Рішення № 32157750, 19.06.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.13 р. Справа № 914/1648/13

за позовною заявою: Львівського національного університету імені Івана Франка, м.Львів

до відповідача: Десятої міської лікарні м.Львова, м.Львів

про стягнення 50466,63грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Горбань М.Ю.

Представники:

від позивача: Іваночко І.Б. - представник за довіреністю

від відповідача: Яцуляк Т.Р. - адвокат, представник за довіреністю

Суть спору: позов заявлено Львівським національним університетом імені Івана Франка, м.Львів до відповідача: Десятої міської лікарні м.Львова, м.Львів про стягнення 50466,63грн., з яких 47756,42грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання нерухомого державного майна, 2170,30грн. пені, 434,05грн. 3% річних та 105,86грн. індексу інфляції.

Ухвалою суду від 29.04.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.06.2013р. Ухвалою суду від 11.06.2013р. розгляд справи відкладено на 18.06.2013р. для надання відповідачу можливості подати відзив на позовну заяву та витребувані судом документи. В судовому засіданні 18.06.2013р. оголошено перерву до 19.06.2013р. для надання можливості позивачу уточнити підставу і предмет позову.

Представникам сторін роз'яснено їх права згідно ст.ст.20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання 19.06.2013р. з'явився, просив суд не брати до уваги уточнення до позовної заяви від 18.06.2013р. №2794-юр., про що подав відповідну заяву (вх.№23780/13 від 19.06.2013р.). Ствердив, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та відповідачем - Десятою міською лікарнею м.Львова в червні 2012 року укладено договір оренди нерухомого державного майна, балансоутримувачем якого є Львівський національний університет імені Івана Франка, за яким орендар прийняв у строкове платне користування приміщення по вул.Пасічна, 62, що підтверджується підписаним актом приймання-передачі нерухомого майна. Згідно вказаного договору, відповідач зобов'язаний здійснювати витрати на утримання орендованого майна та укласти договір з балансоутримувачем на відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг. Проте, не зважаючи на неодноразові звернення позивача, такі договори не укладено. Позивач у березні 2013 року листом звертався до відповідача з вимогою сплатити заборгованість за утримання орендованого майна, однак вказана кореспонденція залишена адресатом без відповіді, а пред'явлена у ній вимога - без виконання, а тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиті Десятою міською лікарнею м.Львова послуги в сумі 47756,42грн. Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача 2170,30грн. пені, 434,05грн. 3% річних та 105,86грн. індексу інфляції. Просив позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання 19.06.2013р. з'явився, проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (при супровідному листі вх.№22773/13 від 17.06.2013р.) та доповненнях до відзиву на позовну заяву (вх.№23533/13 від 19.06.2013р.). Пояснив, що починаючи з грудня 2012 року Десята міська лікарня м.Львова відшкодовує балансоутримувачу майна витрати на утримання майна, у зв'язку із підписанням відповідного договору. Зазначив, що правових підстав для виникнення у відповідача зобов'язань, на які посилається позивач немає, а відтак його вимоги про стягнення коштів є безпідставними. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавець за договором) та Десятою міською лікарнею м.Львова (орендар за договором, відповідач по справі) укладено договір оренди нерухомого державного майна №94 від 21.06.2012р., на виконання умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 1120,6кв.м. (далі - майно), розміщені на п'ятому та шостому поверхах шестиповерхової цегляної будівлі гуртожитку №8 за адресою: м.Львів, вул.Пасічна, 62, що перебуває на балансі ЛНУ ім.І.Франка (далі - балансоутримувач), про що 21.06.2012р. підписано акт приймання-передачі.

Відповідно до п.5.10 договору оренди майна, орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з листа Десятої міської лікарні м.Львова №167 від 29.03.2013р., не зважаючи на звернення ЛНУ ім.І.Франка з проханнями укласти договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання об'єктів (листи №3906-С від 09.10.2012р., №4593-С від 20.11.2012р.), договору на відшкодування витрат за 2012 рік не укладено.

Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Львівській області 04.01.2012р. за №ЛВ 14312000926, реконструкція гуртожитку №8 ЛНУ ім. Івана Франка на вул.Пасічна, 62 у м.Львові здійснена під профілакторій на 50 місць та лікувальне відділення студентської поліклініки на 145 відвідувань у зміну.

У виданій бухгалтерською службою ЛНУ імені Івана Франка довідці №1861-РЗ від 23.04.2013р. зазначено, що заборгованість Десятої міської лікарні м.Львова перед позивачем за спожиті послуги у 2012 році становить 9578,70грн., а за теплопостачання - 38177,72грн., оскільки останнім у повному обсязі здійснена оплата платежів за комунальні послуги (електропостачання, водопостачання, теплопостачання) за 2012 рік, спожиті Десятою міською лікарнею м.Львова у будівлі за адресою: м.Львів, вул.Пасічна, 62 (5 та 6 поверхи), яку лікарня займає на підставі договору оренди від 21 червня 2012 року №94 (довідка ЛНУ імені Івана Франка №1863-РЗ від 23.04.2013р.) та теплову енергію, що підтверджується листом ЛМКП «Львівтеплоенерго» №25/1-271 від 29.03.2013р., в якому зазначено, що Львівський національний університет імені Івана Франка заборгованості за теплову енергію, спожиту приміщеннями по вул.Пасічна, 62 за період з 01.07.2012р. по 01.01.2013р. перед ЛМКП «Львівтеплоенерго» немає.

Так, заборгованість за спожиті відповідачем послуги за жовтень 2012 року становить 2607,26грн., з яких 357,00грн. за водопостачання та водовідведення, нараховані відповідно до показників приладів обліку води (лічильників) за 51 куб.м., що відображено у довідці «Споживання холодної і гарячої води в приміщеннях, які займає 10-а міська клінічна лікарня за адресою м.Львів, вул.Пасічна, 62, станом на 01.11.2012р.», за підписом інженера Бородіна В.Є. (рахунок №4 від 13.11.2012р.); 286,27грн. за електроенергію, нараховані відповідно до показу лічильника поліклінічного відділення №2 Десятої міської лікарні м.Львова за адресою вул.Пасічна, 62 за жовтень 2012р. - 252 кВт/год, що відображено у службовому поданні за підписом головного енергетика Николайчука Я.Я. (рахунок №3 від 13.11.2012р.); 1963,99грн. відшкодування експлуатаційних витрат (рахунок №5 від 13.11.2012р.).

Заборгованість відповідача за спожиті послуги за листопад 2012 року становлять 3847,81грн. з яких 140,00грн. за водопостачання та водовідведення, нараховані відповідно до показників приладів обліку води (лічильників) за 20 куб.м., що відображено у довідці «Споживання холодної і гарячої води в приміщеннях, які займає 10-а міська клінічна лікарня за адресою м.Львів, вул.Пасічна, 62, станом на 01.12.2012р.», за підписом інженера Бородіна В.Є. (рахунок №5 від 05.12.2012р.); 1167,81грн. за електроенергію, нараховані відповідно до показу лічильника поліклінічного відділення №2 Десятої міської лікарні м.Львова за адресою вул.Пасічна, 62 за листопад-грудень 2012р. - 1028 кВт/год, що відображено у службовому поданні за підписом головного енергетика Николайчука Я.Я. (рахунок №71 від 24.12.2012р.); 2540,00грн. відшкодування експлуатаційних витрат (рахунок №62 від 18.12.2012р.).

Заборгованість відповідача за спожиті послуги за грудень 2012 року становить 3123,63грн., з яких 266,00грн. за водопостачання та водовідведення, нараховані відповідно до показників приладів обліку води (лічильників) за 38 куб.м., що відображено у довідці «Споживання холодної і гарячої води в приміщеннях, які займає 10-а міська клінічна лікарня за адресою м.Львів, вул.Пасічна, 62, станом на 31.12.2012р.», за підписом інженера Бородіна В.Є. (рахунок №33 від 10.04.2013р.); 247,65грн. за електроенергію, нараховані відповідно до показу лічильника поліклінічного відділення №2 Десятої міської лікарні м.Львова за адресою вул.Пасічна, 62 за період з 19.12.12р. по 31.12.12р. - 218 кВт/год, що відображено у службовому поданні за підписом головного енергетика Николайчука Я.Я. (рахунок №22 від 11.01.2013р.); 2609,98грн. відшкодування експлуатаційних витрат (рахунок №51 від 21.01.2013р.).

Заборгованість відповідача за теплопостачання за період з 21.06.2012р. по 30.06.2012р. становить 767,98грн., за липень 2012 року - 2303,95грн., за серпень 2012 року - 3203,95грн., за вересень 2012 року - 2303,95грн., за жовтень 2012 року - 2303,95грн., за листопад 2012 року - 12659,56грн. та за грудень 2012 року - 15534,38грн., що відображено в рахунках №2419Л-11 за листопад 2012р. (включає нарахування починаючи з 21.06.2012р.) та №2419Л-12 за грудень 2012р.

Не зважаючи на відсутність договору між сторонами про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, суд приходить до висновку про наявність у відповідача невиконаного грошового зобов'язання перед позивачем з огляду на таке.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Хоча ЛНУ імені Івана Франка не є стороною у договорі оренди, укладеному між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Десятою міською лікарнею м.Львова, цей договір створює для нього певні права, що не суперечить нормам ст.511 ЦК України, згідно з якими зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи, однак, у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора. Так, ч.1 ст.636 ЦК України визначено, що договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. З договору оренди, зокрема з п.3.5, яким передбачено, що орендар перераховує 50% розміру орендної плати на користь балансоутримувача, з п.10.12, в якому зазначено, що договір укладено в 4 примірниках, що мають рівну юридичну силу, один з яких для балансоутримувача, а також п.11, в якому, окрім платіжних та поштових реквізитів сторін за договором, вказано також відповідні реквізити балансоутримувача, вбачається, що він за своєю правовою природою є таким, що частково укладений на користь третьої особи.

Проаналізувавши положення п.5.10 договору оренди, а також враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що встановлений договором обов'язок орендаря нести витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, полягає у відшкодуванні витрат, фактично понесених балансоутримувачем на утримання такого майна та надання комунальних послуг орендарю, про що, серед іншого, свідчить закріплений договором обов'язок укласти з балансоутримувачем відповідний договір.

Відповідно до ч.2 ст.636 ЦК України, виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору. Відтак, суд вважає, що право вимоги балансоутримувача нерухомого майна, орендованого за договором, на відшкодування орендарем понесених ним витрат на утримання орендованого майна та надання останньому комунальних послуг випливає із договору оренди нерухомого державного майна №94 від 21.06.2012р.

З огляду на подані позивачем докази, а саме рахунки за енергоносії (згідно показу лічильника) №3 від 13.11.2012р., №71 від 24.12.2012р. та №22 від 11.01.2012р., за воду та водовідведення №4 від 13.11.2012р., №5 від 05.12.2012р. та №33 від 10.04.2013р., за теплопостачання №33 від 19.11.2012р. та №66 від 20.12.2012р., та довідки, якими стверджується, що Львівським національним університетом ім. І.Франка повністю оплачено комунальні послуги (електропостачання, водопостачання, теплопостачання), надані за адресою: м.Львів вул.Пасічна, 62 - у будинок, в якому відповідач орендує, згідно договору, приміщення 5 та 6 поверху, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 40642,45грн. обґрунтовані, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення.

Що ж стосується стягнення 7113,97грн. відшкодування експлуатаційних витрат, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, однак позивачем, окрім рахунків, в яких зазначено вартість таких послуг (№5 від 13.11.2012р., №62 від 18.12.2012р. та №51 від 21.01.2013р.), не надано доказів, які б підтверджували той, факт, що такі витрати понесені позивачем, їх склад та обсяг, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення 434,05грн. 3% річних та 105,86грн. індексу інфляції, суд вважає, що такі вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке. Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось раніше, грошове зобов'язання перед позивачем виникло у відповідача на підставі договору оренди нерухомого державного майна №94 від 26.06.2012р., в якому визначено, що орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, а саме відшкодовувати витрати балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією укласти такий договір, передбачений п.5.10 договору оренди, однак, Десятою міською лікарнею м.Львова такі звернення залишено без відповіді, а договір, яким би встановлювався порядок виконання зазначеного грошового зобов'язання у 2012 році, не укладено.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач, з листом №4593-С від 20.11.2012р. надіслав відповідачу, серед іншого, рахунки №3 від 13.11.2012р. про оплату за спожиту електроенергію за жовтень 2012 року, №4 від 13.11.2012р. про відшкодування вартості за воду і водовідведення за жовтень 2012 року, №5 від 13.11.2012р. на відшкодування експлуатаційних витрат за жовтень 2012 року та №33 від 19.11.2012р. про відшкодування вартості за теплопостачання і приєднане теплове навантаження на загальну суму 25250,60грн., зазначивши, що вони підлягають оплаті до 30.11.2012р., пред'явивши тим самим вимогу про виконання відповідачем обов'язку за договором. Суд, виходячи з того, що право вимоги за вказаним грошовим зобов'язанням виникло 01.12.2012р. та враховуючи те, що вимога про стягнення 1963,99грн. експлуатаційних витрат не підлягає до задоволення, провівши відповідні перерахунки, вважає, що до задоволення підлягають 281,19грн. 3% річних та 69,85грн. індексу інфляції, нарахованих за період з 01.12.2012р. по 26.04.2013р. (дату звернення до суду з позовною заявою). При проведенні розрахунків судом враховано індекси інфляції за кожний місяць прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці, тобто мала місце не інфляція, а дефляція (інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р.), а також те, що загальна кількість календарних днів у 2012 році - 366, а не 365 днів, як звично.

Окрім цього, позивач у надісланій на адресу Десятої міської лікарні м.Львова претензії №1064-Р від 12.03.2013р., зазначив, що до сплати, окрім вказаних вище, підлягають також витрати, понесені ЛНУ імені Івана Франка на утримання орендованих Десятою міською лікарнею м.Львова, за житлово-комунальні послуги за листопад та грудень 2012 року, та просив погасити вказану заборгованість до 25.03.2013р. Суд, виходячи з того, що право вимоги за вказаним грошовим зобов'язанням виникло 26.03.2013р., вартість наданих послуг згідно з рахунками за вказаний період становить 22505,82грн. та враховуючи те, що вимога про стягнення експлуатаційних витрат в розмірі 5149,98грн. не підлягає до задоволення, провівши відповідні перерахунки, вважає, що до задоволення підлягає 45,65грн. 3% річних, нарахованих за період з 26.03.2012р. по 26.04.2013р. (дату звернення до суду з позовною заявою). Щодо стягнення індексу інфляції за вказаний період, суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного суду України від 16.05.2006р. у справі №10/557-26/155). Судом встановлено, що у березні та квітні місяцях, за які проводились додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції, показник індексу інфляції дорівнював 100,0%, а отже знецінення грошових коштів, своєчасно не сплачених відповідачем, внаслідок інфляційних процесів не відбулось. З огляду на вищевказане, суд відмовляє у стягненні індексу інфляції за період з 26.03.2013р. по 26.04.2013р.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що до задоволення підлягають 326,84грн. 3% річних та 69,85грн. індексу інфляції.

Що стосується стягнення 2170,30грн. пені, то в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного. Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.2 ст.343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки грошове зобов'язання між сторонами виникло не з договірних правовідносин між ними, а на основі договору оренди нерухомого майна, укладеного між Десятою міською лікарнею м.Львова та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, яким не передбачено такого виду забезпечення виконання зобов'язань як неустойка, не дотримана вимога, встановлена ч.1 ст.547 ЦК України, про вчинення таких правочинів у письмовій формі. Відповідно до ч.2 ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Спір виник та розглядається з вини відповідача, а тому судові витрати слід покласти на нього пропорційно до задоволених вимог, згідно норм ст.49 ГПК України.

Відповідно до п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру. Правило ст.49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Десятої міської лікарні м.Львова (м.Львів, вул.Бой-Желенського, буд.14, код ЄДРПОУ 01997679) на користь Львівського національного університету імені Івана Франка (м.Львів, вул.Університетська, буд.1, код ЄДРПОУ 02070987) 40642,45грн. основного боргу, 326,84грн. 3% річних, 69,84грн. індексу інфляції та 1399,11грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 25.06.2013р.

Суддя Щигельська О.І.