ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 802/1942/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.
при секретарі: Швець А.І.
за участю представників сторін:
Представника позивача: Данилюка В.М.
Представника відповідача: Ляхович О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеваторна компанія "Кусто Агро" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеваторна компанія "Кусто Агро" про стягнення адміністративно господарських санкцій , -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеваторна компанія "Кусто Агро" про стягнення адміністративно господарських санкцій.
Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року адміністративний позов задоволено, а саме: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Елеваторна компанія "Кусто Агро" (23100, м. Жмеринка, Вінницька область, вул. Барляєва, 28А, код ЄДРПОУ 37084484, р/р 26002172937 у АБ "Укргазбанк", МФО 0320478) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет Жмеринського район, р/р 31214230700132, код ЄДРПОУ 37755173, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу : "платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2012 рік") адміністративно-господарські санкції в розмірі 44374,39 грн. та пеню в сумі 26,61 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити .
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, звертаючись до суду першої інстанції позивач вказав на те, що в порушення статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів в кількості 1 особи, в зв'язку з чим зобов'язаний сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, а відтак вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з даним рішенням суду першої інстанції та надаючи правову оцінку правовідносинам що виникли, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 8 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів подавався звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік, згідно з яким середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на товаристві становить 82 особи, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 2 особи, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" необхідно 3 особи.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з п. 4, 5 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення. Порядок нарахування пені та встановлення строку її сплати затверджуються Мінпраці.
Згідно з п. 2.2, 2.3 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Наказом Мінпраці "Про затвердження Порядку нарахування пені та її сплати" від 15.05.2007 № 223 (далі - Порядок №223), пеня - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом, за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання. Адміністративно-господарська санкція - це грошове зобов'язання, альтернативне зобов'язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону, сплачується у порядку і розмірах, передбачених Законом та постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Зазначеним Порядком №223 також визначений механізм нарахування пені. Так, п. 3.1 Порядку №223 встановлено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Як передбачено п. 3.4 та 3.6 Порядку №223 нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу). Нарахування пені здійснюється на дату фактичного погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу. При частковому погашенні боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку боргу.
Згідно з матеріалами справи, відповідачем не сплачено у строк встановлений Законом адміністративно-господарські санкції, останньому зараховано пеню в сумі 26,61 грн.
Разом із тим, відповідно до листа Жмеринського міськрайонного центру зайнятості №06-13/721 від 01.04.2013 року відповідачем не подавався звіти про наявність вакансій для осіб з обмеженими фізичними можливостями - інвалідів.
При цьому, згідно пункту 4 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
З даної норми Закону вбачається, що звіти за формою державної статистичної звітності № 3-ПН містять вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом звітного періоду та є єдиним документом, передбаченим чинним законодавством, що підтверджує відповідну інформацію.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.
За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеваторна компанія "Кусто Агро", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 02 липня 2013 року .
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С.
Сторчак В. Ю.
Судове рішення № 32151600, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.06.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 802/1942/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: