Вирок № 32158007, 03.07.2013, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________

Справа № 703/240/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.07.2013 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючого А. А. Надопта

при секретарі Н.В.Казимірська, С.С.Онисько,

за участю прокурорів А.М.Стільника, М.Ф.Косюка, потерпілої ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2 та її представника адвоката ОСОБА_3, підсудного та його захисника адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів кримінальну справу по обвинуваченню-

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Теперівка, Хмельницької області та мешканця АДРЕСА_1, громадянин України, українець, освіта вища військова, військовий пенсіонер, одружений- на утриманні має одну неповнолітню дитину, раніше не судимий, знаходиться на підписці про невиїзд,

в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що підсудний ОСОБА_5 02.04.2009р., приблизно о 07.45 годині, керуючи власним автомобілем НОМЕР_1, на автодорозі сполученням «Мукачево-Рогати-Львів», грубо порушив вимоги п.п.1.3,1.4,1.5,1.10,8.1,8.2,8.5, 8.5.1,10.1,11.1,11.2,11.3,12.1,12.3,13.1,13.3 ПДР України (п.1.3 - Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими, п.1.4 - Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила, п.1.5 - Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити всіх можливих заходів для їх усунення або попередити про них інших учасників дорожнього руху, орган міліції, власника дороги або уповноважених ним осіб; п.1.10 - Терміни й визначення в ПДР України в яких зазначено і вимагається від водіїв їх дотримуватись та враховувати під час руху а саме: автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, в тому числі в населеному пункті, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, і обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу, безпечна швидкість - швидкість за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом у конкретних умовах, дорожні умови - сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби і атмосферних явищ) стан проїзної частини та дорожню розмітку, дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризують

до рожні умови, наявність перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивність і рівень організації дорожнього руху, які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом, видимість у напрямку руху - максимальна відстань, на якій з місця водія можна чітко розпізнати межі елементів дороги та розміщення учасників руху, що дає змогу водієві орієнтуватися під час керування транспортним засобом, зокрема для вибору безпечної швидкості та здійснення безпечного маневру; мотоцикл - двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об'ємом 50 куб. см і більше. До мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг; перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території; обгін - випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху; безпечна дистанція - відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру; безпечний інтервал - відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху; перешкода для руху - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу; проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги; смуга руху - поздовжня смуга на проїзній частині завширшки щонайменше 2,75 м, що позначена або не позначена дорожньою розміткою і призначена для руху нерейкових транспортних засобів; небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку; п.8.1.- Регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками; п.8.2.- Дорожні знаки можуть установлюватися тимчасово і постійно. Тимчасові дорожні знаки розміщуються на переносних пристроях, дорожньому обладнанні або закріплюються на щиті з фоном жовтого кольору і мають перевагу перед постійними дорожніми знаками та дорожньою розміткою; п.8.5.- Дорожня розмітка (додаток 2) поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює; п.8.5.1 - Горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил; п.10.1.- Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.11.1.- Кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними; п. 11.2.- Нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини; п.11.3.- На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу; п.1.2.1. - Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п.12.2. -

У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; п.12.3. - У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; п.13.1.- Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу; п.13.3.- Під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху), проявивши необережність, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, в районі Т-образного перехрестя головної дороги із другорядною дорогою в с.Гребля, Іршавського району, рухаючись з більшою швидкістю, став наближатись до двохколісного транспортного засобу, зменшуючи безпечну між ними дистанцію, при цьому не вжив заходів до зменшення швидкості свого автомобіля та дотримання безпечної дистанції, а будучи самовпевненим та розраховуючи на свій власний досвід обмежився тільки маневруванням (змістившись ближче до роздільної смуги руху), при цьому не забезпечив безпеку руху та допустив зіткнення з задньою частиною двохколісного транспортного засобу марки «МАКС SY150 Т-З» під керуванням водія ОСОБА_6, внаслідок чого останій опинився на капоті автомобіля марки «Шевролет Авео», після чого впав на асфальтне покриття автодороги, а двохколісний транспортний засіб марки «МАКС SY 150 Т-3» у некерованому стані по інерції продовжив рух та вилетів за межі проїзної частини дороги, де на автобусній зупинці травмував пішохода ОСОБА_1, яка в той час стояла в очікуванні на маршрутний автобус. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку судово-медичної експертизи №44 від 08.06.2009р. та висновку комісійної судово-медичної експертизи №160 ОСОБА_6, отримав тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до його смерті, а ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичної експертизи №43 від 25.06.2009р. отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5, після роз"яснення йому процесуальних прав, передбачених ст.263 КПК України та змісту ст.63 Конституції України, показав, що він 02.04.2009р. біля 08.00 години за кермом свого автомобіля «Шевроле Аво», р.н. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю біля 85-90 км.год в сторону м.Хуст зі сторони с.Сільце. Проїзжаючи ділянку дороги між селами Заріччя та Вільхівка Іршавського району він побачив, що попередунього за 800-1500м. по краю проїзної частини рухається мопед зі швидкістю біля 40 км.год і тому він вирішив випередити його, оскільки смуга руху позволяла здійснити випередження. Коли він на автомобілі приблизився до мопеда, то останій за 7-8м. різко, без будь-яких сигналів, почав здійснювати маневр повороту ліворуч. Він здійснив маневр «об»їзд» мопеда, оскільки гальмувати не було можливості, але уникнути зіткнення не зміг і лівою частиною автомобіля на смузі свого руху здійснив зіткнення з мопедом- потерпілий впав спочатку на лобове скло, а потім на обочину. Вважає, що причиною даної ДТП стали неправомірні дії самого потерпілого ОСОБА_6, а відтак вважає, що в його діях відсутній склад злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а тому просив його виправдати, а в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Не зважаючи на те, що підсудний не визнав своєї вини у вчиненні даного злочину, висновок суду про винність ОСОБА_5 в скоєнні інкримінованого йому злочині, грунтується на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи.

Так, допитана у суді в якості потерплої ОСОБА_2- мати загиблого ОСОБА_6 показала, що її син 01.04.2009р. поїхав на мопеді, який належить її старшому брату в с.Олешник, Виноградівського району до дядька ОСОБА_8 для допомоги по господарству. На другий день близько 09.00 годин на її мобільний телефон зателефонувала невістка ОСОБА_9 та повідомила, що син ОСОБА_6 знаходиться в реанімаційному відділенні Іршавської ЦРЛ. Вона відразу приїхала до лікарні, де їй повідомили, що син знаходиться у важкому стані і 08.04.2009р. її син, не приходячи до свідомості помер від отриманих тілесних ушкоджень. В лікарні до неї підходив підсудний та на лікування сина дав 800,00 грн. Узв»язку із смертю сина потерпіла заявила також цивільний позов, а саме: просила стягнути із підсудного ОСОБА_5 100.000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди та 10.810,10 грн. матеріальних витрат, які складаються із витрат на придбання ліків сину, організацію та здійснення його поховання,

вартості придбання труни, здійснення поминальних обідів та пам»ятника.

Будучи допитаною в якості потерпілої ОСОБА_1, яка впродовж досудового слідства, а також під час розгляду даної справи у Іршавському районному суді давала неодноразові показання, які є послідовними про обставини ДТП, яка мала місце 02.04.2009р. \а.с.19-22 т.3\. Їх вона підтвердила і у суді, де, зокрема, показала, що 02.04.2009р. близько 7.30 годин вона мала намір їхати в м.Хуст на навчання, а тому йшла до автобусної зупинки, яка знаходиться на центральній вулиці с.Гребля між селами Заріччя-Вільхівка. Знаходячись на автобусній зупинці вона не бачила момент зіткнення автомобіля підсудного із мопедом, а лише почула удар і коли повернулась, то побачила, що на неї з великою швидкістю сунеться мопед. Вона почала тікати від нього, але мопед її наздогнав і вдарив колесами по ногам, від чого вона впала та втратила свідомість. Вже в лікарні в неї виявили тілесні ушкодження середньої тяжкості, в лікарню до неї приїздив підсудний, на лікування дав 400,00 грн., однак заявила, що матеріальних чи моральних претензій до підсудного вона не має.

Покази допитаних у суді потерпілих узгоджуються та доповнюються показами допитаних у суді свідків.

Так, свідок ОСОБА_11, будучи допитаною у суді, повністю підтримала свої покази на досудовому слідстві та в Іршавському суді, та, зокрема, показала, що 02.04.2009р. близько 07.50 годин вона на своєму автомобілі марки «Дейво-Сенс» приїхала на перехрестя при в»їзді в с.Гребля, де недалеко від перехрестя припаркувалась. Коли вона закривала двері на автомобілі то почула удар зі сторони с.Заріччя і коли оглянулась то побачила на обочині двох людей, які лежали, серед яких вона впізнала потерпілу ОСОБА_1.

Будучи допитаною в якості Свідка ОСОБА_12, яка впродовж досудового слідства, а також під час розгляду даної справи у Іршавському районному суді давала неодноразові показання про обставини ДТП, яка мала місце 02.04.2009р. \а.с.53-52 т.2\. Їх вона підтвердила і у суді, де, зокрема, показала, що ранком 02.04.2009р. близько 07.45 годин вона знаходилась на подвір»ї свого будинку біля криниці, яка розташована біля її воріт неподалік від дороги «Мукачево-Рогати». Знаходячись там вона побачила, як по дорозі на скутері повільно проїхав на той час невідомий їй хлопець в напрямку с.Вільхівці, він був без шолому, рухався по середині проїзної частини дороги (практично по суцільній лінії). Самої пригоди вона не бачила, коли скутер проїхав вона опустила відро у криницю і почула сильний удар, коли вибігла на вулицю, то побачила як сусід ОСОБА_13 надає допомогу потерпілому. Одночасно свідок заявила, що під час досудового слідства підсудний ОСОБА_5 три рази приїздив до неї до дому та тиснув на неї, як вона має говорити.

Покази даного свідка повністю співпадають та узгоджуються з її показаннями під час відтворення обстановки та обставин події 22.09.2009р. за участю понятих \а.с.59-65 т.2\, під час якого остання підтвердила свої покази як свідка, вказавши також, що потерпілий ОСОБА_6 до зіткнення рухався біля роздільної лінії і був збитий автомобілем «Шеврове-Авео».

Допитаний у суді в якості свідка ОСОБА_14, який був водієм статистичного скутера при відтворенні обстановки та обставин події 22.09.2009р. з свідком ОСОБА_12, повністю підтвердив у суді її покази, які вона давала на досудовому слідстві.

З показів свідка ОСОБА_13 вбачається, що 02.04.2009р. о 07.45 годин він разом із своєю дружиною знаходились на власному подвір»ї в с.Гребля. В цей час він почув як по центральній дорозі «Мукачево-Рогати» їхав скутер, по звуку він мав зменшити обороти двигуна, і в це час він почув звук удару, повернувши голову до проїзної частини побачив, як скутер підлетів в повітря. Вибігши на вулицю з дружиною побачили на узбіччі у напрямку руху на м.Іршава лежить хлопець, а скутер лежав неподалік у кюветі.

Суд в порядку вимог ст.306 КПК України, проти чого учасники процесу не заперечували, оголосив покази свідка ОСОБА_8, які він давав на досудовому слідстві, оскільки на час розгляду справи у суді він помер.

Так, будучи допитаним на досудовому слідстві в якості свідка \а.с.66-67 т.1\ ОСОБА_8, зокрема, показав, що 01.04.2009р. о 18.10 годині до нього приїхав племінник ОСОБА_6, допомогти по господарству, після чого залишився в нього ночувати. З ранку 02.04.2009р. на його телефон зателефонувала бабуся ОСОБА_6 та сказала, щоб він їхав додому, що він і передав Іванові, сказавши, що треба садити огород. Близько, 08.00 години на його телефон передзвонили

з приймального відділення Іршавської ЦРЛ та повідомили, що ОСОБА_6 знаходиться в реанімаційному відділенні.

Свідок ОСОБА_15- дружина підсудного, в судовому засіданні показала, що знає про скоєння її чоловіком 02.04.2009р. ДТП, також пояснила, що 06.04.2009р. її чоловік здійснював ремонт автомобіля у них дома, і не міг в цей день давати пояснення працівникам ДАІ Іршавського РВ УВС.

Свідок ОСОБА_16, зокрема, у суді показав, що він у травні 2009р. здійснював ремонт автомобіля підсудного марки «Шевроле», на якому були пошкодженні радіатор, капот, фари, номерний знак, передні стійки, розбите переднє скло.

З показань свідка ОСОБА_17 вбачається, що він знає про скоєння підсудним ДТП, після якого він разом з підсудним дивився на штрафмайданчику мопед, при цьому виявив, що від удару при ДТП у ньому «почорніли лампочки», акумулятор та електропроводка на скутері була в неналежному стані, розбиті втулки.

Крім показів допитаних у суді потерпілих та свідків, вина підсудного ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому злочину повністю доведена також і сукупністю інших зібраних органом досудового слідства, оголошених, досліджених та перевірених безпосередньо в судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку.

Так, Актом судово-медичного дослідження №30 від 02.04.2009р. \а.с.32 т.1\ достовірно стверджено, що в крові водія ОСОБА_5 на момент ДТП не виявлено алкоголю.

Висновком судово-медичної експертизи №43 від 25.06.2009р. \а.с.125-126 т.1\ стверджено, що потерпіла ОСОБА_1 в результаті ДТП, яка мала місце 02.04.2009р., отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а саме: саднини шкірних покровів крила тазу зліва, ліктьової ділянки справа. По зовнішній поверхні тильної поверхні правої кисті, передньої поверхні лівого колінного суглобу по серединій лінії та правого колінного суглобу, синців шкірних покрові правого колінного суглобу, задньо-внутрішньої поверхні правого стегна. Також було діагнозтовано ШТП, забій кіток тазу. Закритий перелом головки другої плюснової кістки без зміщення фрагментів правої стопи.

Вказані тілесну ушкодження могли бути спричиненні в строк- 02.04.2009р., зокрема садна шкірних покровів вказаних ділянок тіла могли бути спричиненні внаслідок дії тупого твердого предмету за умови, що такий предмет рухався по тілу, або ж тіло рухалось по такому предмету під кутом меншим прямого і такий рух супроводжувався тертям. Не виключено, що невеликі саднини та синець шкірних покровів шкіри задньо-внутрішньої поверхні правого стегна спричинений за ударним механізмом, могли утворитися внаслідок падіння на площину з наступним переміщенням по поверхні, що супроводжувалось тертям при наданні тілу прискорення, через удар-поштовх в ділянку нижньої кінцівки, предметом, що рухався. Закритий перелом головки плюснової кістки правої стопи міг бути спричинений від дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею за ударним механізмом, такий предмет діяв із силою прискорення і таким предметом міг бути предмет на який вказує потерпіла.

Виявленні на тілі потерпілої тілесні ушкодження у вигляді саднин та синців шкірних покровів вказаних ділянок тіла за ступенем тяжкості кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминучі наслідки, тривалістю не більше 6 днів, згідно п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. Діагностований рентгенологічно в Іршавській ЦРЛ у ОСОБА_1 закритий перелом головки другої плюснової кістки без зміщення фрагментів правої стопи, за ступенем тяжкості кваліфікується, як середньої ступені тяжкості, який призвів до тривалого розладу здоров»я більше 21 дня, згідно п.2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р.

Висновком судово-медичної експертизи №44 від 08.06.2009р. \а.с.119-120 т.1\ стверджено, що потерпілий ОСОБА_6 в результаті ДТП, яка мала місце 02.04.2009р., отримав тілесні ушкодження у вигляді: саднин шкірних покровів брівної ділянки заправа, саднин шкірних покровів околовушної ділянки справа, саднин шкірних покровів підборіддя заправа, після операційні рани в обох тім»яно-скроневих ділянках, саднин шкірних покровів тильної поверхні правої кисті і лівої кисті, саднин шкірних покровів лівої п»яткової кістки. Закритий перелом скулової кістки зліва. При внутрішньому дослідженні виявлено- крововилив під капсулу в ділянці воріт селезінки, крововилив під плевру в ділянці коренів обох легень.

Перелом грудинного кінця ключиці справа без зміщення відломків. Масивний крововилив по всій поверхні тканин голови, лінійний перелом тім»яної кістки зліва. Крововилив під м»які облонки голови в лівій півкулі головного мозку і правій скроневій і чолових долях. Крововилив в сіру речовину головного мозку потиличної долі зліва, мілкоточкове розплавлення мозкового детриту, крововилив під оболонку мозочка. Перелом потиличної кістки зліва- з лінями переломів на великі потиличній отвір, потім через потиличний гребінь на задню черепну ямку вверх до тім»яної кістки зліва. Третя лінія перелому переходить на бокову частину лузки скроневої кістки зліва.

Тілесні пошкодження могли виникнути в час, вказаний в обставинах справи, тобто 02.04.2009р. і механізм травми слідуючий: удар передніми виступаючими частинами легкового автомобіля потерпілого, який їхав на мопеді, з послідуючим падінням на дорожнє покриття. Первинний удар прийшовся в голову потерпілого в потиличній ділянці зліва. Всі інші тілесні ушкодження виникли внаслідок падіння на дорожнє покриття з слідуючим скользінням потерпілого. Потерпілий в момент зіткнення мав знаходитися до автомобіля задньо-лівою частиною тіла.

Виявленні на трупі ОСОБА_6 тілесні пошкодження характерні для водія мопеду при зіткненні з їхаючим ззаді транспортним засобом та мають прямий причино-наслідковий зв»язок між отриманими пошкодженнями та смертю потерпілого. Причиною смерті ОСОБА_6 явився- забій головного мозку з масивним крововиливом під оболонки головного мозку, перелому кісток основи черепу. Даний вивід про причину смерті підтверджується признаками, характерними для даного виду смерті: наявністю перелому кісток основи черепу, з переходом переломів на кістки склепіння черепу, ознаки забою головного мозку з розчавленням мозкового детриту.

Висновки судово-медичної експертизи №44 від 08.06.2009р. потерпілого ОСОБА_6 повністю узгоджуються та доповнюються даними Висновку комісійної судово-медичної експертизи №160 від 06.11.2009р. \а.с.72-78 т.2\, проведеної фахівцями Закарпатської обласного бюро судово-медичної експертизи, згідно яких ОСОБА_6 в результаті ДТП отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер.

Крім цього, цими висновками підтверджений механізм розвиту ДТП.

Даними протоколу огляду місця ДТП від 02.04.2009р. з схемами та фототаблицями \а.с.16-27 т.1\, в якому за участю понятих, експерта ОСОБА_19, та водія ОСОБА_5 зафіксовано слідову картину механізму зіткнення його транспортного засобу з мопедом, зокрема, сліди після контактування транспортних засобів, які розташовані у районі розмітки лінії. Слід відмітити, що водій ОСОБА_5, пославшись на «шоковий стан» доповнень та зауважень на зміст протоколу не надав, а відтак від підпису в протоколі відмовився.

Зокрема, з протоколу вбачається, що місце ДТП знаходиться на ділянці дороги між селами Сільце-Вільхівка, Іршавського району біля с.Гребля, дорога асфальтобетонна, суха. Дорожнє покриття двох напрямків, шириною 9,4м., на проїзній частині нанесені лінії повздовжньої розмітки для розділу зустрічних потоків транспорту. Уламки від автомобіля розкидано на відстані 0,36 см. від розділювальної смуги,наявні сліди бурого кольору на лівому узбіччі на відстані 3,4м. до краю проїзної частини.

Разом з тим, в протоколі не зазначено які дорожні знаки знаходяться в місці ДТП та зона їх дії, а також загальний стан видимості дороги в місці ДТП.

Слід вказати, що на виконання вимоги Ухвали Апеляційного суду Закарпатської області від 23.12.2010р. суд направив окреме доручення органу досудового слідства щодо встановлення дорожніх знаків в місці ДТП, проте, відповідно до листа Управління Державтоінспекції УВС в Закарпатській області від 17.06.2013р. за №8\1842 \а.с.210 т.6\ зазначено, що «акт обстеження дорожніх умов, а також відомості про наявність дорожніх знаків в місці скоєння ДТП від 02.04.2009р. на автодорозі Н-09, сполученням «Мукачево-Рогатин-Львів» в районі перехрестя з другорядною дорогою в с.Гребля, Іршавського району- відсутні.

Проте, під час відтворення обстановки та обставин події із ОСОБА_5 03.09.2009р. \а.с.35-39 т.2\ останій не зміг показати конкретно місце зіткнення та траєкторію рухів транспортних засобів перед ним.

Дані протоколу огляду місця ДТП від 02.04.2009р. повністю узгоджуються та доповнюються даними протоколу додаткового огляду місця ДТП із схемою від 06.04.2009р. \а.с.58-62 т.1\,

проведеного за участю водія ОСОБА_5, понятих та спеціаліста ОСОБА_20. Визначення параметрів, відомості проведення вимірів та зчитування показів вимірювальних приладів проводилось понятими та контролювалось водієм ОСОБА_5.

Зокрема, з протоколу вбачається, що після роз»яснення учасникам дії процесуальних прав і обов»язків передбачених ст.127 КПК України водій ОСОБА_5 в присутності спеціаліста автотехніка ОСОБА_20, приїхавши на місце події розказав, що він 02.04.2009р. біля 08.00 години за кермом свого автомобіля «Шевроле Аво», Р.н. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю біля 85-90 км.год в сторону м.Хуст зі сторони с.сільце. Проїзжаючи ділянку дороги між селами Заріччя та Вільхівка Іршавського району він бачив, що попереду по краю проїзної частини рухається мопед зі швидкістю біля 40 км.год і тому він вирішив випередити його, оскільки смуга руху позволяла зідснити випередження. Коли він на автомобілі приблизився до мопеда, то останій за 7-8м. різко, без будь-яких сигналів, почав здійснювати маневр повороту ліворуч. Він вжив заходів до гальмування, але уникнути зіткнення не зміг і лівою частиною автомобіля на смузі свого руху здійснив зіткнення з мопедом. Зорієнтувавшись на місці ДТП ОСОБА_5 показав місце зіткнення з мопедом, яке знаходиться на відстані 0,5м. від лінії розмітки, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, на смузі руху автомобіля. Водію було також запропоновано показати траєкторію руху мопеда та місце зміни його напрямку руху, після чого, вимірявши, було встановлено, що мопед рухався на відстані 0,4 м. від правого краю по ходу руху проїзної частини і від місця зміни напрямку руху до місця зіткнення мопед подолав відстань 6,3 м. Водій на місця за допомогою статистичного автомобіля показав на проїзній частині як здійснювалось випередження автомобілем мопеда і вимірами встановлено, що в момент здійснення випередження лівий край автомобіля знаходився на відстані 0.2 м. від лінії розмітки, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків.

Даними протоколів огляду транспортних засобів від 02.04.2009р. \а.с.28-30 т.1\, яким зафіксовано сліди та пошкодження від контактування на автомобілі марки «ШевролеАвео», р.н. НОМЕР_1 та скутера, які приєднано в якості речових доказів і які знаходяться на відповідальному зберіганні у підсудного та потерпілої ОСОБА_8. Зокрема, на скутері виявлені несправності- деформована рама, розбиті деталі обліцовки, на автомобілі- відповідно розбитий передній бампер, передня права фара, деформований передній капот, розбите переднє лобове скло, деформована передня ліва стійка, розбита передня декоративна решітка.

Ці дані про пошкодження повністю узгоджуються і доповнюються даними висновку спеціаліста №766\47 від 09.04.2009р. \а.с.75-82 т.1\, складеного провідним експертом сектору автотехнічної експертизи та оцінювальної діяльності НДЕКЦ при УМВС в Закарпатській області ОСОБА_20 та підтвердженими ним як експертом у своїй експертизі №1641/240 від 17.08.2009., з яких, зокрема, вбачається, що на автомобілі марки «ШевролеАвео», р.н. НОМЕР_1 основні пошкодження (деформовані переднє ліве крило, капот, передній бампер, пошкоджені решітка радіатора, ліва світлова сигналізація) зосередженні в його передній лівій частині; на мопеді основні пошкодження (деформоване заднє крило, пошкоджені задня пластикова обшивка та задня світлова сигналізація, відсутнє сидіння) зосереджені в його задній частині.

Окрім того, форма і характер пошкоджень транспортних засобів співпадає, якщо при першочерговому контактуванні повздовжні осі транспортних засобів перебували під кутом (плюс мінус) 40-45 градусів, при цьому автомобіль першочергово контактував передньою лівою частиною з задньою частиною мопеда. Виходячи зі схеми місця ДТП та протоколу огляду місця події встановлено, що місце зіткнення автомобіля з мопедом знаходиться на смузі руху автомобіля. Ці ж висновки стверджені експертом ОСОБА_20 і даними Експертизи №1642\239 від 17.08.2009р.

З висновків спеціаліста №765/45 від 09.04.2009р. \а.с.64-68 т.1\ та №767/46 від 09.04.2009р. \а.с.7073 т.1\, складених спеціалістом, провідним експертом сектору автотехнічної експертизи та оцінювальної діяльності НДЕКЦ при УМВС в Закарпатській області ОСОБА_20, підтверджених ним як експертом у Висновках судово-автотехнічної експертизи транспортного засобу №1643\238 від 17.08.2009р. \а.с.4-11 т.2\ та №1642/239 від 17.08.2009р. \а.с.15-21 т.2\, вбачається, що на момент огляду і експертної перевірки робоча гальмівна система, система рульового керування як автомобіля марки «Шевроле-Авео», р.н. НОМЕР_1, так і мопеда марки «Навігатор» відповідали вимогам на експлуатацію і знаходились у працездатному стані, могли

виконувати функції по зміні швидкісного режиму руху та зміні руху транспортного засобу.

З даних висновку спеціаліста №764\48 від 09.04.2009р. \а.с.84-90 т.1\, складеного спеціалістом, провідним експертом сектору автотехнічної експертизи та оцінювальної діяльності НДЕКЦ при УМВС в Закарпатській області ОСОБА_20, вбачається, що в даній дорожній ситуації з метою забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля «Шевроле-Авео» ОСОБА_5 повинен був діяти згідно вимог п.п.12.3, 13.1 ПДР України; водій скутера ОСОБА_6 в даній дорожній ситуації з метою забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти відповідно до п.10.1 ПДР України, повний зупиночний шлях автомобіля в даних дорожніх умовах становить відстань 71.5-74.6м. При здійсненні випередження автомобілем мопеда безпечний інтервал повинен бути не менше 1.35 м. Водій автомобіля ОСОБА_5 не мав технічної можливості зупинити керований ним автомобіль до місця зіткнення з мопедом шляхом застосування своєчасного гальмування з моменту виникнення йому небезпеки для руху. З технічної точки зору причиною даної ДТП сталі дії водія мопеда ОСОБА_6, який змінив напрямок руху керованого ним мопеда на такі відстані, від автомобіля, на якій його водій ОСОБА_5 вже був позбавлений технічної можливості уникнути зіткнення шляхом застосування своєчасного гальмування з моменту виникнення йому небезпек для руху.

Причиною даної дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 02.04.2009р., з технічної точки зору відповідно до Висновку автотехнічної експертизи механізму та обставин ДТП за №2541\436 від 17.12.2009р. \а.с.87-92 т.2\, складеного експертом сектору автотехнічної експертизи та оцінювальної діяльності НДЕКЦ при УМВС в Закарпатській області ОСОБА_21 є саме дії водія ОСОБА_5, який в момент виникнення йому небезпеки для руху не вжив заходів до своєчасного гальмування. В даній дорожній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля «Шеврооле Авео» ОСОБА_5 повинен був керуватися вимогою п.12.3 ПДР України, водій ОСОБА_6 повинен був керуватися вимогами п.п.10.1,11.2 ПДР України. Окрім того, водій ОСОБА_5 мав технічну можливість зупинити керований ним транспортний засіб до місця зіткнення з мопедом під керуванням ОСОБА_6 шляхом застосування своєчасного гальмування з моменту виникнення йому небезпеки для руху. Знаходження мопеда під керуванням ОСОБА_6 на проїзній частині дороги в попутньому напрямку є ознакою виникнення небезпеки для руху водію автомобіля ОСОБА_5, а п.12.3 ПДР України з урахуванням визначення терміну «небезпека для руху» що є в загальних положеннях ПДРУ (п.1.10) регламентує в таких випадках застосовувати тільки екстрене гальмування, а не маневрування і тому технічна можливість запобігти зіткнення маневруванням не розглядається.

Крім цього, ці Висновки автотехнічної експертизи механізму та обставин ДТП за №2541\436 від 17.12.2009р. повністю доповнюються та узгоджуються і з даними Комплексної судово-медична транспортно-трасологічна та автотехнічної експертизи №20 \а.с.148-158 т.2\, згідно якої водій автомобіля «Шевроле Авео» ОСОБА_5 мав технічну можливість зупинити керований ним автомобіль до місця зіткнення з двохколісним транспортним засобом під керуванням ОСОБА_6 шляхом застосування своєчасного гальмування з моменту виникнення йому небезпеки для руху. Знаходження двохколісного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_6 на проїзній частині дороги в попутньому напрямку, є ознакою виникнення небезпеки для руху водію автомобіля ОСОБА_5, а п.12.3 ПДР України з урахуванням визначення терміну «небезпека для руху» що є в загальних положеннях ПДРУ (п 1.10) регламентує в таких випадках застосовувати тільки екстрене гальмування, а не маневрування і тому технічна можливість запобігти зіткнення маневруванням не розглядається, а відтак з технічної точки зору причиною ДТП стали дії водія автомобіля ОСОБА_5, який з моменту виникнення йому небезпеки для руху не вжив заходів до своєчасного гальмування .

Допитаний в судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_21 повністю підтримав результати своїх висновків, викладених ним в експертизах: у Висновку автотехнічної експертизи механізму та обставин ДТП за №2541\436 від 17.12.2009р. \а.с.87-92 т.2\ та Висновку експерта №20 комплексної судово-медична транспортно-трасологічна та автотехнічної експертизи \а.с.148-158 т.2\, а відтак у суду немає підстав не вірити та не брати до уваги ці висновки та показання експерта у судовому засіданні. Крім цього, у суді не встановлено обставин, які-б ставили під сумнів висновки даних експертиз, показання експерта ОСОБА_22 в судовому засіданні, та не встановлено обставин щодо обмови підсудного.

Окрім цього, за клопотання підсудного та його захисту, з метою усунення розбіжностей у висновках спеціаліста ОСОБА_28 та спеціаліста Львівського НДЕКЦ Жилиснького та висновків експерта ОСОБА_22 щодо того, чи були дії ОСОБА_5 в даних обставинах з технічної точки зору причиною ДТП чи ні, суд призначив повторну комплексну судову транспортно-трасологічну та автотехнічну експертизу в Київському НДІСЕ.

Так, згідно Висновку за результатами проведеної комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №8603\8604\12-52 від 25.03.2013р. \а.с.144-158 т.6\, складеного судовими експертами ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_7, зокрема, встановлено, що двохколісний транспортний засіб «SY 150 Т-3» з робочим об»ємом двигуна 150 см.куб. згідно п.1.10 ПДРУ необхідно віднести до типу механічного транспортного засобу як мотоцикл (п.1) і водій якого для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти відповідно до вимог п.2.3г ПДРУ- під час руху на мотоциклі і мопеді водій зобов»язаний бути в застебнутому мотошоломі (п.4); відстань, на якій міг знаходитись автомобіль Шевроле від місця зіткнення складає близько 512м., 460 м, та 450м. відповідно (п.11). Окрім того, експерти прийшли до беззаперечного висновку, що в даній дорожній обстановці, при вказаних у постанові вихідних даних водій автомобіля Шевроле, у випадку руху з вказаною в його пояснення швидкістю руху 90 км.год. мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування, керованого ним автомобіля Шевроле з зупинкою до лінії руху мотоцикла «п.12).

Між тим, відповідно до ст.ст.257,323 КПК України вирок у справі може ґрунтуватися лише на доказах, розглянутих у судовому засіданні. Суд зобов»язаний безпосередньо дослідити всі докази у справі, в тому числі заслухати і висновки експертів. З огляду на ці вимоги, а також положення ст.65 КПК України у постановленому за результатами розгляду справи судовому рішенні висновок експерта набуває значення доказу лише за умови його безпосереднього дослідження судом за участю сторін у судовому засіданні. При цьому експертний висновок має бути перевіреним з точки зору: додержання норм закону при призначення та проведенні експертизи; компетентності експерта; наявності або відсутності обставин, що усувають його від участі у справі; чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатності поданих експерту предметів і документів- об»єктів дослідження; наукової обґрунтованості висновку; застосування належної методики; обґрунтованості висновку та повідомлених експерту даних і чи не збиралися вихідні дані самим експертом; повноти, обґрунтованості та правильності відповідей експерта на поставленні питання та їх узгодженості з іншими фактичними даними у справі.

З огляду на наведене, суд вважає, що Висновки автотехнічної експертизи механізму та обставин ДТП за №2541\436 від 17.12.2009р. \а.с.87-92 т.2\, Висновок комплексної судово-медична транспортно-трасологічна та автотехнічної експертизи №20 \а.с.148-158 т.2\, згідно яких водій автомобіля «Шевроле Авео» ОСОБА_5 мав технічну можливість зупинити керований ним автомобіль до місця зіткнення з двохколісним транспортним засобом під керуванням ОСОБА_6 шляхом застосування своєчасного гальмування з моменту виникнення йому небезпеки для руху та Висновку за результатами проведеної комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №8603\8604\12-52 від 25.03.2013р. \а.с.144-158 т.6\, повністю відповідають цим вимогам, а відтак суд обгрунтовано покладає їх в основу даного вироку.

Аналізуючи та оцінюючи покази підсудного ОСОБА_5, які він давав як на досудовому слідстві так і у суді, проте, що він категорично заперечує свою вину у вчиненні даного злочину, оскільки саме водій мопеда (мотоцикла) Петреще винен у цьому ДТП, при цьому посилався в обґрунтування своєї позиції на висновки спеціалістів ОСОБА_28 та ОСОБА_22, суд оцінює критично, і не може взяти їх до уваги, оскільки вони не узгоджуються з матеріалами справи і спростовуються іншими дослідженими у справі сукупністю доказів.

Зокрема, на досудовому слідстві підсудний, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, неодноразово змінював свої свідчення, кожен раз моделюючи інший механізм розвитку ДТП, зокрема, під час дачі свідчень від 02.04.2009р. \а.с.33 т.1\ взагалі відмовився від дачі показів, посилаючись на ст.63 Конституції України.

Далі 06.04.2009р., даючи пояснення інспектору дізнання ВДАЇ та АТІ з обслуговування Іршавського району УДАІ УМВС в Закарпатській області ОСОБА_25, підсудний вже показав, що 02.04.2009р. він рухався на автомобілі марки „Шевроле Авео" між селами Вільхівка та Заріччя

Іршавського району, їхав у напрямку с.Вільхівка, зі швидкістю біля 85-90 км/год., його автомобіль був технічно справним. Пасажирів в автомобілі не було. Проїжджаючи дану ділянку дороги він бачив, що попереду нього рухався у попутному напрямку мопед, швидкість якого була близько 40 км/год. і вирішив випередити оскільки дорожня обстановка йому це дозволяла, так як ширина смуги руху дозволяла йому здійснити маневр об'їзду. Коли він наблизився до мопеда то водій мопеда на відстані 7-8 метрів, без будь-яких сигналів почав здійснювати маневр повороту ліворуч. З метою уникнення зіткнення вжив заходів, але відстань між ними була малою і він не зміг уникнути зіткнення з мопедом. Зіткнення відбулося на їх смузі руху у напрямку с.Вільхівка, лівою передньою частиною автомобіля із задньою частиною мопеда.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка колишній інспектор дізнання ВДАЇ та АТІ з обслуговування Іршавського району УДАІ УМВС в Закарпатській області ОСОБА_25, що точно не пам»ятає чи відбирав він пояснення від підсудного 06.04.2009р., проте вказав, що без особи не міг оформити пояснення.

При здійснення процесуальної дії додатковий огляд місця події від 06.04.2009р. ОСОБА_5 на місці ДТП в присутності спеціаліста, понятих детально розповів про обставини ДТП, зокрема, з протоколу вбачається, що водій ОСОБА_5 в присутності спеціаліста автотехніка ОСОБА_20, приїхавши на місце події розказав, що він 02.04.2009р. біля 08.00 години за кермом свого автомобіля «Шевроле Аво», Р.н. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю біля 85-90 км.год в сторону м.Хуст зі сторони с.Сільце. Проїзжаючи ділянку дороги між селами Заріччя та Вільхівка Іршавського району він бачив, що попереду по краю проїзної частини рухається мопед зі швидкістю біля 40 км.год і тому він вирішив випередити його, оскільки смуга руху позволяла зідснити випередження. Коли він на автомобілі приблизився до мопеда, то останій за 7-8м. різко, без будь-яких сигналів почав з здійснювати маневр повороту ліворуч. Водій вжив заходів до гальмування, але уникнути не зміг і лівою частиною автомобіля на смузі свого руху здійснив зіткнення з мопедом. Зорієнтувавшись на місці ДТП ОСОБА_5 показав місце зіткнення з мопедом, яке знаходиться на відстані 0,5м. від лінії розмітки, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, на смузі руху автомобіля. Він також показав траєкторію руху мопеда та місце зміни його напрямку руху, після чого, вимірявши, було встановлено, що мопед рухався на відстані 0,4 м. від правого краю по ходу руху проїзної частини і від місця зміни напрямку руху до місця зіткнення мопед подолав відстань 6,3 м. На місці ДТП він показав на проїзжій частині дороги як ним здійснювалось випередження автомобілем мопеда і вимірами встановлено, що в момент здійснення випередження лівий край автомобіля знаходився на відстані 0.2 м. від лінії розмітки, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків.

Будучи допитаний 30.05.2009р. \а.с.109-111 т.1\ на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_5, зокрема, показав вже інший механізм ДТП, при цьому, вказуючи на обставини справи, уже заперечив, про свій маневр обгону двохколісного транспортного засобу, а вже 03.09.2009р. під час відтворення обстановки та обставин події із ОСОБА_5 \а.с.35-39 т.2\ останій вже не зміг показати конкретно місце зіткнення та траєкторію рухів транспортних засобів перед ним.

Дійсно з висновків спеціаліста сектору автотехнічної експертизи та оцінювальної діяльності НДЕКЦ при УМВС в Закарпатській області ОСОБА_20 №764\48 від 09.04.2009р. \а.с.84-90 т.1\ та висновку №2712/2713 експертного дослідження механізму зіткнення транспортних засобів за листом заявою водія ОСОБА_5 від 16.08.2010р., складеного старшим науковим співробітником лабораторії судово-автотехнічних досліджень Львівського НДІСЕ МЮ України ОСОБА_22 \а.с.72-88 т.3\, (допитані в суді спеціалісти підтримали висновки своїх експертиз) вбачається, що в даній дорожній ситуації з метою забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля «Шевроле-Авео» ОСОБА_5 не мав технічної можливості зупинити керований ним автомобіль до місця зіткнення з мопедом шляхом застосування своєчасного гальмування з моменту виникнення йому небезпеки для руху, а відтак, з технічної точки зору причиною даної ДТП стали дії водія мопеда ОСОБА_6, який змінив напрямок руху керованого ним мопеда на такій відстані від автомобіля, на якій його водій ОСОБА_5 вже був позбавлений технічної можливості уникнути зіткнення шляхом застосування своєчасного гальмування з моменту виникнення йому небезпек для руху.

Однак, з огляду на встановлені вище обставини справи, суд оцінює їх критично з точки зору достатності поданих експертам предметів і документів- об»єктів для дослідження, наукової

обґрунтованості їх висновків та застосування належної методики; обґрунтованості висновків та достатності повідомлених їм даних; повноти, обґрунтованості та правильності відповідей експертів на поставленні питання, а відтак суд не може прийняти їх до уваги, оскільки вони не узгоджуються з іншими встановленим у справі обставинами, а також повністю спростовуються даними висновків інших проведених у справі експертиз.

Зокрема, причиною даної дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 02.04.2009р., з технічної точки зору відповідно до Висновку автотехнічної експертизи механізму та обставин ДТП за №2541\436 від 17.12.2009р. \а.с.87-92 т.2\ є саме дії водія ОСОБА_5, який в момент виникнення йому небезпеки для руху не вжив заходів до своєчасного гальмування. В даній дорожній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля «Шевроле Авео» ОСОБА_5 повинен був керуватися вимогою п.12.3 ПДР України, водій ОСОБА_6 повине був керуватися вимогами п.п.10.1,11.2 ПДР України. Водій ОСОБА_5 мав технічну можливість зупинити керований ним транспортний засіб до місця зіткнення з мопедом під керуванням ОСОБА_6 шляхом застосування своєчасного гальмування з моменту виникнення йому небезпеки для руху. Знаходження мопеда під керуванням ОСОБА_6 на проїзній частині дороги в попутньому напрямку є ознакою виникнення небезпеки для руху водію автомобіля ОСОБА_5, а п.12.3 ПДР України з урахуванням визначення терміну «небезпека для руху» що є в загальних положеннях ПДРУ (п 1.10) регламентує в таких випадках застосовувати тільки екстрене гальмування, а не маневрування і тому технічна можливість запобігти зіткнення маневруванням не розглядається.

Ці ж висновки повністю доповнюються та узгоджуються і з результатами Висновку комплексної судово-медична транспортно-трасологічна та автотехнічної експертизи №20 \а.с.148-158 т.2\, згідно якої також встановлено, що водій автомобіля «Шевроле Авео» ОСОБА_5 мав технічну можливість зупинити керований ним автомобіль до місця зіткнення з двохколісним транспортним засобом під керуванням ОСОБА_6 шляхом застосування своєчасного гальмування з моменту виникнення йому небезпеки для руху. Знаходження двохколісного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_6 на проїзній частині дороги в попутньому напрямку, є ознакою виникнення небезпеки для руху водію автомобіля ОСОБА_5, а п.12.3 ПДР України з урахуванням визначення терміну «небезпека для руху» що є в загальних положеннях ПДРУ (п 1.10) регламентує в таких випадках застосовувати тільки екстрене гальмування, а не маневрування і тому технічна можливість запобігти зіткнення маневруванням не розглядається, а відтак з технічної точки зору причиною ДТП стали дії водія автомобіля ОСОБА_5, який з моменту виникнення йому небезпеки для руху не вжив заходів до своєчасного гальмування .

Допитаний в судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_21 повністю підтримав результати своїх висновків, викладених ним в експертизах: у Висновку автотехнічної експертизи механізму та обставин ДТП за №2541\436 від 17.12.2009р. \а.с.87-92 т.2\ та Висновку експерта №20 комплексної судово-медична транспортно-трасологічна та автотехнічної експертизи \а.с.148-158 т.2\, а відтак у суду немає підстав не вірити та не брати до уваги ці висновки та показання експерта у судовому засіданні.

Окрім того, ці ж дані належним чином підтвердженні і Висновком комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №8603\8604\12-52 від 25.03.2013р. \а.с.144-158 т.6\, складеного судовими експертами Київського НДІСЕ МЮ України ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_7, з якого, зокрема, експерти прийшли до беззаперечного висновку, що в даній дорожній обстановці, при вказаних у постанові вихідних даних водій автомобіля «Шевроле Авео» ОСОБА_5, у випадку руху з вказаною в його пояснення швидкістю руху 90 км.год. мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування, керованого ним автомобіля «Шевроле» з зупинкою до лінії руху мотоцикла.

Разом з тим, суд критично оцінює покази допитаних у суді в якості свідків ОСОБА_15 про те, що 06.04.2009р. її чоловік цілий день ремонтував дома автомобіль, а відтак не міг давати пояснення інспектору ДАІ Іршавського РВ УВС ОСОБА_25, та свідків ОСОБА_26, ОСОБА_17 про обставини ремонту автомобіля підсудного та огляд мопеда після ДТП, оскільки вони іншими достовірними доказами по справі не підтверджені.

Окрім того, покази свідків ОСОБА_15 (дружина підсудного), ОСОБА_26 та ОСОБА_17 (знайомі підсудного), які певним чином зацікавленими в результатах даної справи, не носять

правового характеру, їх зміст не відноситься до конкретних обставин ДТП, яке мало місце за участю підсудного 02.04.2009р., а відтак не впливають на юридичну кваліфікацію дій підсудного.

Суд також критично оцінює і покази свідка ОСОБА_12, дані нею на досудовому слідстві, під час відтворення обстановки та обставин події від 22.09.2009р. \а.с.59-65 т.2\, та у суді в частині того, що потерпілий ОСОБА_6 до зіткнення рухався біля роздільної лінії, оскільки такі спростовані даними протоколу додаткового огляду місця ДТП із схемою від 06.04.2009р. \а.с.58-62 т.1\, проведеного за участю водія ОСОБА_5, понятих та спеціаліста ОСОБА_20, згідно якого, зокрема, було встановлено, що мопед рухався на відстані 0,4 м. від правого краю по ходу руху проїзної частини і від місця зміни напрямку руху до місця зіткнення мопед подолав відстань 6,3 м., а також даними Висновку комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №8603\8604\12-52 від 25.03.2013р. \а.с.144-158 т.6\, згідно яких (п.п.9,10) зазначено, що «здійснення маневру повороту ліворуч водієм мотоцикла з траєкторії руху, що пролягала в 0,4м. вздовж дорожньої розмітки, що поділяє транспортні потоки зустрічних напрямків таким чином, щоб у першочерговий момент зіткнення мотоцикл знаходився під кутом близьким до 45 градусів до розділової лінії дороги- технічно неможливо».

Отже, на підставі наведеного, з урахуванням всіх зібраних у справі доказів суд приходить до переконання, що з технічної точки зору причиною даної ДТП стали дії водія автомобіля «Шевроле Авео» ОСОБА_5, який мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування, керованого ним автомобіля Шевроле з зупинкою до лінії руху мотоцикла, оскільки знаходження двохколісного транспортного засобу на проїзній частині дороги в попутньому напрямку з автомбілем «Шевроле», є ознакою виникнення небезпеки для руху водію автомобіля ОСОБА_5, а вимоги ПДРУ (п.п.1.10,12.3) вимагають в таких випадках застосовувати тільки екстрене гальмування.

Окрім того, суд вважає, що і дії водія мотоцикла ОСОБА_6 в умовах даної ДТП були неправомірні, оскільки він для забезпечення безпеки дорожнього руху також повинен був діяти відповідно до вимог п.п.10.1,11.2 ПДРУ- перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини (Висновок експерта №2541\436 від 17.12.2009р. \а.с.87-92 т.\) та п.2.3г ПДРУ- під час руху на мотоциклі і мопеді водій зобов»язаний бути в застебнутому мотошоломі (п.4 Висновку комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №8603\8604\12-52 від 25.03.2013р. \а.с.144-158 т.6\).

У справі відсутні будь-які дані, які б давали підстави вважати, що у потерпілих та свідків, експертів були підстави для обмови підсудного, що їх показання є обмовою. Окремі неточності в показаннях свідка ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не впливають їх на повноту.

Отже, сукупність вищеприведених і оцінених судом доказів переконують суд, що підсудний ОСОБА_5 своїми діями, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_6 та середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_1, вчинив злочин і його дії органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України.

Відповідно до ст.65 КК України і роз»яснень, що містяться у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003р. особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд повинен врахувати ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом»якшують покарання.

Так, до вчинення злочину ОСОБА_5 позитивно характеризувався по місцю проживання та роботи \а.с.94 т.1\, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває \а.с.95 т.1\, раніше не судимий \а.с.45 т.1\, на утриманні та вихованні має одну неповнолітню дитину.

Суд також зважує на те, що підсудний злочин скоїв із-за необережності, умовою виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору, крім вини підсудного, є і неправомірна поведінка потерпілого ОСОБА_6, який для забезпечення безпеки дорожнього руху також повинен був діяти відповідно до вимог п.п.10.1,11.2,2.3.г ПДР України.

Крім цього підсудний, в досудовому порядку частково відшкодував потерпілій ОСОБА_8

матеріальні збитки, а саме 800,00 грн., а потерпіла ОСОБА_1 до підсудного матеріальних та моральних претензій не має.

Обставин, що пом»якшують чи обтяжують кримінальну відповідальність підсудного на досудовому слідстві та у суді не встановлено.

Разом з тим, з матеріалів справи \а.с.93 т.1\ встановлено, що у підсудного на утриманні та вихованні є неповнолітній син ОСОБА_27 ІНФОРМАЦІЯ_5

Відповідно до приписів ч.2 ст.86 КК України особи, які вчинили злочин, законом про амністію можуть бути повністю або частково звільнені від кримінальної відповідальності чи покарання.

Згідно до п.«В» ч.1 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011р. звільняються від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов»язаних із позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України та за злочини, вчиненні з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України особи, не позбавленні батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років за рішенням суду підлягають звільненню від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про амністію у 2011р.» від 08.07.2011р., звільняються від кримінальної відповідальності і в порядку та на умовах, визначених Законом, особи, які підпадають під дію ст.1 Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів досудового слідства чи суду, однак не розглянуті судами, або розглянуті, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчиненні до набрання чинності Законом України «Про амністію».

Питання про застосування амністії суд вирішує за власною ініціативою, ініціативою прокурора, органів дізнання та досудового слідства, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого, підсудного чи засудженого, їх захисників чи законних представників. Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально.

При цьому суд виходить з того, що Закон України «Про амністію у 2011р.» від 08.07.2011р. не містить застережень про його незастосування у зв»язку із новою редакцією Закону України «Про застосування амністії в Україні». Таким чином, враховуючи положення ст.5 КК України, при вирішенні питань про застосування амністії за діяння, які були вчиненні до набрання чинності Законом «Про амністію у 2011р.» включно необхідно застосовувати положення цього Закону, якщо це поліпшує становище особи.

Виходячи із зазначених фактичних та правових підстав, суд, відповідно до загальних положень ст.282 КПК України та норм спеціального закону, яким регламентовані умови, порядок та наслідки застосування амністії, має право ухвалити рішення про звільнення підсудного ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.

Так, з матеріалів справи достовірно встановлено, що у підсудного ОСОБА_5 на вихованні та утриманні знаходиться неповнолітня дитина: син ОСОБА_27 ІНФОРМАЦІЯ_5, якому не виповнилось 18 років, до нього раніше амністія не застосовувалась.

Отже, з урахуванням встановлених у суді обставин, зваживши на те, що амністія до підсудного раніше не застосовувалась, злочин, який йому інкримінується він скоїв 02.04.2009р. з необережності, цей злочин не є особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України, він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і до скоєння даного злочину позитивно характеризувався по місцю проживання і роботи, а відтак суд вважає, що відносно нього слід винести обвинувальний вирок за статтею інкримінованого йому злочину, зокрема, призначити мінімальну міру покарання, передбачену ст.286 ч.2 КК України, а також застосувати до нього додаткове покарання- позбавлення права керувати транспортними засобами строком на один рік та звільнити від покарання внаслідок акту амністії.

Між тим, за змістом ст.86 КК України амністія не звільняє підсудного від обов»язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду.

На досудовому слідстві 22.04.2010р. \а.с.216-221 т.2\ потерпіла ОСОБА_2 у зв»язку із втратою сина заявила цивільний позов до підсудного на загальну суму 110.810,10 грн., який просила задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Зокрема, обґрунтовуючи свої вимоги потерпіла вказала, що злочином ОСОБА_5 їй завдано матеріальну шкоду в розмірі 10.810,10 грн., які складаються з витрат на придбання ліків під час знаходження сина в реанімації (3.400,78 грн.), вартість бензину (99,97 грн.), придбання труни, одягу та інших атрибутів на поховання сина (2.079,00 грн.), витрат на проведення поминок на 9-й день (2.003,35 грн,) та поминок на 40-й день (3.227,00 грн.)

Крім того, злочином потерпілій завдана і моральна шкода, яку вона оцінює в 100.000,00 грн., яка полягає в її душевних стражданнях, викликаних трагічною втратою сина, із-за смерті сина вона втратила почуття захищеності, гордості, радості, з часу смерті сина вона почуває себе пригніченою.

Вирішуючи заявлений позов суд виходить з того, що ст.55 Конституції України закріплене право громадян на судовий захист від протиправних посягань, а відповідно до п.4 ст.64 КПК України у кримінальних справах підлягає доказуванню характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу здоров»я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

Так, з гідно до роз»яснень, наведених в п.4 Постанови Пленуму ВС України №13 від 02.07.2004р. «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів», вирішуючи питання про визнання особи потерпілим, органу досудового слідства й суду необхідно з»ясувати, яку конкретно шкоду заподіяно цій особі злочином (моральну, фізичну чи майнову). Серед основних обставин, що впливають на розмір компенсації моральної шкоди, зазначена постанова визначає: характер і тривалість страждань, стан здоров»я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації.

Вирішуючи позовну вимогу потерпілої про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 10.810,10 грн. з підсудного суд виходить з положень ст.ст.1166,1167,1187 ЦК України, якими, зокрема, передбачено обов»язок винної особи, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем та з вини якої сталось ДТП, відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Між тим, матеріалами справи стверджено, що під час скоєння даного злочину підсудний керував власним транспортним засобом марки «Шевроле Авео», р.н. НОМЕР_1, а відтак матеріальну шкоду в розмірі 10.810,10 грн. (матеріалами справи саме ця сума доведена, інших доказів у справі не має) підсудний повинен відшкодувати потерпілій ОСОБА_2. В суді також встановлено, що підсудний на досудовому слідстві на придбання ліків надав потерпілій 800,00 грн., а тому матеріальна шкода підлягає зменшенню на вказану суму.

Вирішуючи питання відшкодування моральної шкоди суд визнає доводи потерпілої обгрунтованими, оскільки із-за злочинних дій підсудного та втратою сина вона перенесла фізичну та моральну біль, душевні страждання, з часу смерті сина вона почуває себе пригніченою.

Розглядаючи позови про відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, слід врахувати, що відповідно до ч.2 ст.23 ЦК Укпраїни моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи.

Частиною 3 ст.22 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Суд враховує, що підсудний злочин скоїв із необережності, умовою виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору, крім вини самого підсудного, як встановлено матеріалами справи, є і неправомірна поведінка потерпілого ОСОБА_6, який, проігнорувавши вимоги ПДРУ, для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був також

діяти відповідно до вимог п.п.10.1,11.2,2.3г ПДР України, а також матеріальне положення підсудного- являється пенсіонером та його сімейний стан, зокрема на утриманні має неповнолітню дитину.

Так, відповідно до ч.2 ст.1193 ЦК України якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерплого розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.2002р. №6 роз»яснено, що якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, коли інше не встановлено законом, розмір відшкодування, належного з володільця джерела підвищеної небезпеки, має бути зменшений або у відшкодуванні шкоди має бути відмовлено.

Отже, на підставі наведеного, керуючись принципом справедливості, розумності та достатності (ст.3 ЦК України) суд приходить до висновку, що моральну шкоду, з урахуванням наведеного, слід задоволити частково, а саме в розмірі 50.000,00 грн.

В порядку ст.93 КПК України також слід стягнути з підсудного \а.с.144-160 т.6\ на користь Київського НДІСЕ МЮ України витрати за проведення Комплексної судової транспортно-трасологічної, автотехнічної експертизи в розмірі 4.896,00 грн.

Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до вимог ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_5 винним у скоєні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначити йому за ст.286 ч.2 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням його права керувати транспортними засобами строком на один рік.

Звільнити засудженого ОСОБА_5 від призначених йому основного та додаткового покарань за цим вироком на підставі п.«В» ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію у 2011р.» від 08.07.2011р.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 - підписка про невиїзд - скасувати.

Цивільний позов ОСОБА_2 задоволити частково- стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 10.010,10 грн. у відшкодування матеріальних збитків та 50.000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Речові докази по справі: автомобіль марки «Шевроле Авео», р.н. НОМЕР_1, який зберігається на відповідальному збереженні у ОСОБА_5, передати ОСОБА_5, як законному володільцю, моторолер марки «МАКС 150 Т-3», який знаходиться на відповідальному збереженні у потерпілої ОСОБА_2 передати їй.

Судові витрати по справі: вартість проведеної комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи Київського НДІСЕ \а.с.144-160 т.6\ у розмірі 4.896,00 грн. - стягнути з ОСОБА_5 на користь Київського НДІСЕ

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення через Виноградівський районний суд.

ГоловуючийА. А. Надопта