Рішення № 32152192, 02.07.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року Справа № 925/956/13

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача - Ченцов О.Є. - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом аварійно-рятувального загону спеціального призначення

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій

у Черкаській області, м. Черкаси

до корпорації "Украгротех", м. Христинівка, Черкаської області

про стягнення 15 788 грн. 63 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернувся аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до корпорації "Украгротех" про стягнення заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій від 26 лютого 2008 року за №92 в розмірі 15 788 грн. 63 коп., в тому числі: 15 247 грн. 05 коп. основний борг, 87 грн. 72 коп. 3% річних, 438 грн. 61 коп. пеня та 15 грн. 25 коп. інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19 червня 2013 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 02 липня 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19 червня 2013 року було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 02 липня 2013 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/956/13.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 26 лютого 2008 року між державною аварійно-рятувальною службою - Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління МНС України в Черкаській області (найменування позивача було змінено на аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Територіального управління МНС України у Черкаській області згідно наказу №106 від 30 січня 2012 року, в подальшому на підставі наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій №240 від 18 травня 2013 року загін змінив найменування на аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області) (далі - "Аварійно-рятувальна служба") та корпорацією "Украгротех" (далі - "Об'єкт") було укладено договір на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій за №92.

Предметом договору є організація та здійснення "Аварійно-рятувальною службою" аварійно-рятувального обслуговування "Об'єкта" з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на "Об'єкті" надзвичайної ситуації, а також профілактичної роботи із запобігання (профілактики) виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, спрямованих на поліпшення техногенної безпеки об'єктів (територій) та підвищення рівня підготовленості об'єкта до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій.

Відповідно до п. 2 договору позивач зобов'язувався: здійснювати добір основного особового складу "Аварійно-рятувальної служби" відповідного кваліфікаційного рівня та стану здоров'я, придатного до роботи в екстремальних умовах. Постійно підтримувати необхідний фізичний, психологічний рівень підготовки рятувальників та високий рівень професіоналізму для проведення аварійно-рятувальних робіт; забезпечувати функціонування структурних підрозділів у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості однієї оперативної одиниці згідно з нормативом виїзду на "Об'єкт", що регламентується планами реагування на надзвичайні ситуації (планами ліквідації аварій, планами локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій); створювати та підтримувати у належному стані відповідні матеріально-технічні резерви для проведення аварійно-рятувальних робіт; організовувати ремонт та технічне обслуговування аварійно-рятувальних засобів, зазначених у табелі оснащення; зберігати інформацію про державну та комерційну таємницю, яка стала відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків.

Згідно п. 3.12. договору відповідач зобов'язався оплачувати відповідно до умов договору, постійне та обов'язкове обслуговування "Аварійно-рятувальною службою" "Об'єкта", у тому числі відшкодовувати витрати, що пов'язані з ліквідацією надзвичайних ситуацій.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що вартість функціонування структурних підрозділів Аварійно-рятувальної служби у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості однієї оперативної одиниці складає 4% від загальної вартості постійного та обов'язкового обслуговування об'єкта (9 773,75 грн.), а саме 390,95 грн. на місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою між сторонами було укладено договір про надання послуг.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Виходячи з п. 2 договору № 92 від 26 лютого 2008 року обов'язки позивача полягають у перебуванні в режимі постійної бойової готовності для забезпечення своєчасного реагування на надзвичайну подію на "Об'єкті".

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: нарядів на службу, позивач належним чином виконав свої зобов'язання, зокрема, перебував у режимі постійної готовності, тоді як відповідач, всупереч умовам договору, свої зобов'язання виконував неналежним чином, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості на суму 15 247 грн. 05 коп. за січень 2009 року та за період з січня 2010 року по лютий 2013 року.

Згідно п. 4.2. договору плата за обслуговування "Об'єкта" "Аварійно-рятувальною службою" здійснюється щомісячним перерахуванням коштів у визначені строки згідно з наданим рахунком.

Однак, у рахунках строк для оплати сторонами визначено не було.

В зв'язку з виникненням боргу, 27 березня 2013 року позивачем було надіслано лист - вимогу від 26 березня 2013 року за №174 про сплату боргу в семиденний строк з моменту отримання вказаної вимоги. Зазначений лист відповідачем було отримано 01 квітня 2013 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 37).

Відповіді на вищевказану вимогу відповідач не надсилав, борг не сплатив.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки договором не було визначено строку сплати наданих позивачем послуг, то з урахуванням вимог ст. 530 ЦК України, відповідач повинен був повністю розрахуватися з позивачем за надані послуги не пізніше 08 квітня 2013 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за надані послуги, а також не було спростовано належними та допустимими доказами доводи та обґрунтування позивача.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню борг за надані послуги в розмірі 15 247 грн. 05 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Пунктом 5.3. договору передбачена відповідальність за порушення відповідачем строків оплати, а саме: пеня у розмірі 0,2% від простроченої суми за кожен день прострочення відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивачем на підставі п. 5.3. договору та з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" заявлено вимогу про стягнення з відповідача 438 грн. 61 коп. пені нарахованої за період з 09 квітня 2013 року по 17 червня 2013 року на суму 15 247 грн. 05 коп.

Здійснивши перевірку правильності нарахування пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3." судом встановлено, що розмір пені за період з 09 квітня 2013 року по 17 червня 2013 року складає 435 грн. 27 коп., оскільки з 10 червня 2013 року облікова ставка НБУ становить 7%, а не 7,5% як зазначено позивачем в розрахунку.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню 435 грн. 27 коп. пені, в решті стягнення пені в розмірі 3 грн. 34 коп. слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 15 грн. 25 коп. інфляційних втрат нарахованих за за травень 2013 року, а також 87 грн. 72 коп. - 3% річних нарахованих за період з 09 квітня 2013 року по 17 червня 2013 року на суму 15 247 грн. 05 коп.

Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних здійснено позивачем вірно, а тому з відповідача підлягає стягненню 15 грн. 25 коп. інфляційних втрат та 87 грн. 72 коп. - 3% річних.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з корпорації "Украгротех", вул. Леніна, 89, м. Христинівка, Черкаської області, ідентифікаційний код 31617778, р/р 260025483, ЧОД "Райффайзен Банк "Аваль", МФО 354411 на користь аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, вул. Сумгаїтська, 4, м. Черкаси, ідентифікаційний код 25576385, р/р 31257272210275 банк УДКСУ у м. Черкасах, МФО 854018 - 15 247 грн. 05 коп. - основного боргу, 15 грн. 25 коп. інфляційних втрат, 87 грн. 72 коп. 3% річних, 435 грн. 27 коп. пені, 1 709 грн. 83 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

3. В решті вимог - в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 03 липня 2013 року.

Суддя А.В.Васянович