Рішення № 32157719, 01.07.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

_________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 липня 2013 року Справа № 913/1648/13

Провадження № 6/913/1648/13

За позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Дебальцівської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці, м. Дебальцеве Донецької області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 7 010 грн. 00 коп.

Суддя Василенко Т.А.

Секретар судового засідання Лисенко В.П.

У засіданні брали участь:

від позивача - не прибув;

від відповідача - Шамкій В.М., дов. № 1-3/3д-44 від 01.04.2013.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 7 010 грн. 00 коп., згідно ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України за невірне зазначення маси вантажу в залізничній накладній.

Позивач витребувані судом документи не представив, участь свого повноважного представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Вказане підтверджується також відповідною відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення (ухвали від 14.06.2013) від 17.06.2013.

В той же час, від позивача на адресу суду надійшла телеграма № 013 від 27.06.2013, за якою останній просить суд перенести розгляд справи на інший день у зв'язку з відпусткою його представника.

Вказане клопотання позивача за телеграмою судом відхиляється з наступних підстав.

Відповідно до ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути керівники підприємств та організацій, інші уповноважені особи (представники за довіреністю) або адвокати. При цьому, діючий ГПК України не передбачає жодних обмежень щодо кількості повноважних представників кожного із учасників судового процесу.

В даному випадку, знаходження одного представника у відпустці суд не може розцінювати як обґрунтовану підставу для перенесення розгляду справи, тому що юридичну особу може представляти інша уповноважена особа. Так, відсутність одного із представників юридичної особи у судовому засіданні не є належною підставою для перенесення розгляду справи.

Оскільки відповідно до ст. 22 ГПК України участь в судовому засіданні є правом позивача, який таким правом не скористався, суд вважає за можливе розглянути дану справу за умови присутності лише представника відповідача.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, але у судовому засіданні представником відповідача було надано клопотання б/н від 01.07.2013 про зменшення розміру штрафних санкцій.

За вказаним клопотанням відповідач просить максимально зменшити розмір штрафних санкцій, враховуючи, що за результатами звіту про фінансові результати ТОВ "ДТЕК "Ровенькиантрацит" за 2012 рік чистий збиток підприємства складає 951 713 тис. грн.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на положення ст. ст. 550, 551 Цивільного кодексу україни, ст. 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 83 Господарського процесуального кодексу України.

Вказане клопотання відповідача буде розглянуто по суті надалі за текстом.

Суд приступив до розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2012 зі станції Ровеньки Донецької залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Ровенькиантрацит" здійснило відправлення вагону № 60726072 за накладною № 50787423 на станцію призначення Городній Донецької залізниці вантажоодержувачу ДТЕК Луганська ТЕС.

22.12.2012 при прибутті вагону на станцію Дебальцево-Сорт. Донецької залізниці було проведено переважування маси вантажу у вагоні, відправленому за вказаною накладною.

За результатами переважування встановлено, що фактична вага вантажу у вагоні № 60726072 не відповідає заявленій у супровідній накладній, а саме виявлено, що маса нетто складає 72 300 кг, замість 70 000 кг, що на 2 300 кг більше, ніж визначено у накладній.

Переважування здійснено за участю представників станції і за результатами складено акт загальної форми № 1063 від 22.12.2012 і комерційний акт АА № 721877/498 від 22.12.2012.

Крім цього, невідповідність маси вантажу була підтверджена при повторному переважуванні на станції призначення Городній Донецької залізниці, що зафіксовано в комерційному акті АА № 721877/498 від 22.12.2012 в розділі «Ж» зазначено, що при перевірці вантажу - різниці проти цього акту не виявилось.

Оскільки відповідачем був припущений факт невірного зазначення у накладній маси вантажу, позивач нарахував штраф відповідно до положень ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України у сумі 7 010 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.

Відповідач позов не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтрансом затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

В даному випадку, відповідач за накладною № 50787423 від 21.12.2012 зі станції Ровеньки Донецької залізниці відправив вугілля - антрацит у вологому стані на станцію призначення Городній Донецької залізниці вантажоодержувачу ДТЕК Луганська ТЕС.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

22.12.2012 при прибутті вагону на станцію Дебальцево-Сорт. Донецької залізниці було проведено переважування маси вантажу у вагоні, відправленому за вказаною накладною.

За результатами переважування встановлено, що фактична вага вантажу у вагоні № 60726072 не відповідає заявленій у супровідній накладній, а саме виявлено, що маса нетто складає 72 300 кг, замість 70 000 кг, що на 2 300 кг більше, ніж визначено у накладній.

Переважування здійснено за участю представників станції і за результатами складено акт загальної форми № 1063 від 22.12.2012 і комерційний акт АА № 721877/498 від 22.12.2012.

Переважування здійснювалося на справних 200 - тоних вагонних вагах.

В той же час, в комерційному акті АА № 721877/498 від 22.12.2012 зазначено, що навантаження в вагоні рівномірне, нижче бортів, без поглиблень, маркування не порушене, течі вантажу не має. В технічному відношенні вагон справний. Переважування здійснювалося двічі.

При цьому, згідно повідомлення зі станції Ровеньки Донецької залізниці, контрольне переважування спірного вагону на станції відправлення не здійснювалося.

Оскільки було виявлено надлишки вантажу у вагоні № 60726072, надлишок був переміщений у вагон № 65321614 і за накладною № 50915529 відправлений вантажоодержувачу.

Відповідно до відмітки в розділі «Ж» комерційного акту АА № 721877/498 від 22.12.2012 станції призначення Городній Донецької залізниці зазначено, що при перевірці вантажу - різниці проти цього акту не виявилось.

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138) (z0763-11), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правил оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Пунктом 22 "Правил видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правил складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), комерційного акту контрольне переважування маси вантажу у спірних вагонах проводилось на 200- тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

При цьому, невідповідність маси вантажу у вказаних вагонах була підтверджена при повторному переважуванні на станції призначення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (зі змінами та доповненнями).

Згідно ст. 24 Статуту, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно із п. 5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України.

Як було наведено вище, факт невірного зазначення відомостей в накладній зафіксований комерційним актом АА № 721877/498 від 22.12.2012.

В той же час, стаття 118 Статуту залізниць України передбачає відповідальність для вантажовідправника не за ту чи іншу кількість вантажу, невідповідність якого виявлено між даними супровідних документів та даними, отриманими при фактичному переважуванні цього вантажу, а лише за сам факт виявлення такої невідповідності.

Разом з цим, статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно накладної № 60726072 провізна плата на вагон становить 1 402 грн. 00 коп., у зв'язку з чим сума штрафу складає 7 010 грн. 00 коп. (1 402 х 5 = 7 010).

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивач належним чином довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену масу вантажу у накладній є обґрунтованими є обґрунтованими.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій слід зазначити наступне.

У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Але, відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Слід зауважити, що вказана норма спрямована на запобігання збагачення кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

Згідно з роз'ясненням п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції» передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), господарський суд повинен об'єктивно оцінювати, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на таку увагу, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання, невідповідності розміру неустойки наслідкам, що сталися тощо.

В даному випадку, відповідачем не доведений суду факт наявності будь-яких обставин, з якими закон пов'язує можливість зменшення розміру відповідних штрафних санкцій. Крім цього, збитковість підприємства відповідача не є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій. В той же час, слід визначити, що зменшення розміру штрафних санкцій є саме правом, а не обов'язком суду.

Виходячи з наведеного, підстав для зменшення розміру штрафних санкцій не має, у зв'язку з чим клопотання відповідача слід відхилити.

За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача штраф в сумі 7 010 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, ст. ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області, вул. Комуністична, буд 6, код ЄДРПОУ 37713861, на користь:

- Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк, вул. Артема, буд. 68, ідентифікаційний код 01074957, штраф у сумі 7 010 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1 720 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 03.07.2013.

Суддя Т.А. Василенко