Рішення № 32157442, 25.06.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2013 р. справа № 26/118-12/21

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Групп», м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД», Київська обл., с. Іванковичі

2. Приватного акціонерного товариства «Лекхім», м. Київ

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Парк», м. Київ

про визнання договору недійсним та визнання правовідносин припиненими

за участю представників:

від позивача: Яворський С.М. (довіреність №202/01 від 24.10.2012р.)

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: Ткачук Ю.В. (довіреність №22 від 17.05.2013р.)

від відповідача 3: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.10.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Групп» (далі-ТОВ «АВС Логістік Групп»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД» (далі-ТОВ «ВВС-ЛТД»/відповідач 1), Приватного акціонерного товариства «Лекхім» (далі-ПАТ «Лекхім»/відповідач 2) та Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Парк» (далі-ТОВ «АВС Логістік Парк»/відповідач 3) про визнання недійсним договору №СР-25/11 від 03.10.2011р. та визнання правовідносин між позивачем, відповідачем 2 та відповідачем 3 за договором поруки №СР-26/11 від 03.10.2011р. припиненими.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.10.2012р. (суддя Лилак Т.Д.) порушено провадження у справі №26/118-12/21 та призначено її до розгляду.

Рішенням господарського суду Київської області від 13.12.2012р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2013р., у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2013р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2013р. та рішення господарського суду Київської області від 13.12.2012р. в частині відмови у задоволенні вимоги про визнання правовідносин між позивачем, відповідачем 2 та відповідачем 3 за договором поруки №СР-26/11 від 03.10.2011р. припиненими скасовано та в цій частині справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2013р. та рішення господарського суду Київської області від 13.12.2012р. залишено без змін.

Згідно реєстру автоматизованого розподілу справ №85 від 07.05.2013р. справу №26/118-12 передано до провадження судді Яреми В.А. для розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.05.2013р. дану справу прийнято до свого провадження суддею Яремою В.А., справі присвоєно №26/118-12/21 та призначено її до розгляду на 20.05.2013р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 20.05.2013р. та 11.06.2013р. розгляд даної справи відкладався на 11.06.2013р. та 25.06.2013р. відповідно.

В судові засідання 20.05.2013р., 11.06.2013р. та 25.06.2013р. представники відповідачів 1, 3 не з'явились, витребувані судом документи не надали, про причини їх ненадання суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду даної справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011р. між ПАТ «Технолог» (продавець) та ТОВ «ВВС-ЛТД» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 109 (далі-договір купівлі-продажу №109), відповідно до якого продавець продає, а покупець купує лікарські засоби та засоби косметичної промисловості (товар), в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у видаткових накладних (специфікаціях), які є невід'ємною частиною цього договору.

На виконання умов вказаного договору продавець поставив, а покупець отримав товар вартістю 1 633 987,84 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видаткових накладних:

- №Т-00000104 від 21.01.2011р. на суму 330 181,36 грн.,

- №Т-00000105 від 21.01.2011р. на суму 97 403,28 грн.,

- №Т-00000151 від 28.01.2011р. на суму 288 588,06 грн.,

- №Т-00000152 від 28.01.2011р. на суму 47 034,00 грн.,

- №Т-00000027 від 04.02.2011р. на суму 51 334,79 грн.,

- №Т-00000028 від 04.02.2011р. на суму 89 083,80 грн.,

- №Т-00000030 від 07.02.2011р. на суму 285 558,13 грн.,

- №Т-00000031 від 07.02.2011р. на суму 7 915,44 грн.,

- №Т-00000110 від 22.02.2011р. на суму 42 538,08 грн.,

- №Т-00000111 від 22.02.2011р. на суму 141 198,46 грн.,

- №Т-00000008 від 01.03.2011р. на суму 58 755,84 грн.,

- №Т-00000009 від 01.03.2011р. на суму 194 396,60 грн.

Натомість, покупець свої обов'язки за вказаним договором в частині оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість.

11.08.2011р. між ПАТ «Технолог» (первісний кредитор), ПАТ «Лекхім» (новий кредитор) та ТОВ «ВВС-ЛТД» (боржник) було укладено договір про відступлення права вимоги №СР-11/11 (далі-договір про відступлення права вимоги №СР-11/11), відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредиторові, а новий кредитор набув право вимоги до боржника.

Пунктами 1.2, 1.3 договору про відступлення права вимоги №СР-11/11 передбачено, що під правом вимоги до боржника сторони розуміють права грошових вимог первісного кредитора до ТОВ «ВВС-ЛТД», що виникли на підставі договору купівлі-продажу № 109, укладеного між первісним кредитором та боржником.

Новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором по сплаті заборгованості за поставлений товар в сумі 4 860 415,84 грн.

03.10.2011р. між ПАТ «Лекхім» (кредитор/відповідач 2), ТОВ «ВВС-ЛТД» (старий боржник/відповідач 1) та ТОВ «АВС Логістік Парк» (новий боржник/відповідач 3) було укладено договір №СР-25/11 про переведення боргу за договором про відступлення права вимоги №СР-11/11 від 11.08.2011р. (далі-договір про переведення боргу №СР-25/11), відповідно до якого з моменту укладення цього договору старий боржник переводить, а новий боржник приймає на себе борг старого боржника.

На момент укладення цього договору сторони підтверджують, що сума заборгованості старого боржника перед кредитором за договором відступлення права вимоги становить 4 750 000,00 грн. (п. 1 договору про переведення боргу №СР-25/11).

Крім того, 03.10.2011р. між ПАТ «Лекхім» (кредитор), ТОВ «АВС Логістік Групп» (поручитель/позивач) та ТОВ «АВС Логістік Парк» (боржник) було укладено договір поруки №СР-26/11.

Пунктом 1.1 договору поруки №СР-26/11 передбачено, що поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником обов'язку зі сплати на користь кредитора грошової суми у розмірі 4 750 000,00 грн., що виник на підставі договору про переведення боргу.

На новий розгляд господарському суду Київської області передано позовну вимогу про визнання правовідносин, що виникли за договором поруки №СР-26/11, припиненими з підстав, зокрема, ч. 4 ст. 559 ЦК України.

В обґрунтування заявленої позовної вимоги, позивач посилається на те, що оскільки передбачений ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України строк пред'явлення до позивача, як поручителя за договором поруки №СР-26/11, вимоги щодо виконання забезпеченого порукою зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару за договором купівлі-продажу №109 (основного зобов'язання) сплинув, правовідносини, що виникли за спірним договором поруки вважаються припиненими.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статей 173, 193 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами статей 546, 553 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ст. 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251, 252 ЦК України).

Натомість, оскільки з договору поруки №СР-26/11 вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки №СР-26/11 (п. 3.1) про строк його дії не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, суд дійшов висновку, що в даному випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 18.07.2012р. №6-78цс12, від 23.05.2012 р. №6-33цс12.

Так, на виконання вказівок суду касаційної інстанції, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 17.04.2013р., судом встановлено, що основним зобов'язанням, забезпеченим договором поруки №СР-26/11, є договір купівлі-продажу №109, оскільки договір про переведення боргу №СР-25/11 було укладено за договором про відступлення права вимоги №СР-11/11, який, в свою чергу, було укладено на підставі договору купівлі-продажу №109.

Приписами статей 655, 692, 530 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1 договору купівлі-продажу №109, в редакції додаткової угоди №1, передбачено, що покупець здійснює оплату за товар протягом 60 календарних днів від дати отримання товару.

З огляду наведеного, остаточний розрахунок по оплаті вартості поставленого товару за накладними №Т-00000104 від 21.01.2011р., №Т-00000105 від 21.01.2011р., №Т-00000151 від 28.01.2011р., №Т-00000152 від 28.01.2011р., №Т-00000027 від 04.02.2011р., №Т-00000028 від 04.02.2011р., №Т-00000030 від 07.02.2011р., №Т-00000031 від 07.02.2011р., №Т-00000110 від 22.02.2011р., №Т-00000111 від 22.02.2011р., №Т-00000008 від 01.03.2011р., №Т-00000009 від 01.03.2011р. згідно договору купівлі-продажу №109 мав бути здійснений до 01.05.2011р.

Посилання ж відповідача 2 на те, що шестимісячний термін для пред'явлення грошової вимоги до поручителя у розумінні ст. 559 ЦК України має розраховуватись у відповідності до строку сплати заборгованості, передбаченого п. 7 договору про переведення боргу №СР-25/11, а саме протягом 190 календарних днів з моменту поставки кредитором на користь нового боржника товару за договором №СР-13/11 від 12.08.2011р. на суму не менше 1 000 000,00 грн., судом оцінюються критично, оскільки зазначений пункт стосується умов, за яких новий боржник дав згоду на сплату заборгованості на користь кредитора, а не моменту виникнення зобов'язання по оплаті вартості товару, поставленого за договором купівлі-продажу №109, забезпеченого договором поруки.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що зобов'язання по оплаті накладних №Т-00000104 від 21.01.2011р., №Т-00000105 від 21.01.2011р., №Т-00000151 від 28.01.2011р., №Т-00000152 від 28.01.2011р., №Т-00000027 від 04.02.2011р., №Т-00000028 від 04.02.2011р., №Т-00000030 від 07.02.2011р., №Т-00000031 від 07.02.2011р., №Т-00000110 від 22.02.2011р., №Т-00000111 від 22.02.2011р., №Т-00000008 від 01.03.2011р., №Т-00000009 від 01.03.2011р. за договором купівлі-продажу №109 мало бути виконано до 01.05.2011р., суд дійшов висновку, що відповідач 2, як кредитор за основними зобов'язанням, в силу вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України, міг скористатись своїм правом пред'явлення до позивача, як поручителя, вимоги про виконання забезпеченого зобов'язання до 01.11.2011р.

Натомість, вимогу про стягнення з позивача, як поручителя , 1 633 987,84 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №109 відповідач 2 пред'явив лише 25.07.2012р. шляхом подання позову до господарського суду міста Києва про стягнення з позивача - 4 349 470,67 грн. сукупної заборгованості за договором купівлі-продажу №109 та договором №78 від 01.01.2006р., тобто вже після спливу встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку. Копія зазначеної позовної заяви з відбитком печатки канцелярії господарського суду міста Києва міститься в матеріалах справи.

За таких обставин, враховуючи той факт, що остаточний строк виконання основного зобов'язання настав 30.04.2011р., у той час, як відповідач 2 не пред'явив відповідної грошової вимоги до поручителя (позивача) протягом шести місяців, суд дійшов висновку, що після спливу цього строку договір поруки в частині забезпеченого зобов'язання є припиненим.

Водночас, оскільки договором поруки №СР-26/11 було забезпечено виконання зобов'язання на суму 4 750 000,00 грн., з яких вартість поставленого товару за накладними №Т-00000104 від 21.01.2011р., №Т-00000105 від 21.01.2011р., №Т-00000151 від 28.01.2011р., №Т-00000152 від 28.01.2011р., №Т-00000027 від 04.02.2011р., №Т-00000028 від 04.02.2011р., №Т-00000030 від 07.02.2011р., №Т-00000031 від 07.02.2011р., №Т-00000110 від 22.02.2011р., №Т-00000111 від 22.02.2011р., №Т-00000008 від 01.03.2011р., №Т-00000009 від 01.03.2011р. згідно договору купівлі-продажу №109 становить лише 1 633 987,84 грн., суд дійшов висновку, що після 01.11.2011р. у сторін за договором поруки №СР-26/11 припинились зобов'язання виключно на суму 1 633 987,84 грн., а не на сукупну суму зобов'язання, як помилково вважає позивач.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, суб'єктних склад, характер правовідносин, а також враховуючи встановлений судом фактичний розмір зобов'язання, що припинилось у зв'язку з пропуском кредитором шестимісячного строку для пред'явлення грошової вимоги до поручителя, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання правовідносин, що виникли за договором поруки №СР-26/11 припиненими з підстав ч. 4 ст. 559 ЦК України підлягає задоволенню в частині визнання припиненими правовідносин, що виникли за вказаним договором на суму 1 633 987,84 грн., що складається з вартості поставленого товару за накладними №Т-00000104 від 21.01.2011р., №Т-00000105 від 21.01.2011р., №Т-00000151 від 28.01.2011р., №Т-00000152 від 28.01.2011р., №Т-00000027 від 04.02.2011р., №Т-00000028 від 04.02.2011р., №Т-00000030 від 07.02.2011р., №Т-00000031 від 07.02.2011р., №Т-00000110 від 22.02.2011р., №Т-00000111 від 22.02.2011р., №Т-00000008 від 01.03.2011р., №Т-00000009 від 01.03.2011р. згідно договору купівлі-продажу №109.

Крім того, оскільки у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору про переведення боргу №СР-25/11 відмовлено рішенням господарського суду Київської області від 13.12.2012р. у справі №26/118-12, залишеним в цій частині без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2013р. та постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2013р., суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання припиненими правовідносин, що виникли за договором поруки №СР-26/11 з підстав ч. 1 ст. 559 ЦК України задоволенню не підлягає, тому що за своєю правовою природою є похідною від основної позовної вимоги.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача 2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог та не підлягають стягненню з відповідачів 1, 3, в діях яких відсутні порушення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 546, 553, 559, 655, 692, Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну вимогу про визнання припиненими правовідносин, що виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Групп» (ідентифікаційний код 37143937), Приватним акціонерним товариством «Лекхім» (ідентифікаційний код 20029017) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Парк» (ідентифікаційний код 37308739) на підставі договору поруки №СР-26/11 від 03.10.2011р. задовольнити частково.

2. Визнати припиненими правовідносини, що виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Групп» (ідентифікаційний код 37143937), Приватним акціонерним товариством «Лекхім» (ідентифікаційний код 20029017) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Парк» (ідентифікаційний код 37308739) на підставі договору поруки №СР-26/11 від 03.10.2011р., на суму 1 633 987 (один мільйон шістсот тридцять три тисячі дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 84 коп.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Лекхім» (01033, м. Київ, вул. Ш.Руставелі, 23, ідентифікаційний код 20029017) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Групп» (01010, м. Київ, вул. І.Мазепи, 3, оф. 174, ідентифікаційний код 37143937) 369 (триста шістдесят дев'ять) грн. 12 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позовної вимоги відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 01.07.2013р.

Суддя В.А. Ярема