Рішення № 32157549 від 26.06.2013 , Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2013 р. справа № 911/1719/13

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості в особі Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства», Київська обл., м. Славутич

про стягнення 7 857 852,70 гривень

за участю представників:

від прокуратури: Самсонова О.В. (посвідчення №016409 від 22.04.2013р.)

від позивача: Халіна А.О. (довіреність №14-351 від 16.03.2012р.)

від відповідача: Адаменко Н.П. (доручення №01-07-11/2220 від 11.12.2012р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.04.2013р. перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості в особі Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі-НАК «Нафтогаз України»/позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» (далі-КП «Управління ЖКГ»/відповідач) про стягнення 7 857 852,70 грн., з яких: 6 443 958,55 грн. заборгованості за договором на постачання природного газу №900900042-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011р., 875 491,16 грн. пені, 75 738,80 грн. штрафу, 62 415,94 грн. інфляційних втрат та 400 248,25 грн. 3% річних, на підставі договору про відступлення права вимоги №14/7109/12 від 21.11.2012р.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, а також застосувати наслідки пропущення строків позовної давності для захисту порушеного права, передбачених ст. 267 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.05.2013р. порушено провадження у справі №911/1719/13 та призначено справу до розгляду на 21.05.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.05.2013р. розгляд даної справи було відкладено на 18.06.2013р.

В судовому засіданні 18.06.2013р. оголошувалась перерва до 26.06.2013р.

26.06.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у даній справі до розгляду господарським судом Київської області справи №911/2422/13 за позовом КП «Управління ЖКГ» до ПАТ «Київоблгаз» та НАК «Нафтогаз України» про визнання договору про відступлення права вимоги №14/7109/12 від 21.11.2012р. недійсним.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Пунктом 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 передбачено, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи передбачені процесуальним законодавством України права господарського суду, якими його наділено при прийнятті рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання відповідача з огляду на його необґрунтованість.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2011р. між ПАТ «Київоблгаз» (далі-постачальник) та КП «Управління ЖКГ» (далі-споживач) було укладено договір на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №900900042-ТКЕ-ТЕ/11 (далі-договір), відповідно до якого постачальник постачає природний газ споживачу для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг.

Судом встановлено, що постачальник свої обов'язки за договором в частині постачання природного газу виконав належним чином.

Так, на виконання умов договору, протягом жовтня 2011 року-серпня 2012 року постачальник поставив, а відповідач прийняв природний газ загальною вартістю 19 836 984,09 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на актах приймання-передачі природного газу:

- від 31.10.2011р. на суму 1 766 201,15 грн.,

- від 30.11.2011р. на суму 2 620 774,90 грн.,

- від 31.12.2011р. на суму 2 838 196,38 грн.,

- від 31.01.2012р. на суму 3 821 088,72 грн.,

- від 29.02.2012р. на суму 4 220 934,12 грн.,

- від 31.03.2012р. на суму 2 472 943,96 грн.,

- від 30.04.2012р. на суму 1 054 576,31 грн.,

- від 31.05.2012р. на суму 277 631,57 грн.,

- від 30.06.2012р. на суму 526 399,21 грн.,

- від 31.07.2012р. на суму 114 918,96 грн.,

- від 31.08.2012р. на суму 123 318,78 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання постачальником своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов договору.

21.11.2012р. між ПАТ «Київоблгаз» (далі-первісний кредитор) та НАК «Нафтогаз України» (далі-новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №14/7109/12 (далі-договір про відступлення права вимоги №14/7109/12), відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги до боржника первісного кредитора - КП «Управління ЖКГ» за договором на постачання природного газу №900900042-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011р. у сумі 13 032 205,68 грн.

Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п. 1.1 зазначеного договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним договором (п. 1.2 договору про відступлення права вимоги №14/7109/12).

27.11.2012р. ПАТ «Київоблгаз» надіслав відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги №12-4246, відповідно до якого відповідача було проінформовано про заміну кредитора за договором на НАК «Нафтогаз України», наявність 13 032 205,68 грн. заборгованості за договором та обов'язок відповідача здійснювати розрахунки за договором на користь нового кредитора.

Натомість, відповідач свої обов'язки за договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу належним чином не виконав, сплативши лише 13 393 025,54 грн., внаслідок чого за ним утворилось 6 443 958,55 грн. заборгованості, розмір якої визнається відповідачем у повному обсязі.

Посилаючись на те, що відповідач вартість решти поставленого газу не оплатив, позивач, як новий кредитор за договором, просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 6 443 958,55 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого природного газу за лютий-серпень 2012 року згідно договору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 173, 265, 193 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 712, 692, 530 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу з урахуванням вартості постачання і транспортування газу територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 7 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Крім того, п. 4.6 договору, в редакції додаткової угоди №2 від 20.12.2011р., яка поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.12.2011р., передбачено, що оплата за газ, послуги з його постачання та транспортування, проводяться в такому порядку:

- оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- оплата в розмірі по 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводяться до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

У відповідності до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду наведеного, підписання відповідачем спірних актів приймання-передачі природного газу без будь-яких заперечень щодо обсягу поставленого газу свідчить про прийняття відповідачем цього газу, а укладання 21.11.2012р. договору про відступлення права вимоги №14/7109/21 породжує в останнього обов'язок щодо оплати решти вартості поставленого газу на користь нового кредитора (позивача) у строки, визначені умовами договору, в тому числі додаткової угоди до нього.

Посилання ж відповідача на відсутність в нього обов'язку по оплаті вартості поставленого газу саме на користь позивача з огляду на п. 3.9.8 договору, яким передбачено право постачальника на передачу виконання прав та обов'язків за договором своїм відокремленим структурним підрозділам, у той час як позивач не є структурним підрозділом ПАТ «Київоблгаз», судом оцінюються критично, оскільки зазначений пункт не визначає виключне коло осіб, яким можуть бути передані зобов'язання за договором, а лише визначає право постачальника на передання своїх договірних прав та обов'язків його структурним підрозділам.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені законодавчі положення, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач вартість поставленого газу за спірний період оплатив частково, суд дійшов висновку, що вимога позивача, як нового кредитора за договором, про стягнення з відповідача 6 443 958,55 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого природного газу за лютий-серпень 2012 року згідно договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку за договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема:

- 875 491,16 грн. пені, нарахованої з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, за періоди:

з 08.11.2011р. по 18.11.2011р. на 938 469,17 грн. заборгованості за жовтень 2011р.,

з 19.11.2011р. по 21.11.2011р. на 738 469,17 грн. заборгованості за жовтень 2011р.,

з 22.11.2011р. по 24.11.2011р. на 618 663,00 грн. заборгованості за жовтень 2011р.,

з 25.11.2011р. по 28.11.2011р. на 518 663,00 грн. заборгованості за жовтень 2011р.,

з 08.12.2011р. по 21.12.2011р. на 2 220 774,90 грн. заборгованості за листопад 2011р.,

з 22.12.2011р. по 23.12.2011р. на 1 118 806,90 грн. заборгованості за листопад 2011р.,

з 24.12.2011р. по 25.01.2012р. на 1 081 982,90 грн. заборгованості за листопад 2011р.,

з 26.01.2012р. по 24.02.2012р. на 996 293,90 грн. заборгованості за листопад 2011р.,

з 25.02.2012р. по 28.03.2012р. на 391 791,90 грн. заборгованості за листопад 2011р.,

з 16.04.2012р. по 27.04.2012р. на 2 598 660,28 грн. заборгованості за грудень 2011р.,

з 28.04.2012р. по 25.05.2012р. на 1 967 472,28 грн. заборгованості за грудень 2011р.,

з 26.05.2012р. по 28.05.2012р. на 1 615 340,28 грн. заборгованості за грудень 2011р.,

з 26.05.2012р. по 28.05.2012р. на 1 521 340,28 грн. заборгованості за грудень 2011р.,

з 30.05.2012р. по 30.05.2012р. на 1 421 340,28 грн. заборгованості за грудень 2011р.,

з 31.05.2012р. по 08.06.2012р. на 1 321 340,28 грн. заборгованості за грудень 2011р.,

з 09.06.2012р. по 27.06.2012р. на 1 171 340,28 грн. заборгованості за грудень 2011р.,

з 28.06.2012р. по 30.06.2012р. на 958 212,28 грн. заборгованості за грудень 2011р.,

з 01.07.2012р. по 07.07.2012р. на 957 126,02 грн. заборгованості за грудень 2011р.,

з 16.04.2012р. по 07.08.2012р. на 3 821 088,72 грн. заборгованості за січень 2012р.,

з 16.04.2012р. по 07.09.2012р. на 4 220 934,13 грн. заборгованості за лютий 2012р.,

з 16.04.2012р. по 07.10.2012р. на 2 472 943,98 грн. заборгованості за березень 2012р.,

з 08.05.2012р. по 07.11.2012р. на 1 054 576,31 грн. заборгованості за квітень 2012р.,

з 08.06.2012р. по 07.12.2012р. на 277 631,57 грн. заборгованості за травень 2012р.,

з 08.07.2012р. по 07.01.2013р. на 526 399,21 грн. заборгованості за червень 2012р.,

з 08.08.2012р. по 07.02.2013р. на 114 918,96 грн. заборгованості за липень 2012р.,

з 08.09.2012р. по 07.03.2013р. на 123 318,78 грн. заборгованості за серпень 2012р.;

- 75 738,80 грн. штрафу, з розрахунку 7% від 1 081 982,90 грн. заборгованості за листопад 2011р. з підстав п. 7.5 договору у первинній редакції.

Приписами ст. 230, 232 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.5 договору в первинній редакції передбачено, що у разі невиконання споживачем умов п. 6.1 договору споживач зобов'язується (крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. За прострочення строку платежу понад 30 календарних днів споживач додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Крім того, п. 6.2.2 договору в редакції додаткової угоди №2 від 20.12.2011р. передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

З огляду наведеного, враховуючи встановлені п. 6.1 договору в первинній редакції та п. 4.6 договору, в редакції додаткової угоди №2 від 20.12.2011р., яка поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.12.2011р., строки розрахунку за фактично спожиті обсяги газу, а також те, що ані умовами договору, ані відповідними додатковими угодами до нього не передбачений більш тривалий період нарахування пені ніж 6 місяців, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені за порушення строків оплати вартості поставленого газу за жовтень-листопад 2011р. у позивача виникло з 07.11.2011р. та 07.12.2011р., а припинилось, в силу вимог ст. 232 ГК України, 07.05.2012р. та 07.06.2012р. відповідно.

Право ж на нарахування пені за порушення строків оплати вартості поставленого газу за грудень 2011р.-серпень 2012р., в силу положень п. 4.6 договору, в редакції додаткової угоди №2 від 20.12.2011р., у позивача виникло з 31.12.2011р., 31.01.2012р., 29.02.2012р., 31.03.2012р., 30.04.2012р., 31.05.2012р., 30.06.2012р., 31.07.2012р. та 31.08.2012р. відповідно, а припинилось 30.06.2012р., 31.07.2012р., 31.08.2012р., 30.09.2012р., 31.10.2012р., 30.11.2012р., 31.12.2012р., 31.01.2013р. та 28.02.2013р. відповідно.

Крім того, приписами статей 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтями 258, 259 ЦК України унормовано, що до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується позовна давність в один рік.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

У відповідності до п. 7.9 договору в первинній редакції передбачено, що сторони домовились, що строк позовної давності щодо вимог, яки виникли внаслідок невиконання умов даного договору, в т.ч. вимог щодо стягнення неустойки, пені штрафу встановлюється тривалістю у три роки.

Положення ж щодо збільшення позовної давності до вимог про стягнення пені у договорі в редакції додаткової угоди №2 від 20.12.2011р., яка поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.12.2011р., відсутні.

Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що даний позов до господарського суду Київської області було подано 30.04.2013р., що підтверджується поштовим відбитком на конверті.

З огляду наведених законодавчих положень, а також заяву відповідача про застосування строків позовної давності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення пені, обрахованої на суму заборгованості по сплаті вартості поставленого газу за грудень 2011р., як і вимоги про стягнення пені за порушення строків сплати вартості поставленого газу за січень-березень 2012р. обрахованої до 30.04.2012р., лежать поза межами строків позовної давності, а відтак задоволенню не підлягають.

Водночас, враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, приписи договору, в тому числі додаткової угоди до нього, щодо строків оплати вартості поставленого газу, а також заяву відповідача про застосування строків позовної давності, суд здійснював обрахунок заявленої до стягнення пені за наступні періоди: