Постанова № 32152541, 26.06.2013, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 26.06.2013

ЄУ № 420/593/13-а

Провадження №2-а/420/24/13

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Д.С. Тарасова

при секретарі А.Л. Виходцевій

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

28 травня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі про визнання рішення незаконним та призначення пенсії на пільгових умовах.

Вимоги обґрунтовував тим, що в січні 2013 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі з питання призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як такому, що працював трактористом і був безпосередньо зайнятий на виробництві сільськогосподарської продукції в сільськогосподарських підприємствах та має вік 55 років і відповідний стаж зазначеної роботи.

Надані ним необхідні документи для призначення пенсії на пільгових умовах управлінням Пенсійного фонду України в Новопсковському районі були розглянуті і рішенням управління від 24 січня 2013 року йому було відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно п.»в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Вважає вказане рішення комісії незаконним, оскільки воно не грунтується на вимогах закону, не враховано, що строк зберігання необхідних бухгалтерських документів закінчився, а підприємство де він працював ліквідовано, необхідні відомості про його роботу містить його трудова книжка. Відповідач безпідставно не врахував період його роботи з 17.12.1980 р. по 16.12.1981 р. під час відбування покарання у вигляді виправних робіт.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві.

Представник позивача, в судовому засіданні також підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позові та просив зарахувати період роботи позивача в колгоспі ім.Леніна під час відбуття покарання у вигляді виправних робіт з 17.12.1980 р. по 16.12.1981 р., визнати незаконним рішення відповідача та скасувати його, і призначити позивачу пенсію на пільгових умовах.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову. Пояснив, що позивач не має права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.«в» ст.13 Закону України оскільки його спеціальний стаж складає 11 років 3 місяці 17 днів, а загальний стаж роботи менше 25 років.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що процедура призначення та отримання пенсії, в тому числі й на пільгових умовах, встановлена Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, які мають відповідний стаж роботи та досягли встановленого віку.

Так, відповідно до пункту «в» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Водночас, Постановою Кабінету Міністрів України № 22-1 від 25 листопада 2005 року затверджено порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У необхідних випадках, працівниками органів Пенсійного фонду надається допомога щодо одержання відсутніх у особи документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, до органу, що призначає пенсію, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково у строки, передбачені пунктом 5 цього Порядку.

Орган, що призначає пенсію, надає:

- роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій;

- у разі необхідності - бланки документів;

- допомогу особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 з 1974 року працював у колгоспі ім.Леніна Новопсковського району Луганської області на різних роботах.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1, архівних довідок виданих Новопсковською районною комунальною установою «Трудовий архів Новопсковського району», архівним відділом Новопсковської районної державної адміністрації та Державним архівом Луганської області ОСОБА_1 працював трактористом в колгоспі ім.Леніна з 20.06.1975 р. по грудень 1975 р., а згідно рішення правління колгоспу ім.Леніна від 21 серпня 1981 року переведений з автогаража трактористом свиновідгодівельного комплексу, де і працював по 01.04.2000 року.

Колгосп імені Леніна визнаний банкрутом і 12.04.2007 року до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про припинення юридичної особи.

18 січня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, надав архівні довідки, видані Новопсковською районною комунальною установою «Трудовий архів Новопсковського району», архівним відділом Новопсковської районної державної адміністрації та Державним архівом Луганської області про його роботу трактористом колгоспу ім.Леніна та заробітну плату за спірний період, в тому числі довідку про те, що згідно наказів по підприємству за спірний період йому не надавались відпустки без збереження заробітної плати, відпустки за свій рахунок та не видавались накази про скорочений робочий день, він постійно отримував заробітну плату, тобто саме про ті відомості, які передбачені, зокрема, п/п «в» п.11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Рішенням управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі від 24.01.2013 році на підставі наданих документів позивачеві було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах через не підтвердження періодів роботи трактористом з 13.04.1983 р. по 04.11.1983 р., з 1.01.1992 р. по 31.10.1996 р., з 01.02.1997 р. по 31.03.1997 р., 1.07.1997 р. по 30.11.1997 р., з 1.04.1998 р. по 31.05.1998 р., з 01.08.1998 по 30.11.1998 р., з 01.01.199 р. по 31.03.1999 р., з 1.05.1999 р. по 30.06.1999 р. та з 1.10.1999 по 01.04.2000 р. у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують його безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного року в тваринництві. А також не включено ні до спеціального ні до загального трудового стажу період відбування покарання у вигляді виправних робіт за період з 17.12.1980 р. по 16.12.1981 р.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положенням статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідають п. п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року з послідуючими змінами.

Пунктом 20 вказаного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Згідно роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 7 від 20 січня 1992 року «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства», при зверненні тракториста-машиніста за призначенням пенсії на пільгових умовах адміністрація (правління) господарства подає в органи соціального забезпечення довідку про стаж роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення.

З додатку до цього роз'яснення, яким встановлено форму такої довідки, вбачається, що в ній повинно бути зазначено періоди роботи трактористом-машиністом та те, що він був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві, і вказано, що зазначені періоди роботи зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з пунктом «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та на підставі яких документів видана довідка.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.

Відповідно до п. 2 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105, дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, а також на осіб, яким призначено пенсію до набрання чинності цим Порядком.

Згідно з п. 3 Порядку підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до п.11 Порядку для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах за місцем проживання (реєстрації) такі документи: заяву про підтвердження стажу роботи; довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр), а для підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі, - інші документи, які мають підтверджувати факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації" (у тому числі архівні); трудову книжку; документи, видані архівними установами, зокрема: довідку про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність).

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється саме органами Пенсійного фонду України.

Крім того, п.12 наведеного вище Порядку передбачено, що управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів для підтвердження стажу роботи.

Таким чином, суд вважає, що управління Пенсійного фонду України у Новопсковському районі незаконно винесло рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах не надавши допомогу позивачу у зборі необхідних документів для підтвердження стажу роботи і не направивши надані позивачем документи до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, яка створена, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області

З наданих позивачем суду архівних довідок, виданих Новопсковською районною комунальною установою «Трудовий архів Новопсковського району» на підставі трудового архіву колгоспу ім.Леніна, а саме - особових рахунків на одержання заробітної плати, розрахункових відомостей, та довідок виданих архівним відділом Новопсковської районної державної адміністрації та Державним архівом Луганської області на підставі протоколів засідань правління колгоспу ім.Леніна вбачається, що позивач з 20.06.1975 року по 1 грудня 1975 року, та з 21 серпня 1981 року по 01.04.2000 року працював трактористом колгоспу і був зайнятий повний робочий день на протязі повного року в тваринництві; зазначений період (крім часу з 21.08.1980 р. по 16.12.1981 р.) зараховується до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Строк зберігання первинних документів підприємств, організацій, установ визначено Наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України „Про затвердження переліку типових документів" №41 від 20.07.98 року. Згідно даного Наказу строк зберігання первинних документів, наряди, табелі обліку робочого часу, графіки та т.п. становить 3 роки, а книги наказів із прийому та звільнення із роботи та розрахунково-платіжні відомості із заробітної плати - 75 років.

На підставі наведеного, суд вважає, що ліквідація підприємства, на якому працював позивач трактористом, а відтак і неможливість надання інших первинних бухгалтерських документів про його роботу, що також стало підставою для відмови в задоволенні його заяви, не є виною позивача і не може бути підставою для позбавлення його права на зарахування вказаного періоду його роботи до пільгового стажу, оскільки на розгляд були подані і інші документи, які підтверджують факт його безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного робочого часу в спірний період, а тому не зарахування відповідачем періодів роботи позивача трактористом з 13.04.1983 р. по 04.11.1983 р., з 1.01.1992 р. по 31.10.1996 р., з 01.02.1997 р. по 31.03.1997 р., 1.07.1997 р. по 30.11.1997 р., з 1.04.1998 р. по 31.05.1998 р., з 01.08.1998 по 30.11.1998 р., з 01.01.199 р. по 31.03.1999 р., з 1.05.1999 р. по 30.06.1999 р. та з 1.10.1999 по 01.04.2000 р. є незаконною.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у період з 17.12.1980 року по 16.12.1981 року відбув покарання у вигляді виправних робот, а саме працював повний робочий день трактористом в колгоспі ім.Леніна, і у вказаний період з його заробітної плати проводились утримання за вироком суду.

24.01.2013 р. відповідач виніс рішення, яким не зарахував до пільгового та страхового стажу період відбуття покарання за вироком суду у вигляді виправних робіт без позбавлення волі з 17.12.1980р. по 16.12.1981 р. через відсутність судового рішення про залік цього періоду до страхового стажу.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон № 1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Стаття 24 Закону № 1058 зазначає, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності даним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно матеріалів справи позивач відбував покарання у 1980-1981р., отже, умови відбуття ним покарання передбачались Виправно - трудовим кодексом України від 23.12.1970 р.

Відповідно до ч.3 статті 95 Виправно - трудового кодексу України від 23.12.1970 р., час відбуття покарання у виді виправних робіт міг бути включений до загального трудового стажу тільки судом.

Норма ст. 95 Виправно - трудового кодексу України від 23 грудня 1970 року, якими регулювався порядок і умови виконання покарання у виді виправних робіт, втратила чинність на підставі прийняття та набрання чинності з 01.01.2004 року Кримінально виконавчого кодексу України.

Частиною 3 статті 42 Кримінально - виконавчого кодексу України встановлено, що час відбуття засудженим покарання у виді виправних робіт зараховується в загальний стаж роботи.

Стаття 414-1 Кримінально - процесуального кодексу України (в редакції 1960р.), яка передбачала порядок розгляду клопотань про включення часу відбування виправних робіт до загального трудового стажу, також була скасована Законом України від 20.01.2005 р "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", а саме у зв'язку з прийняттям Кримінально-виконавчого кодексу України.

Крім того, п. 3 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України визначається, що Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення у відповідність з цим Кодексом застосовуються у частині, що не суперечить даному Кодексу.

Таким чином, суд важає, що з часу набрання Кримінально-виконавчого кодексу України чинності не має необхідності у судовому порядку вирішувати питання про включення часу виправних робіт до загального трудового стажу, оскільки період відбуття покарання у вигляді виправних робіт підлягає включенню до загального трудового стажу роботи в силу прямої дії норми Закону. Отже, відповідач, при надходженні звернення позивача, протиправно не врахував до загального трудового стажу позивача період відбуття ним покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі за місцем роботи за вироком суду.

Таким чином, відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачу у зарахуванні при призначенні пенсії до загального стажу, роботу в колгоспі ім.Леніна під час відбування покарання у вигляді виправних робіт у період з 17.12.1980 року по 16.12.1981 року.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і неможе виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Аналіз зазначеної норми, разом з приписами пунктів 6 та 8 частини першої статті 3 КАС України дозволяє здійснити висновок, що вихід за межі позовних вимог здійснюється виключно для захисту порушеного права, свободи або інтересу (об'єкту судового захисту). У межах спірних відносин позивач об'єктом судового захисту визначив зокрема і неправомірність не включення до його трудового стажу період відбування покарання у вигляді виправних робіт.

В силу вищевказаних норм Закону суд вважає за необхідне для повного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог і вказаний період роботи зарахувати до загального трудового стажу позивача.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Щодо решти позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити пенсію від дати подання заяви, суд зазначає, що вказані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на нормі закону.

Стосовно порядку стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Судовий збір станом на день подання позивачем позовної заяви складав 34 грн. 41 коп.

Частиною 3 статті 94 КАС України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на наведене, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка повинна бути стягнута на користь позивача складає 17 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 17, 69-72, 94, 105, 106, 159, 160, 161 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області від 24.01.2013 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно до п. "в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області включити в загальний трудовий стаж ОСОБА_1 час відбування покарання у вигляді виправних робіт за період з 17.12.1980 року по 16.12.1981 року.

В задоволенні решти вимог відмовити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 17 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України. Якщо було подано апеляційну скаргу, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: