Рішення № 32157718, 19.06.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2013 р. Справа № 5023/4777/12

вх. номер 4777/12

Суддя Господарського суду Харківської області Прохоров С.А.

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Зима І.П. за дов.

відповідача - не з"явився

розглянувши матеріали справи за позовом: ПАТ "Київмедпрепарат" м. Київ

до ТОВ "ВКФ Енерджи", м. Харків

про стягнення грошових коштів у розмірі 656 700,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Київмедпрепарат" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Енерджи", в якому, з урахуванням уточнень, просило стягнути 656 700,96 грн. боргу. В обґрунтування позову, позивач вказував на те, що відповідачем на підставі договору поставки № 2-ТП-2010-ЭН від 20.04.10 було поставлене позивачеві неналежної якості обладнання - таблетковий прес моделі GZРТ-26. Втім, відповідач виявлені недоліки обладнання не усунув, сплачену його вартість не повернув. При цьому позивач посилався на приписи статей 525, 526, 611, 663, 678, 693, 1212 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.12.2012 року в задоволенні позовних вимоги ПАТ "Київмедпрепарат" відмовлено у повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2012 року по справі №5023/4777/12 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2013 року касаційну скаргу ПАТ "Київмедпрепарат" задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 року та рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2012 року по справі №5023/4777/12 скасовано, а матеріали справи направлено для нового розгляду до господарського суду Харківської області.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, надав витребувані ухвалою суду документи, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до роз'яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.04.10р. між Відкритим акціонерним товариством "Київмедпрепарат" (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ Енерджи" (продавцем) було укладено договір № 2-ТП-2010-ЭН на поставку обладнання, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити обладнання - таблетковий прес моделі GZPT-26, а також здійснити монтаж та запуск поставленого обладнання, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити обладнання на умовах договору (пункти 2.1., 2.2.). Загальна вартість обладнання, що поставляється за вказаним договором становить еквівалент 134 040 доларів США. Оплата здійснюється в гривні за курсом міжбанківської валютної біржі на дату проведення оплати (пункт 4.1. договору).

За умовами пунктів 5.1., 5.3. договору якість обладнання, що поставляється за даним договором, повинна відповідати технічним параметрам, зазначеним у додатку №1 до договору; продавець гарантує високу якість робіт з монтажу та запуску в експлуатацію обладнання, що набувається за даним договором та його відповідність вимогам документації фірми-виробника.

Під час розгляду спору по суті судом також встановлено, що на виконання умов договору позивачем було перераховано 951 277,44 грн. на поточний рахунок відповідача в якості оплати за таблетпрес моделі GZРТ-26, що складає 89,5 % вартості обладнання.

Обладнання, що є предметом договору, було поставлене позивачу згідно з видатковою накладною № 5 від 20.09.10.

Крім того, судом встановлено також те, що у зв'язку з неможливістю використання таблетпресу моделі GZРТ-26 за його цільовим призначенням та неможливістю заміни, ВАТ "Киїмедпрепарат" та ТОВ "ВКФ Енерджи" домовилися про зменшення ціни таблеткового пресу і встановили її у розмірі 656 700,96 грн. (еквівалент 82 916,79 доларів США по курсу 7,92 грн. за 1 долар), уклавши додаткову угоду № 1 від 12.01.12 до договору та склавши акт про зміну вартості обладнання.

Водночас 12.01.12р. між сторонами у справі було укладено угоду про зарахування частини грошових коштів у розмірі 298 479,04 грн., що були сплачені за вищезазначений таблетковий прес, за інше обладнання, яке було поставлене ТОВ "ВКФ Енерджи" для ВАТ "Київмедпрепарат" за договорами № 1-МП-2010-ЗН від 02.04.10р. та № 3-ММФ-2010-ЄН від 08.04.10р.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Відкритого акціонерного товариства "Київмедпрепарат" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Енерджи" 656 700,96 грн., сплачених позивачем за товар коштів. Підставою позову позивачем визначено неналежне виконання відповідачем умов спірного договору щодо поставки якісного товару.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою містить елементи договору поставки та договору підряду (змішаний договір). Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 673 Цивільного кодексу України унормовано, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі - продажу. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, який відповідно до статей 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння зміна умов зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України).

За приписами частини 5 статті 268 Господарського кодексу України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. Частиною 2 статті 678 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявлялися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право, зокрема, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Згідно п.9.3 договору встановлено, що в разі грубого порушення продавцем зобов"язань за договором покупець має право о односторонньому порядку розірвати договір.

Встановивши факт неможливості використання обладнання за його цільовим призначенням, позивач 15.04.2011 року надіслав на адресу відповідача письмову вимогу про односторонню відмову від договору та повернення грошових коштів протягом 3-х днів з моменту отримання вимоги (копія вимоги міститься в матеріалах справи).

Вказана вимога отримана відповідачем 03.06.2011 року.

Крім того, 16.04.2013 року позивачем повторно було направлено на адресу відповідача листа про розірвання договору та повернення грошоих коштів, проте відповіді на нього не отримано.

На теперішній час обладнання зберігається на складі ПАТ "Київмедпрепарат" і позивач не чинить перешкод щодо його повернення відповідачу, однак відповідачем не вчинюється жодних дій спрямованих на повернення обладнання та повернення коштів, сплачених йому в якості оплати за поставлене обладнання.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку про те, що наданими до справи доказами підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобов"язань за договором та безпідставного використання грошових коштів позивача, оскільки взяті на себе зобов"язання у встановлений договором строк відповідачем не виконано.

На момент винесення рішення у справі сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 656 700,96 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1,12,22,33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ ЕНЕРДЖИ" (61105, м. Харків, вул.Монюшка,3,кв.901, код 35589961) на користь ПАТ "Київмедпрепарат" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського,139, код 00480862) грошові кошти у розмірі 656 700,96 грн. та 13 134,02 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано судом 21.06.2013 року.

Суддя Прохоров С.А.

справа №5023/4777/12