Постанова № 32153917, 20.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 р. Справа №805/76/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:35

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шинкарьової І.В.,

при секретарі - Заднепровської В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати з фізичних осіб у розмірі 2609,76грн.,

за участю представників сторін

від позивача Дяченко І.Ю.,

від відповідача ОСОБА_1,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Пролетарському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати з фізичних осіб у розмірі 2609,76грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що податковий борг виник внаслідок несплати податкових зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення за орендної плати з фізичних осіб за №0084611730 від 24 травня 2012 року. Застосовані податковим органом заходи з погашення податкового боргу не призвели до погашення заборгованості.

Просить суд стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму податкового боргу зі сплати орендної плати з фізичних осіб у розмірі 2609,76грн. на користь місцевого бюджету Пролетарської районної ради, код ЄДРПОУ 38034036 - р/р 33210815700011, код платежу - 13050500, банк отримувача ГУДКУ в Донецькій області м.Донецька, МФО 834016.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Відповідач проти адміністративного позову заперечував, посилаючись на те, що строк для сплати за землю за податковим повідомленням-рішенням не збіг у зв'язку з тим, що відповідне податкове повідомлення-рішення відповідачем отримане не було. Тому, просить суд відмовити у адміністративному позові повністю.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Між ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (користувач) та Донецької міської радої (розпорядник) було укладено договір користування №11/2040 від 06 серпня 2010 року, відповідно до якого розпорядник дозволяє користувачеві використовувати земельну ділянку площею 5000 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на період оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку та їх державної реєстрації у встановленому законодавством порядку. На земельній ділянці знаходиться будівля експериментально-механічного цеху. Строк дії договору укладається на строк до моменту державної реєстрації правовстановлюючих документів на земельну ділянку у встановленому законом порядку, але не більше ніж на два роки. Земельна ділянка використовується для експлуатації будівлі експериментального механічного цеху.

Відповідно до внесення змін і доповнень до договору користування земельною ділянкою від 07 квітня 2011 року, сторони дійшли згоди щодо наступного:

- розмір земельної ділянки, яка передається користувачеві - 4142 кв.м.;

- плата за земельну ділянку за договором відповідно до розрахунку плати за користування земельною ділянкою, і вноситься користувачем в грошовому вигляді у розмірі 39146,47 грн. на рік.

Відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м.Донецьк Донецької області Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення-рішення №0084611730 від 24 травня 2012 року, яким нараховано податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки у сумі 39146,47грн., що надіслане відповідачу рекомендованим листом з повідомленням за квитанцією №8349200092823 від 05 червня 2012 року.

Що стосується посилання відповідача на неотримання вищевказаного повідомлення-рішення, то суд зазначає наступне. Згідно із наданим до матеріалів справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення вбачається що вказаний лист було отримано 12 червня 2012 року відповідачем особисто (а.с.10).

З метою забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду адміністративної справи, для з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, судом направлений запит до Поштампу ЦПЗ №1 щодо необхідності надання відомостей коли та ким отриманий рекомендований лист, надіслання якого підтверджується квитанцією за №8349200092823 від 05 червня 2012 року. Судом отримано відповідь, що рекомендований лист з рекомендованим повідомленням №8349200092823 від 05 червня 2012 року, адресований ОСОБА_1, АДРЕСА_1 вручений 12 червня 2012 року адресату. (а.с.50)

Таким чином, судом встановлено, що вказане податкове повідомлення-рішення надіслано відповідачу поштою рекомендованим листом та отримано особисто.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 205 Податкового кодексу України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік.

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з Законом України «Про плату за землю» податок - це обов'язків платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.

Отже, відповідач як фізична особа, у якої в користуванні є земельна ділянка на підставі договору користування, відноситься до платників податків.

Керуючись ст.206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст.269 Податкового кодексу України, платниками податку є:

- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

- землекористувачі.

Статтями 275 та 276 Податкового кодексу України визначено ставки податку за земельні ділянки.

Статтею 285 Податкового кодексу України, передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідні центральні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.288.2 ст.288 кодексу платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

По п.286.5 ст.286 кодексу, нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Пунктом 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України передбачено, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. (п.287.5 ст.287 Кодексу)

В п.288.3 ст.288 цього ж кодексу зазначено, що об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

П.288.4 ст.288 Податкового кодексу України передбачає розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Статтею 290 кодексу визначено порядок зарахування до бюджетів плати за землю. Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Судом встановлено, що відповідачем частково не сплачена сума податку за земельну ділянку в результаті чого у відповідача, виник податковий борг в сумі 2609,76грн., про що свідчить зворотній бік облікової картки по орендній платі з фізичних осіб станом на 28 листопада 2012 року та довідка про суми податкового боргу платника податків.

Матеріалами справи підтверджено, що на час розгляду справи відповідачем податковий борг на загальну суму 2609,76грн. не сплачений.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкову вимогу.

З метою погашення податкового боргу відповідачу була відправлена податкова вимога від 20вересня 2012 року №2, яка була надіслана відповідачу поштою рекомендованим листом. (а.с.11)

Пунктом 58.3 ст.58 кодексу передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

П.31.1 ст.31 Податкового кодексу України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

З урахуванням вимог п.57.3 ст.57 кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 цього кодексу орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Керуючись п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашені такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати з фізичних осіб у розмірі 2609,76грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету Пролетарської районної ради, код ЄДРПОУ 38034036 - р/р 33210815700011, код платежу - 13050500, банк отримувача ГУДКУ в Донецькій області м.Донецька, МФО 834016 заборгованість зі сплати орендної плати з фізичних осіб у розмірі 2609,76грн.

Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 20 червня 2013 року в присутності представника позивача, відповідача.

Постанову у повному обсязі складено 25 червня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.