, датою виникнення податкового доходу є дата їх виникнення в бухгалтерському обліку, тобто дата оприбуткування. Відповідачем було включено до акту перевірки власні суб'єктивні припущення, які не підтверджені первинними документами, даними обліку позивача та нормами чинного податкового та іншого законодавства, також відповідач тлумачив договір управління як договір концесії, зобов'язував позивача врахувати висновки попередньої перевірки, з якими позивач не згодний та оскаржив до суду. В позові зазначено, що перевірка відбувалась на підставі постанови слідчого в рамках кримінального провадження по справі № 32012230000000082 за ознаками ч. 2 ст. 212 КК України за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ПАТ "Херсонська ТЕЦ".

Представники позивача прибули в судове засідання, позов підтримали.

ДПІ у м. Херсоні (відповідач) просить закрити провадження у справі, мотивуючи тим, що вимоги позивача, викладені в позові, не підлягають розгляду в адміністративному суді, оскільки оскаржуються саме висновки перевірки. В судове засідання представник відповідача не прибув.

Представник позивача заперечує проти закриття провадження у справі.

Розглянувши клопотання відповідача, суд прийшов до наступних висновків.

Справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно ж до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод.

З наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

У статті 78 ПКУ визначені обставини, що є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків. Однією з таких обставин є отримання органом ДПС постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні. Таким чином, за наявності кримінальної справи, зокрема, слідчий може винести постанову про призначення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків, яка повинна проводиться посадовими особами податкового органу.

Статтею 89 ПКУ регламентовано порядок оформлення результатів перевірок, проведених податковим органом. Згідно п.п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України "у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність".

Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/ або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (п. 58.1 ст. 58 ПКУ).

Платник податків не має можливості оскаржити до адміністративного суду результати такої перевірки за відсутністю відповідного рішення органу ДПС. Матеріали перевірки з висновками про порушення платником податків податкового законодавства та визначеною сумою податкового зобов'язання приєднуються до матеріалів кримінальної справи як відповідний доказ наявності об'єктивної сторони злочину, тобто проведення такої перевірки є слідчою дією в рамках порушеної кримінальної справи, а вказані матеріали перевірки та висновки акту перевірки можуть в подальшому використовуватись слідством з метою підтвердження або спростування факту вчинення певного злочину конкретною особою. Остаточне рішення за результатами такої перевірки приймається судом у кримінальній справі шляхом ухвалення обвинувального або виправдувального вироку підсудним.

Оскільки висновки податкового органу, закріплені у акті перевірки, по складанню яких позивач просить суд визнати дії ДПІ неправомірними, є матеріалами кримінальної справи, а статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, суд вважає, що їх оскарження має здійснюватись в рамках кримінального процесу. При розгляді кримінальної справи відповідний слідчий орган та/або суд будуть оцінювати висновки, зроблені органом ДПІ, як доказ наявності або відсутності порушення, тобто, події злочину.

В свою чергу, згідно з п. 58.4 ПКУ у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених ПКУ.

Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині третій статті 17 КАС України, а саме справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції (пункти 1, 2, 3, 4). Отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Слідчий, який прийняв відповідну постанову під час провадження у кримінальній справі, є носієм спеціальних владних процесуальних повноважень і тому виконує функції, обумовлені завданнями кримінального судочинства. Правовідносини, що мають місце під час розгляду кримінальної справи, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому правильність призначення перевірки з питань дотримання податкового законодавства та її проведення має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. До того ж імперативний припис пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України N 6-рп/2001 від 23.05.2001 року кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Згідно зі статтею 234 КПК України дії слідчого можуть бути оскаржені прокуророві чи до суду. При цьому скарги на акти та дії службових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури в частині провадження у кримінальній справі розглядаються судом в порядку, визначеному нормами КПК України - тобто, судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки процесуальна діяльність слідчого має свої особливості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. 165 КАС України, суд -

ухвалив:

Задовольнити клопотання Державної податкової інспекції у м. Херсоні.

Закрити провадження у адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з такою самою позовною заявою не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.

Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 02 липня 2013 року.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.6