Рішення № 32153856, 25.06.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/3060/13-ц

Справа № 2/243/1380/2013

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого - Кривошеєва Д.А.

При секретарі - Дьякові О.Б.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська справу за позовом Донецького юридичного інституту МВС України до ОСОБА_1, третя особа ГУМВС України в Донецькій області, про відшкодування вартості навчання у зв'язку з достроковим звільненням з органів внутрішніх справ України,

ВСТАНОВИВ:

У Слов'янський міськрайонний суд звернувся Донецький юридичний інститут МВС України з позовом до ОСОБА_1, третя особа ГУМВС України в Донецькій області, і просить стягнути з відповідача до Державного бюджету вартість його навчання у Донецькому юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ (далі Донецькій інститут МВС) у сумі 12060,63 гривень, а також судові витрати у сумі 229,41 гривень.

Представник позивача обґрунтовує заявлені позовні вимоги тим, що відповідач у період з 15 серпня 2006 року по 19 червня 2010 року навчався у Донецькому юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ. Наказом ГУМВС України в Донецькій області від 13 липня 2010 року №257 о/с відповідача було призначено оперуповноваженим сектору карного розшуку Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області. В подальшому 12 липня 2011 року наказом ГУМВС України в Донецькій області № 263 о/с відповідача, за власним бажанням, було звільнено з органів внутрішніх справ. Під час навчання відповідача у Донецькому інституті МВС, у відповідності з діючим законодавством з ним 7 вересня 2007 року і 2 липня 2009 року укладались договори про підготовку фахівця. Пунктом 2.3.6 вказаних договорів передбачено обов'язок відповідача відшкодувати витрати пов'язані з його навчанням у разі звільнення з органів внутрішніх справ до закінчення обов'язкового трирічного терміну перебування на службі в органах внутрішніх справ. Так як відповідач з органів внутрішніх справ звільнився до закінченні обов'язкового трирічного терміну перебування на службі, з нього на користь державного бюджету необхідно стягнути витрати пов'язані з його навчанням у Донецькому інституті МВС у сумі 12060,63 гривень, а також понесені судові витрати у сум і 229,41 гривень.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав частково. У ході судового розгляду справи відповідач показав, що: у період з 2006 по 2010 роки він навчався у Донецькому інституті МВС. Під час навчання 2 липня 2009 року між ним і позивачем був укладений договір про підготовку фахівця, інших договорів він з позивачем не укладав. Відповідно п. 3.2 даного договору однією із підстав відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі є відмова від подальшої служби в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років по закінченні навчального закладу. Разом з тим від проходження служби в органах внутрішніх справ він не відмовлявся. Після закінчення навчального закладу його було призначено оперуповноваженим сектору карного розшуку Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області. Однією із

причин його звільнення із органів внутрішніх справ являється те, що його батько ОСОБА_2 є інвалідом 1 групи і потребує стороннього догляду та медичної допомоги. При зверненні з даним позовом до суду, позивач в порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України не обґрунтував свої вимоги щодо стягнення з нього витрат на комунальні послуги, харчове забезпечення, медичне забезпечення. Заявлені позивачем вимоги суперечать ст. 53 Конституції України, якою визначено, що держава забезпечує доступність та безплатність вищої освіти в державних і комунальних закладах. У зв'язку з чим він визнає позовні вимоги лише в частині стягнення з нього витрат на речове забезпечення - 758,23 гривень, та грошове забезпечення - 3108,70 гривень, всього на загальну суму 3866,93 гривень, а в інший частині позову просить відмовити.

Представник третьої особи ГУМВС України в Донецькій області в судове засідання не з'явився. Третьою особою до суду направлено листа з проханням розглянути дану справу за відсутністю його представника.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що: позов Донецького юридичного інституту МВС України до ОСОБА_1, третя особа ГУМВС України в Донецькій області, про відшкодування вартості навчання у зв'язку з достроковим звільненням з органів внутрішніх справ України, підлягає задоволенню у повному обсягу.

Так у ході судового засідання достовірно було встановлено, що:

Згідно статуту Донецького юридичного інституту МВС України, затвердженого наказом МВС України від 15 травня 2012 року № 429 слідує, що:

Донецький юридичний інститут МВС України є державним вищим навчальним закладом, підпорядкованим Міністерству внутрішніх справ України. Інститут є правонаступником Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка.

Основними напрямками діяльності Інституту є: підготовка згідно з державним замовленням і договірними зобов'язаннями фахівців з вищою освітою для системи Міністерства внутрішніх справ України, інших міністерств, центральних органів виконавчої влади, установ та організацій України незалежно від форм власності. Фінансування видатків на забезпечення діяльності Інституту здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством. Інститут є юридичною особою.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 618 від 12 липня 2012 року, рішенням колегії МВС України №18 кн/3 від 5 липня 2012 року на ректорів вищих навчальних закладів МВС покладено обов'язок щодо ужиття заходів, спрямованих на забезпечення відшкодування витрат на навчання випускниками ВНЗ МВС, що звільняються з органів внутрішніх справ до встановленого трирічного терміну перебування на службі, та курсантами, які відраховуються з навчання.

Наказом від 29 липня 2006 року № 103 о/с ОСОБА_1 зараховано до Донецького інституту МВС на факультет кримінальна міліція.

7 вересня 2007 року і 2 липня 2009 року між Донецьким інститутом МВС (виконавець) і ОСОБА_1 (особа) укладались договори про підготовку фахівця у Донецькому юридичному інституті МВС України. Відповідно даних договорів: виконавець зобов'язувався забезпечити теоретичну та практичну підготовку фахівця згідно з навчальними планами та програмами і вимогами освітньо-кваліфікаційних рівнів. Створити умови для навчання особи, забезпечивши особу харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням, забезпечити можливість користування бібліотеками, читальнями,навчальною та методичною літературою, комп'ютерною

технікою, об'єктами соціально-побутового та культурного призначення. Особа зобов'язується виконати в повному обсягу навчальну програму відповідної фахової спрямованості та освітньо-кваліфікаційного рівня.

Предметом договору від 7 вересня 2007 року являється підготовка фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

Предметом договору від 2 липня 2009 року являється підготовка фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст».

Вказані договори набирають чинності з моменту їх підписання і діють до 1 липня 2013 року.

По закінченні навчання у Донецькому інституті МВС наказом від 19 червня 2010 року №92 о/с ОСОБА_1 був відряджений із інституту у розпорядження ГУМВС України в Донецькій області.

Наказом ГУМВС України в Донецькій області № 257 о/с від 13 липня 2010 року ОСОБА_1 призначено оперуповноваженим сектора карного розшуку Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області.

12 липня 2012 року наказом ГУМВС України в Донецькій області № 263 о/с, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, на підставі п. 64 «ж» (за власним бажанням) ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ.

Відповідно розрахунку витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 випускника Донецького інституту МВС слідує, що за період навчання відповідача розмір витрат на його навчання становить: за 2007/2008 навчальний рік - 2958,65 гривень; за 2008/2009 навчальний рік - 4566,37 гривень; за 2009/2010 навчальний рік - 4535,61 гривень, в сього у загальній сумі - 12060,63 гривень. До вказаних витрат відносяться витрати на харчування, медичне забезпечення, речове забезпечення, комунальні витрати, грошове забезпечення.

Статтею 60 ЦПК України, визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Під час судового розгляду справи судом встановлено і це не оспорювалось сторонами, що відповідач у період з 29 липня 2006 по 19 червня 2010 роки навчався у Донецькому інституті МВС. Під час навчання відповідача у вказаному учбовому закладі МВС України були понесені витрати які складаються із витрати на харчування, медичне забезпечення, речове забезпечення, комунальні витрати, грошове забезпечення. По закінченні навчання відповідача призначено оперуповноваженим сектору карного розшуку Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області. 12 липня 2012 року до закінчення обов'язкового трирічного терміну перебування на службі, відповідач за власним бажанням звільнився з органів внутрішніх справ.

Згідно Порядку відшкодування особами втрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 313 від 1 березня 2007 року, слідує, що: Цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС, витрат пов'язаних з їх утриманням у таких закладах, в тому числі у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення навчального закладу. Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом та собою. Відшкодування витрат здійснюється в розмірі фактичних витрат пов'язаних з грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням, а оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється відповідно до норм утримання у вищому навчальному закладі. Сума відшкодованих витрат зараховується до державного бюджету у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно договорів про підготовку фахівця, укладених між позивачем і відповідачем: 7 вересня 2007 року і 2 липня 2009 року слідує, що:

п.2.3 Особа (відповідач) зобов'язується:

п. 2.3.5 Після закінчення навчання прибути до місця призначення у термін визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за посадою, на яку призначено Замовником, і відпрацювати не менше трьох років.

п. 2.3.6 У разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ до закінчення навчання і встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

п. 3 Підстави відшкодування фактичних витрат на підготовку:

п. 3.2 Відмова від подальшої служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення навчання.

п.4.3 Сума відшкодованих витрат зараховується до державного бюджету і використовується в порядку, визначеному чинним законодавством.

При вирішенні даного спору ствердження відповідача про те що протягом перших трьох років, по закінченні Донецького інституту МВС він не відмовлявся від проходження служби в органах внутрішніх справ, а причиною його звільнення являється інвалідність його батька - ОСОБА_2, суд не приймає до уваги з наступних підстав:

Згідно довідки Комунального Підприємства «ЖЕК №4» м. Слов'янська, пенсійного посвідчення на ім'я ОСОБА_2, довідки МСЕК сер ВТЕ №056546 слідує, що за місцем проживання батька ОСОБА_2, у АДРЕСА_1, відповідач зареєстрований з 1 червня 2013 року. Батько відповідача - ОСОБА_2 з 25 серпня 1989 року являється інвалідом першої групи по зору безстроково, потребує сторонньої допомоги та медичного догляду.

Із рапорту відповідача від 16 червня 2011 року слідує, що він просить звільнити його з органів внутрішніх справ у зв'язку з тим, що його не влаштовую заробітна плата.

Таким чином із викладеного слідує, що стан здоров'я батька відповідача - ОСОБА_2 як на період навчання відповідача так і на теперішній час залишився не змінним. Відповідач звільнився із органів внутрішніх справ за власним бажанням, без врахування стану здоров'я свого батька - ОСОБА_2

Суд також не приймає до уваги ствердження відповідача про те що позивачем належним чином не визначена вартість витрат понесених у зв'язку з його навчанням. Вказане ствердження відповідача спростовується наданим позивачем розрахунком витрат на утримання відповідача за період його навчання у Донецькому інституті МВС.

Ствердження відповідача, що між ним і позивачем було укладено лише договір про підготовку фахівця від 2 липня 2009 року, суд також не приймає до уваги.

Наявні в матеріалах справи договори про підготовку фахівця від 7 вересня 2007 року і 2 липня 2009 року укладені між позивачем і відповідачем у письмовій формі в установленому порядку, підписані уповноваженими на це посадовими особами Донецького інституту МВС та особисто відповідачем, зміст правочинів не суперечить вимогам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, і на підставі ст. 629 ЦК України ці договори є обов'язковими для виконання.

Статтею 204 ЦК України проголошена презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правомірність договору про підготовку фахівця від 7 вересня 2007 року, відповідачем у встановленому законом порядку не оспорювалась, а тому суд не має жодних підстав вважати даний договір неправомірним.

Також не заслуговують на увагу посилання відповідача на ст. 53 Конституції України, відповідно приписів якої держава забезпечує доступність і безплатність вищої освіти в державних навчальних закладах.

Під час судового розгляду справи з достовірністю встановлено, що між позивачем і відповідачем склалися договірні правовідносини, які не суперечать вимогам ст. 53 Конституції України. Згідно умов договорів про підготовку фахівця позивач безкоштовно для відповідача забезпечує його підготовку по отриманню вищої освіти, а відповідач зобов'язується у випадку порушення ним умов даних договорів відшкодувати витрати пов'язані з його навчанням.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Донецького юридичного інституту МВС України знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи і підлягають задоволенню у повному обсягу. З ОСОБА_1 на користь державного бюджету необхідно стягнути вартість його утримання за період навчання у Донецькому юридичному інституті МВС України у сумі 12060,63 гривень.

Відповідно до вимог статей 81 і 88 ЦПК України судові витрати понесені позивачем підлягають стягненню з відповідача у сумі 229,41 гривень.

На підставі викладеного, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 313 «Про порядок відшкодування особами, витрат пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ», ст.ст. 509, 526, 610, 611 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212 - 214 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Словянська, Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого: АДРЕСА_1, до Державного бюджету на рахунок ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 08571423, розрахунковий рахунок 31256272210779, вартість його утримання в Донецькому юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ у сумі 12060,63 гривень, а також судові витрати у сумі 229,41 гривень.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення складене в одному екземплярі в нарадчий кімнаті.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду

Кривошеєв Д.А.