Постанова № 32157798, 20.06.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2013 р. Справа№ 910/3339/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Мальченко А.О.

Остапенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Голяр І.С. - дов. № 62 від 01.03.2013р.

від відповідача: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» на рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2013р.

у справі № 910/3339/13 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія

«НОВА»

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю

«Гарантія»

про стягнення 25 292, 10 грн.

В судовому засіданні 20.06.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2013р. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «НОВА» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про стягнення 25 292, 10 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що виплативши своєму страхувальнику згідно генерального договору страхування ризиків, пов'язаних із експлуатацією наземних транспортних засобів № 2590 від 10.07.2011р. страхове відшкодування в розмірі 25 802, 10 грн., набув права зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, якою, на думку позивач, є відповідач, згідно Полісу № АА/5041665.

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.03.2013р. у справі № 910/3339/13 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» 25 292, 10 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 720, 50 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення змінити та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку відповідача, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що автомобіль «Nissan Micra», д. н. АА 7481 КО, за участю якого сталася ДТП, є забезпеченим Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія».

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2013р. для розгляду справи № 910/3339/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Мальченко А.О., Остапенко О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2013р., колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 20.06.2013р.

19.06.2013р. до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу б/н та дати (вх. № 09-11/10071), в якій останній заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 20.06.2013р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 20.06.2013р. не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 119), про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 10.07.2011р. між Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «НОВА», яке в подальшому перейменоване на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «НОВА», (позивач, страховик за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ілта» (страхувальник за договором) укладено генеральний договір страхування ризиків, пов'язаних із експлуатацією наземних транспортних засобів № 2590, відповідно до якого згідно страхового сертифікату № 468 добровільного страхування наземного транспортного засобу, ДЦВ, НВ від 29.11.2011р., застраховано автомобіль «Peugeot PARTNER», д. н. АА 6658 КН.

04.05.2012р. в м. Житомирі на перехресті вулиць Київське шосе - Баранова сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Nissan Micra», д. н. АА 7481 КО, під керуванням Заглінської Н.В., та автомобіля «Peugeot PARTNER», д. н. АА 6658 КН, під керуванням Чернявського А.В.

Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 02.07.2012р. Заглінську Н.В. визнано винною у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту № 597 від 09.07.2012р. з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертно-асистуюча компанія», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Peugeot PARTNER», д. н. АА 6658 КН, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 31 591, 03 грн.

Страховим актом № 1373 від 27.07.2012р. зазначену подію позивачем визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування у розмірі 25 802, 10 грн.

Позивач, виконуючи свої зобов'язання за генеральним договором страхування ризиків, пов'язаних із експлуатацією наземних транспортних засобів № 2590 від 10.07.2011р., на підставі страхового акту № 1373 від 27.07.2012р. (а.с. 45), заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування від 20.07.2012р (а.с. 23) здійснив виплату своєму страхувальнику 25 802, 10 грн. страхового відшкодування, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями угоди № 1 від 27.07.2012р. про проведення заліку взаємних однорідних вимог та додатку № 1 до акту взаємозаліку від 27.07.2012р. (а. с. 42-43).

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Nissan Micra», д. н. АА 7481 КО, VIN-код ТЗ SJNFBAK12U3063850, - Ткаченко В.П. на момент ДТП була застрахована Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія», що підтверджується Полісом № АА/5041665 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 91) та витягом М(Т)СБУ по полісу № АА/5041665 (а. с. 58). Термін дії полісу з 29.05.2011р. до 28.05.2012р., тип полісу - 1.

Відповідно до п. 15.1. ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на дату ДТП) договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

З витягу М(Т)СБУ по Полісу № АА/5041665, наданого на запит господарського суду міста Києва листом від 11.03.2013р. № 7/2-5/6185, вбачається, що згідно даного полісу передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, в сумі 50 000, 00 грн. та передбачено франшизу в розмірі 510, 00 грн.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Nissan Micra», д. н. АА 7481 КО, під час ДТП, встановлена у судовому порядку.

При цьому, колегія суддів констатує, що Заглінська Н.В. на момент ДТП на законних підставах керувала забезпеченим транспортним засобом, правомірність чого встановлена працівниками ВДАІ під час оформлення та реєстрації ДТП, оскільки відсутні дані про притягнення Заглінської Н.В. до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за генеральним договором страхування ризиків, пов'язаних із експлуатацією наземних транспортних засобів № 2590 від 10.07.2011р. перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП шкоду.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 25.11.2008р. у справі № 11/406-07 за позовом ВАТ «Страхова компанія «Крона» до АТ «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 4 526, 80 грн.

Доводи відповідача про те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що автомобіль «Nissan Micra», д. н. АА 7481 КО, за участю якого сталася ДТП, є забезпеченим Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія» вірно не прийняті місцевим господарським судом до уваги, виходячи з наступного.

27.11.2012р. за № 2333/0/17-12 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію про відшкодування шкоди в порядку регресу на суму 25 292, 10 грн. з документами, які, на думку позивача, стосуються даної дорожньо-транспортної пригоди.

Листом вих. № 159 від 18.01.2013р., належним чином завірена копія якого надана позивачем суду апеляційної інстанції та прийнята судом до уваги, відповідач повідомив, що станом на 18.01.2013р. не може врегулювати вищезазначену регресну вимогу по договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5041655, оскільки, на його думку, позивачем не надано повний комплект документів.

При цьому, в даному листі відповідачем не ставився під сумнів той факт, що саме ним була застрахована цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Nissan Micra», д. н. АА 7481 КО, за участю якого сталася ДТП, що мала місце 04.05.2012р., а неможливість врегулювання регресної вимоги позивача мотивована відсутністю деяких документів.

Крім цього, з відомостей № 9000732 про дорожньо-транспортну пригоду, наданих позивачем суду апеляційної інстанції, вбачається, що 04.05.2012р. сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Nissan Micra», д. н. АА 7481 КО, номер кузова: 3063850, який належить Ткаченко Валентині Петрівні, під керуванням Заглінської Н.В. У відомостях також міститься інформація про те, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Nissan Micra», д. н. АА 7481 КО, Ткаченко В.П. застрахована Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія» згідно Полісу № АА/5041665.

Колегія суддів зазначає, що не зазначення відповідачем в Полісі № АА/5041665 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів державного номерного знаку автомобіля «Nissan Micra» не підтверджує того, що згідно даного полісу був застрахований інший автомобіль, а не «Nissan Micra», д. н. АА 7481 КО, оскільки VIN-код транспортного засобу, а саме SJNFBAK12U3063850, вказаний у Полісі № АА/5041665 збігається з VIN-кодом забезпеченого автомобіля згідно відомостей М(Т)СБУ по даному Полісу, та з даними, що містяться у відомостях № 9000732 про ДТП.

Таким чином, з урахуванням матеріалів справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню, відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу та ст. 27 Закону України «Про страхування», 25 292, 10 грн. страхового відшкодування в порядку регресу (з урахуванням франшизи, передбаченої Полісом № АА/5041665 та в розмірі 510, 00 грн. згідно даних М(Т)СБУ).

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального права відповідає встановленим обставинам справи, з наданням належної оцінки доказам по справі, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 26.03.2013р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» на рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2013р. у справі № 910/3339/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2013р. у справі № 910/3339/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/3339/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 25.06.2013р.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Мальченко А.О.

Остапенко О.М.