Постанова № 32151544, 13.06.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р. Справа № 2a-1102/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оволайн ЛТД»

про стягнення податкового боргу в сумі 340,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2010 року державна податкова інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оволайн ЛТД» (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 340,00 грн.

За вказаним позовом 22.02.2010 року судом відкрито провадження у справі №2a-1102/10/0970 та вона призначена до судового розгляду.

Ухвалою суду від 28.05.2010 року за клопотанням відповідача провадження в даній адміністративній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №2а-1861/10/0970 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оволайн ЛТД» до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у м. Івано-Франківську) про скасування рішення про застосування штрафних фінансових санкцій.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оволайн ЛТД» залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2010 року справі №2а-1861/09/0970 - без змін.

Ухвалою від 31.05.2013 року провадження в адміністративній справі №2а-1102/10/0970 поновлено та призначено її до розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що діяв на момент спірних правовідносин, заборгував перед бюджетом сплату штрафних санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі на загальну суму 340,00 грн.

Представник позивача на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засіданні не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, чи про розгляд справи за його відсутності суду не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до норм частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оволайн ЛТД», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34623849, 06.12.2006 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради за адресою: вул. В. Івасюка, буд. 62, м. Івано-Франківськ, 76018, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру від 13.06.2013 року.

Відповідач взятий на облік як платник податків ДПІ у м. Івано-Франківську та на момент спірних правовідносин і розгляду справи судом, перебуває на податковому обліку у вказаній податковій інспекції.

У травні 2009 року податковим органом проведена перевірка відповідача, за результатами якої складено акт від 01.05.2009 року за №6090/09/15/23/34623849 про дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимоги з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Перевіркою встановлені порушення відповідачем законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, а саме, не забезпечено зберігання фіскального денного звіту №219 за 22.12.2008 року (а.с. 8-9).

На підставі вказаного акта 28.05.2009 року позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «С» за №0002562303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно якого Товариству нараховані штрафні санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі в сумі 340,00 грн. (а.с. 7).

Дане податкове повідомлення рішення було отримане відповідачем, однак встановлені ним грошові зобов'язання сплачені не були.

Крім того, судом установлено, що відповідач оскаржував до суду вказане вище податкове повідомлення-рішення від 28.05.2009 року за №0002562303. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2010 року в справі №2а-1861/09/0970 у задоволенні позову відмовлено повністю. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013 року у справі №31472/10/9104 апеляційну скаргу ТОВ «Торговий дім «Оволайн ЛТД» залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2010 року у справі №2а-1861/09/0970 - без змін.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (надалі - Закон №265/95-ВР), у редакції на момент спірних правовідносин, визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до абзаців 2 та 3 статті 2 Закону№265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з наведеним в абзаці 14 статті 2 Закону №265/95-ВР визначенням, розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Право податкових органів здійснювати контроль за дотриманням вимог Закону №265/95-ВР передбачене частиною 1 статті 15 цього Закону, відповідно до якої контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідальність за невиконання зазначеного обов'язку передбачена пунктами 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, а саме за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Приписами статті 25 Закону №265/95-ВР встановлено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-III (надалі - Закон №2181-III), що діяв на момент спірних правовідносин, установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону №2181-ІІІ, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг - податкове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту статті 3 Закону №2181-III активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

На момент розгляду даної адміністративної справи Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.2011 року, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпунктів 16.1.175 пункту 16.1 статті 16 Кодексу податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Кодекс державні податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно підпункту 14.1.39 Кодексу грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом зі сплати штрафних санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі станом на момент розгляду справи судом, становить 340,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Заборгованість станом на день розгляду справи відповідачем не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обґрунтовані та правомірні, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 122, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути на користь бюджету з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оволайн ЛТД» (ідентифікаційний код 34623849) фінансові санкції в сумі 340 (триста сорок) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров

Постанова складена в повному обсязі о 13:35 год. 13.06.2013 року.