Рішення № 32151198, 13.06.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1866/13-ц

Провадження № 2/344/2623/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

13 червня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бойчука О.В.,

секретар Кондратів Х.І.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна торгова компанія про стягнення коштів та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна торгова компанія» про стягнення зайво сплачених за квартиру коштів в розмірі 14380,70 грн. та моральної шкоди в розмірі 4000,00 грн.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, хоча відповідач належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання. Про причини неявки суд не повідомив. Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 224 ЦПК України, та того, що представник позивача не заперечив проти заочного розгляду справи, подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за відсутності представників відповідача, надіславши відповідачу копію заочного рішення для можливості подання заяви про перегляд.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та пояснив суду, що наявність зайво сплачених за квартиру коштів представник відповідача фактично визнав, однак не сплатив, чим спричинив позивачу також і моральну шкоду. Просив позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, які надані ним суду на обґрунтування вимог позову, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли цивільні правовідносини, а також про часткову обґрунтованість позовних вимог у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно вимог статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень, крім випадків наявності підстав для звільнення від доказування, передбачених статтею 61 ЦПК України.

Відповідно до довідки № 21/8 від 01.07.2008 року товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна торгова компанія» ОСОБА_3 сплачено відповідачу 100% вартості квартири, загальною площею 66,31 кв.м. в розмірі 206543,30 грн. (а.с. 9).

Згідно акту прийому-передачі квартири від 08.06.2011 року згідно договору № 19 від 21.06.2007 року, копія якого міститься в матеріалах справи, ОСОБА_2, від імені якої діяв ОСОБА_4, прийняла у товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна торгова компанія» двокімнатну квартиру НОМЕР_2, загальною площею 60,4 м2, на четвертому поверсі багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16).

Таким чином площа квартири, зазначена в договорі купівлі-продажу майна № 19 від 21.06.2007 року, укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональна торгова компанія» та ОСОБА_3, як 66,31 кв.м., була отримана позивачем ОСОБА_2 за актом приймання-передачі від 08.06.2011 року із загальною площею 60,4 кв.м., внаслідок чого різниця площ між квартирою, за яку було сплачено 206543,30 грн. та отриманою квартирою становить (66,31 кв.м. - 60,4 кв.м.=) 5,91 кв.м. (а.с. 5-6).

Враховуючи, що вартість квадратного метра відповідно до договору від 09.11.2007 року, яким внесено зміни у договір від 21.06.2007 року, становила 3181,50 грн., вартість квартири з меншою площею становила (3181,50 х 60,4 кв.м.=) 192162,60 грн., а різниця у вартості квартир (206543,30 грн. - 192162,60 грн. =) 14380,70 грн. (а.с. 8).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

За змістом п. 2.4. договору купівлі-продажу квартири № 19 від 21 червня 2007 року, який діє до виконання зобов'язань, розрахункова вартість квартири може бути змінена товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональна торгова компанія», виходячи, зокрема, з результатів обмірювань, зроблених ОБТІ фактичної загальної площі квартири шляхом укладення письмової угоди (а.с. 6).

За таких обставин, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд вважає встановленим порушення відповідачем права позивача на виконання договірних зобов'язань щодо зміни розрахункової вартості квартири, у зв'язку з чим для відновлення зазначеного права позивача позов в частині стягнення різниці вартості квартири на яку позивач розраховувала при її отриманні - коштів в розмірі 14380,70 грн., слід задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача зазначену суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При вирішенні спору в частині вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди суд виходив з оцінки причинного зв'язку між такою шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, з'ясовуваної судом, та встановив, що позивачем не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди в розумінні ст. 23 ЦК України, а тому у задоволенні позовної вимоги про її стягнення слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним витрати в сумі 229,41 грн. судового збору.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 8, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 15, 16, 526, 1167 Цивільного Кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна торгова компанія про стягнення коштів та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна торгова компанія», код ЄДРПОУ 32604887, місцезнаходження: вул. Кобильянської, буд. № 22, м. Івано-Франківськ, на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2, кошти в сумі 14380 гривень 70 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна торгова компанія», код ЄДРПОУ 32604887, місцезнаходження: вул. Кобильянської, буд. № 22, м. Івано-Франківськ, на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2, 229 грн. 40 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Бойчук О.В.