Ухвала суду № 32157356, 02.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/4344/13

02.07.13

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські мерчандайзингові системи»

про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від

15.05.2013 р. у справі № 910/4344/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЄССА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські мерчандайзингові

системи»

про стягнення 445 759,88 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача (заявника): не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.05.2013 р. у справі № 910/4344/13 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські мерчандайзингові системи» на користь Товариства з обмеженою відповідальність «ДЄССА» 445 759 грн. 88 коп. заборгованості та 8 915 грн. 20 коп. судового збору.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські мерчандайзингові системи» через відділ діловодства господарського суду міста Києва подало заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2013 р. у справі № 910/4344/13, відповідно до якої заявник просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2013 р. у справі № 910/4344/13 на 10 місяців, в період з 15.07.2013 р. по 15.05.2014 р., зі сплатою щомісячно 45 467,51 грн., в зв’язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.06.2013 р. на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські мерчандайзингові системи» про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2013 р. у справі № 910/4344/13 призначено на 02.07.2013 р.

В судове засідання призначене на 02.07.2013 р. сторони не з’явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2013 р. у справі № 910/4344/13 та додані до неї матеріали, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.05.2013 р. у справі № 910/4344/13 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські мерчандайзингові системи» на користь Товариства з обмеженою відповідальність «ДЄССА» 445 759 грн. 88 коп. заборгованості та 8 915 грн. 20 коп. судового збору.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські мерчандайзингові системи» через відділ діловодства господарського суду міста Києва подало заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2013 р. у справі № 910/4344/13, відповідно до якої заявник просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2013 р. у справі № 910/4344/13 на 10 місяців, в період з 15.07.2013 р. по 15.05.2014 р., зі сплатою щомісячно 45 467,51 грн., в зв’язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, ухвала про розстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Згідно з вказівками, що містяться в п. 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 р., розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов’язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. Проте, нормами чинного законодавства, зокрема Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.

Стосовно тверджень заявника про відсутність у нього можливості сплатити одразу всю суму заборгованості з посиланням на тяжке фінансове становище підприємства, суд зазначає наступне.

Відповідачем не подано суду належних доказів на підтвердження викладених в заяві обставин, зокрема того, що фінансовий стан останнього покращиться та буде здійснюватись без затримки, а результати господарської діяльності будуть позитивними, та що розстрочення наявної у Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські мерчандайзингові системи” заборгованості забезпечить виконання рішення господарського суду міста Києва 15.05.2013 р. у справі № 910/4344/13 і у майбутньому надасть можливість заявнику акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення без створення ризику визнання його банкрутом.

Оскільки, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що розстрочка виконання рішення суду сприятиме, як можливості продовження господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські мерчандайзингові системи” так і зробить реальною можливість отримання боргу позивачем, та не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього.

Крім того, суд відзначає, що обставини, на які посилається боржник як на підставу надання розстрочки виконання рішення не є винятковими та не є підставою для розстрочення або відстрочення виконання рішення. (Відповідну правову позицію займає Вищий господарський суд України у постановах № 8/211-08 від 12.11.2008 р., № 5/396-04 від 01.10.2008 р., № 10/1994 від 24.03.2009 р.).

Приписами ч. ч. 1, 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Розглянувши мотиви поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські мерчандайзингові системи» заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2013 р. у справі № 910/4344/13, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські мерчандайзингові системи» про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2013 р. у справі № 910/4344/13.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Українські мерчандайзингові системи» в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2013 р. у справі № 910/4344/13.

Суддя В.С. Ломака