Вирок № 32152378, 03.07.2013, Сарненський районний суд Рівненської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2013 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді - Товстики І.В.

при секретарі - Полупан Р.М.

з участю прокурора - Шеремет Л.С.

потерпілого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни кримінальне провадження №572/2272/13-к по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з освітою середньою, розлученого, має на утриманні двох малолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України ;

В С Т А Н О В И В :

18 березня 2013 року року приблизно о 03 годині ОСОБА_2, знаходячись в квартирі по місцю свого проживання, що по АДРЕСА_1, діючи на грунті особистих неприязних відносин, умисно завдав один удар дерев»яним стільцем в ліву частину обличчя ОСОБА_1, від чого останній не втримався на ногах і впав на підлогу, після чого ОСОБА_2, продовжуючи злочинні дії, діючи умисно, наніс ОСОБА_1 три удари лівою ногою в лівий бік тулуба та три удари лівим кулаком в обличчя, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани спинки носа, перелому кісток носа, забійної рани нижньої губи, подвійного перелому тіла нижньої щелепи зліва та шийки суглобового відростку справа, переломів 6-7 ребер зліва, які в своїй сукупності відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинило тривалий розлад здоров"я.

ОСОБА_2 вчинив злочин, який підлягає правовій кваліфікації за ч.1 ст.122 КК України, а саме: умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров"я.

Допитаний як обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчиненні злочину визнав повністю та дав показання про те, що має особисті неприязні відносини з потерпілим ОСОБА_1 з приводу стосунків останнього з його, ОСОБА_2, дружиною, в ніч з 17.03.2013 року на 18.03.2013 року до нього додому по АДРЕСА_1 прийшов ОСОБА_1, з яким вступили в суперечку, після чого потерпілий направився до сусідки ОСОБА_3, а він за ним, де продовжили сварку, в ході якої схватив ОСОБА_1 і повів до своєї квартири, де з метою помсти за свою сім»ю, яка розпалась, умисно наніс один удар дерев»яною табуреткою в обличчя потерпілому, від чого той впав на підлогу, а він продовжив наносити удари лівою ногою по тулубу в область грудної клітки біля трьох ударів, та три удари лівим кулаком в обличчя ОСОБА_1, при цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 почали відтягувати його з метою припинити бійку, а згодом у конфлікт втрутились сусіди, не заперечує факт отримання потерпілим тілесних ушкоджень середньої тяжкості внаслідок його умисних злочинних дій, у вчиненому злочині щиро розкаюється.

Крім показань обвинуваченого ОСОБА_2, якими визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, його винність у вчиненні інкримінованого злочину підтвердилась іншими доказами, дослідженими в судовому розгляді.

Потерпілий ОСОБА_1 дав показання про те, що 17.03.2013 року ввечері перебував в гостях у квартирі ОСОБА_3, що по вул.Чехова в смт.Клесів Сарненського району, в яку вночі увірвались ОСОБА_2, ОСОБА_4, а згодом ще двоє невідомих чоловіків, та почали всі разом наносити удари по різних ділянках тіла, нанісши приблизно по двадцять ударів по спині та двадцять ударів по голові, після чого затягли його в квартиру ОСОБА_2 на цій же площадці, де продовжили бити ногами, також хтось із ОСОБА_2 вдарив його в обличчя стільчиком, потім на його крик прибіг сусід ОСОБА_6, який погорожував викликати міліцію, згодом його забрала швидка допомога.

Свідок ОСОБА_6 дав показання по факту того, що ввечері 17.03.2012 року піднявся в квартиру ОСОБА_2, що по вул.Чехова в смт.Клесів Сарненського району, і зробив зауваження братам ОСОБА_2 та ще одному хлопцю з приводу голосної музики, яка заважала йому та членам сім»ї, однак приблизно через декілька годин вночі знову почув шум у цій квартирі, куди піднявся і побачив в квартирі ОСОБА_2 потерпілого ОСОБА_1, який лежав на підлозі зі слідами побиття, в зв»язку з чим почав кричати на ОСОБА_2, а в цей час невідомий чоловік почав втікати з квартири.

Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_7 підтвердили факт перебування потерпілого ОСОБА_1 в ніч з 17.03.2013 року на 18.03.2013 року в квартирі ОСОБА_3, що по вул.Чехова в смт.Клесів Сарненського району, який особисто наполіг прийти в гості, після чого до них прийшов ОСОБА_2, який почав сперечатись з потерпілим з приводу своєї дружини, при цьому був також ОСОБА_4, який стояв у коридорі і не втручався в сварку останніх, через деякий час ОСОБА_3 почала виганяти всіх, а ОСОБА_2 взяв за руку ОСОБА_1 та повів до своєї квартири по сусідству, обставини спричинення потерпілому тілесних ушкоджень їм невідомі, при цьому ОСОБА_3 зазначила, що згодом викликала швидку допомогу потерпілому.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_4 дали показання по факту того, що ввечері 17.03.2013 року перебували у квартирі ОСОБА_2, що в смт.Клесів, куди прийшов ОСОБА_1 до обвинуваченого, а згодом брати ОСОБА_2 вийшли з квартири та привели потерпілого, який був у стані алкогольного сп»яніння, після чого між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 зав»язалась бійка, в ході якої ОСОБА_2 наніс удар табуреткою в голову потерпілому, який впав, а після цього продовжив бити останнього ногами та руками по тілу, на що вони почали їх розбороняти, при цьому ствердили, що ніяких ударів особисто потерпілому не завдавали.

Показання обвинуваченого, потерпілого, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4 в частині місця вчинення кримінального правопорушення, знарядь злочину співпадають з об'єктивними даними, добутими при огляді місця події - квартири ОСОБА_2, що по АДРЕСА_1, де відбулась подія злочину (а.с.13-15), в ході якого було вилучено знаряддя злочину - дерев»яний стілець, який визнаний речовим доказом (а.с.21).

При проведенні слідчого експерименту (а.с.63-68) ОСОБА_2 за особистою згодою розказав і показав про обставини виникнення суперечки з потерпілим, яка переросла в бійку, в ході якої наніс ОСОБА_1 один удар дерев»яним стільцем в ліву частину обличчя, від чого останній не втримався на ногах і впав на підлогу, після чого наніс ОСОБА_1 три удари лівою ногою в лівий бік тулуба та три удари лівим кулаком в обличчя, і встановлені внаслідок даної слідчої дії об"єктивні дані не суперечать показанням обвинуваченого, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4 та обставинам злочину, які встановлені в судовому розгляді.

Згідно висновку судово-медичної експертизи (а.с.25-26) у ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани спинки носа, перелому кісток носа, забійної рани нижньої губи, подвійного перелому тіла нижньої щелепи зліва та шийки суглобового відростку справа, переломів 6-7 ребер зліва, які в своїй сукупності відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинило тривалий розлад здоров"я, які виникли внаслідок травматичних дій твердими тупими предметами.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеною винність ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, при викладених у вироку обставинах.

Суд критично оцінює показання потерпілого ОСОБА_1 в частині спричинення йому тілесних ушкоджень внаслідок нанесення ударів ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невідомим чоловіком в квартирі ОСОБА_3, а згодом в квартирі обвинуваченого, що привело до перелому щелепи та ребер, інших тілесних ушкоджень, в зв»язку з чим проходив лікування, так як ці показання спростовуються показаннями обвинуваченого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7, що були допитані в ході судового розгляду згідно положень кримінального процесуального закону і ці показання є належними, допустимими та достовірними доказами у кримінальному провадженні, які підтверджують, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мали місце особисті неприязнені відносини з приводу сімейного життя обвинуваченого, внаслідок яких між ними вночі 18.03.2013 року виникла суперечка, яка згодом переросла в бійку, яка проходила в квартирі ОСОБА_2, який використовуючи дерев»яний стілець як знаряддя злочину, наніс удар потерпілому даним предметом в життєво важливі органи, чим спричинив тілесне ушкодження у вигляді подвійного перелому тіла нижньої щелепи зліва та шийки суглобового відростку справа, також наносив удари ногами та кулаками по тілу останнього, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді забійної рани спинки носа, перелому кісток носа, забійної рани нижньої губи, переломів 6-7 ребер зліва, при цьому інші особи, крім ОСОБА_2, участі в скоєнні злочину щодо особи ОСОБА_1 не приймали.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є потерпілим від злочинних дій ОСОБА_2, який і спричинив йому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, також судом не здобуто доказів, які б підтверджували показання потерпілого та викривали інших осіб, які вчинили злочин щодо життя та здоров»я ОСОБА_1

Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Обставини, які обтяжують покарання, не встановлені.

Обставини, які пом'якшують покарання - це щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, утримання малолітніх дітей.

Враховуючи сукупність наведених обставин справи, тяжкість злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, та його наслідки, дані про особу винного ОСОБА_2, який вчинив злочин вперше, щиро розкаявся у вчиненому злочині та активно сприяв його розкриттю, має на утриманні двоє малолітніх дітей, як особа за постійним місцем проживання характеризується позитивно, можливість виправлення без відбування покарання у виді позбавлення волі, яке необхідно призначити з урахуванням позиції потерпілого та виходячи з обставин спричинення тілесних ушкоджень та їх характеру, що буде доцільним щодо обвинуваченого, суд вважає за можливе застосувати ст.75 КК України і звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, що буде достатнім для виправлення особи та попередження вчинення ним нових злочинів.

Старший прокурор прокуратури Сарненського району Шеремет Л.С. в порядку ст.128 КПК України звернувся із позовом в інтересах держави в особі КЗ «Сарненська центральна районна лікарня» Сарненської районної ради Рівненської області до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, в сумі 1299,30 грн., який підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.

Судом на підставі досліджених доказів, зокрема показань обвинуваченого ОСОБА_2, показань свідків, висновку судово-медичної експертизи (а.с.25-26) та інших доказів достовірно встановлено, що внаслідок умисних злочинних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, і ці винні злочинні дії перебувають у прямому причинному зв'язку із наслідком у виді тривалого розладу здоров"я, що привело до стаціонарного лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 545 від 16 липня 1993 року. Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обгрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно довідки КЗ «Сарненська центральна районна лікарня» Сарненської районної ради Рівненської області (а.с.72) ОСОБА_1 з 18.03.2013 року по 02.04.2013 року знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Сарненської ЦРЛ з приводу поєднаної травми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, подвійного перелому нижньої щелепи, перелому кістки суглобового відростка нижньої щелепи, перелому кісток носа, переломів 6-7 ребер зліва.

Довідка-розрахунок бухгалтерії КЗ «Сарненська центральна районна лікарня» Сарненської районної ради Рівненської області (а.с.72) підтверджує, що витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 (за рахунок бюджетних коштів КЗ «Сарненська ЦРЛ») за кількістю 15 ліжко-днів з урахуванням вартості одного ліжко-дня та щоденної вартості лікування складають 1 299,30 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 зобов"язаний відшкодувати державі на користь Сарненського районного бюджету витрати на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, в сумі 1 299,30 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої злочином підлягає до часткового задоволення зі слідуючих підстав.

Суд на підставі досліджених доказів у кримінальному провадженні достовірно встановив, що внаслідок винних умисних злочинних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 спричинені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани спинки носа, перелому кісток носа, забійної рани нижньої губи, подвійного перелому тіла нижньої щелепи зліва та шийки суглобового відростку справа, переломів 6-7 ребер зліва, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, і ці винні дії перебувають у прямому причинному зв'язку із наслідком у виді тривалого розладу здоров"я, в зв'язку з чим потерпілим понесені витрати на придбання ліків з приводу лікування в Сарненській ЦРЛ з 18.03.2013 року по 02.04.2013 року, що підтверджується долученими фіскальними чеками на придбання ліків за вказаний період, в зв'язку з чим ОСОБА_2 зобов'язаний відшкодувати потерпілому завдану злочином майнову шкоду в сумі 829,62 грн.

Крім того, потерпілий просить стягнути 100 000 грн. моральної шкоди, завданої злочином.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховують вимоги розумності і справедливості.

Суд на підставі досліджених доказів по кримінальній справі достовірно встановив, що внаслідок винних умисних злочинних дій ОСОБА_2, які виразились у спричиненні ОСОБА_1 середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, і ці винні дії перебувають у прямому причинному зв'язку із наслідком у виді тривалого розладу здоров"я, потерпілому заподіяна моральна шкода, яка виразилась у перенесених фізичних та душевних стражданнях, так як потерпілий тривалий час лікувався, після лікування затрачав додаткові зусилля для організації свого життя, а тому суд, виходячи з вимог розумності і справедливості, враховуючи глибину фізичних і душевних страждань потерпілого, ступінь вини ОСОБА_2 та його майновий стан, наявність малолітніх утриманців, визначає розмір моральної шкоди в сумі 5000 грн.

Керуючись ст.ст.22,23,1166,1167,1206 ЦК України, п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», ст.ст.129,370,373,374 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним за ч.1 ст.122 КК України і призначити покарання за ч.1 ст.122 КК України у виді двох років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки з покладенням обов'язків згідно п.п. 2,3,4 ст.76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України без дозволу органу КВІ;

- повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації в органи КВІ.

Документи кримінального провадження № 12013190200000350 на 95 арк. надані під час судового провадження та долучені до кримінального провадження №572/2272/13-к зберігати в суді.

Речові докази: дерев»яний стілець - залишити власнику ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Сарненського районного бюджету ( р/р 31416544700338 в ГУДКУ у Рівненській області, МФО 833017, код 22588614) 1299 (одну тисячу двісті дев»яносто дев»ять) грн. 30 коп. витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 829 (вісімсот двадцять дев»ять) грн. 62 коп. майнової шкоди, заподіяної злочином; 5000 ( п»ять тисяч ) грн. моральної шкоди, заподіяної злочином.

У решті позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Сарненський районний суд.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя