Рішення № 32157869, 12.06.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2013 р.Справа № 922/1826/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом Приватне підприємство "СБ Мега-Секьюріті" м.Бориспіль до ТОВ "Агропромислова компанія Савинська", смт. Савинці про стягнення коштів у розмірі 192 450,19 грн. за участю представників сторін:

позивача - Колосков В.А. за дов. (після оголошення перерви не з'явився)

відповідача - Горкіна М.І., за дов., Полішкур А.С., за дов.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ПП "СБ Мега-Секьюріті" про стягнення з ТОВ "Агропромислова компанія Савинська" загальної суми заборгованості у розмірі 192450,19 грн.

В судовому засіданні 03.06.2013 року оголошувалась перерва до 12.06.2013 року.

Представник позивача після оголошення перерви не з'явився, 10.06.2013 року звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі уповноваженого представника за наявними в ній матеріалами. Крім того, надав заперечення стосовно заявлених клопотань відповідача про зменшення розміру нарахованої суми пені та розстрочення виконання рішення суду, які долучені до матеріалів справи. В судовому засіданні 03.06.2013 року позов підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача в призначеному судовому засіданні заявив клопотання про зменшення розміру нарахованої суми пені та розстрочення виконання рішення суду. Суму основного боргу відповідачем визнано.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

01 грудня 2011 року між приватним підприємством «СБ Мега-Секьюріті» (позивач по справі, виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія Савинська» (відповідач по справі, замовник) було укладено договір №3 про надання охоронних послуг, у відповідності до якого відповідач доручав, а позивач зобов'язувався надати за плату послуги охорони.

Відповідно до п.п. 1.3., 1.4. договору охорона об'єкта здійснювалась 4 (чотирма) цілодобовими постами охорони та 1 (одним) начальником зміни загальна вартість яких становила 32 940,00 грн. за один календарний місяць.

27 вересня 2012 року між позивачем та відповідачем була підписана додаткова угода до договору №3 від 01 грудня 2011 року, у якій сторони дійшли згоди щодо зміни редакції п.п. 1.3., 1.4., згідно якої загальна вартість охоронних послуг за один календарний місяць становила 34 770,00 грн.

03 жовтня 2012 року сторонами укладена додаткова угода до договору №3 від 01 грудня 2011 року, у якій загальна вартість охоронних послуг за один календарний місяць становила 55 632,00 грн.

05 грудня 2012 року сторонами укладена додаткова угода до договору №3 від 01 грудня 2011 року, згідно якої загальна вартість охоронних послуг за один календарний місяць становила 48 678,00 грн.

07 грудня 2012 року стронами укладена додаткова угода до договору №3 від 01 грудня 2011 року, загальна вартість охоронних послуг за один календарний місяць становила 27 816,00 грн.

Вищезазначені додаткові угоди до договору №3 від 01 грудня 2011 року містяться в матеріалах справи (копії).

01 квітня 2013 року за взаємною згодою сторін дія договору №3 від 01 грудня 2011 року була припинена згідно угоди про припинення дії Договору, копія міститься в матеріалах справи.

У відповідності з п. 3 вказаної угоди про припинення дії Договору, зобов'язання відповідача щодо оплати вартості охоронних послуг, наданих за Договором, не припинились і повинні були бути виконані у встановлений Договором строк.

Окрім того, 01 квітня 2013 року о 10 годині 00 хвилин позивач зняв пости охорони з об'єкта відповідача згідно акту зняття постів охорони, копія міститься в матеріалах справи. У відповідності з п. 2. вказаного акту, відповідач до позивача претензій не мав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, однак, відповідач в порушення п.п. 1.1., 7.1., 7.2. Договору не сплатив позивачу плату за надані охоронні послуги, внаслідок чого за період з жовтня 2012 року по березень 2013 року (включно) у відповідача виникла заборгованість у розмірі 183 829,30 грн.

Позивач, що підтверджується матеріалами справи, неоднаразово звертався до відповідача з вимогою погашення заборгованості, але вони залишені останнім без задоволення.

Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за надані послуги охорони не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 183 829,30 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 7.6. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати щомісячної суми, вказаної у п. 1.4. договору, відповідачу нараховується штрафна пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення до повного розрахунку.

Оскільки відповідач в порушення вимог п. 7.2. договору не сплатив вчасно вартість наданих охоронних послуг, то позивач за неналежне виконання умов договору нарахував відповідачу пеню у розмірі 7 184,09 грн. за період з 06.11.2012 року по 24.04.2013 року.

31.05.2013 року відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення суми нарахованих штрафних санкцій, посилаючись на скрутне матеріальне та фінансове становище підприємства.

Відповідно до п.3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи, що відповідачем не надано жодних обґрунтованих доказів, що свідчать про наявність виняткових обставин необхідних для зменшення розміру нарахованої пені, а тому у суду відсутні правові підстави для задоволення вказаного клопотання.

За таких обставин, враховуючи, що сума боргу в частині стягнення пені відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення суми боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 7 184,09 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. За таких обставин, позовні вимоги позивача в розмірі 1436,80 грн. 3% річних обґрунтовані, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Стосовно заявленого клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення господарського суду, то суд зазначає наступне:

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України розстрочка виконання рішення суду можлива лише у разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Суд, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи, що відповідачем не наведено жодної обставини, яка б свідчила про ускладнення або неможливість виконання рішення господарського суду та не надано жодних доказів на підтвердження цих обставин, правові підстави для розстрочення виконання рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія Савинська» (64272, Харківська обл., Балаклійський район, смт. Савинці, вул.Савинське шосе, 1, код ЄДРПОУ 37010685, р/р 26009319636400 в AT «УкрСиббанк», МФО 351005) на користь Приватного підприємства «СБ Мега-Секьюріті» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 71-А/1, код ЄДРПОУ 32247106, р/р 26006001064355 в ПАТ «КБ «Хрещатик», м. Київ, МФО 300670) суму основного боргу у розмірі 183 829,30 грн., пеню в сумі 7 184,09 грн., 3% річних в сумі 1 436,80 грн., судовий збір в сумі 3 849,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні клопотання відповідача про зменшення суми нарахованих штрафних санкцій - відмовити.

В задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду - відмовити.

Повне рішення складено 17.06.2013 р.

Суддя Прохоров С.А.

справа №922/1826/13-г