Постанова № 32150836, 26.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2013 року Справа № 812/5124/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Опейкіній Є.А.,

за участі:

прокурора - заявника: Закарян Б.Н. (посвідчення від 09.10.2012 №008373),

представника позивача: Погорєлова С.А. (довіреність від 11.01.2013 №297/10),

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Прокурора м. Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанськспецбуд» про стягнення суми податкового боргу по сплаті податку на додану вартість у розмірі 482 067,66грн. за рахунок майна, яке знаходиться у податковій заставі.,-

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора м. Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанськспецбуд» в якому позивач просив, з урахуванням уточнення до позову, надати дозвіл на погашення податкового боргу відповідача з податку на додану вартість в сумі 200 170,19 грн. за рахунок майна, яке знаходиться у податковій заставі відповідно до акту опису активів від 12.03.2013.

Прокурор-заявник в судовому засіданні підтримав вимоги викладені в адміністративному позові просив задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, надала пояснення аналогічні викладеному в позові, з урахуванням уточнення, просила задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду 26 червня 2013 року відзив в якому позовні вимоги визнав та просив провести розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Заслухавши думку прокурора - заявника, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Лисичанськспецбуд» зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 30 травня 2003 року (а.с.10-11), підприємство перебуває на обліку в якості платника податків в ДПІ в м. Лисичанськ.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно п. 49.16 ст. 49 Податкового кодексу України, незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою податку на додану вартість.

Відповідно до 14.1.178. ст. 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, підприємством відповідача було подано до податного органу податкові декларації з податку на додану вартість з самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання з вказаного виду податку, а саме:

податкову декларацію від 19.02.2013 за січень 2013 року з зазначенням суми податку яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 17223,00грн. (а.с.21-22),

податкову декларацію від 20.03.2013 за лютий 2013 року з зазначенням суми податку яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 20280,00грн. (а.с.23-24),

податкову декларацію від 18.04.2013 за березень 2013 року з зазначенням суми податку яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 39721,00грн. (а.с.25-26),

податкову декларацію від 17.05.2013 за квітень 2013 року з зазначенням суми податку яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 10337,00грн. (а.с.55-56).

В установлені чинним податковим законодавством строки вказане узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість відповідачем, яке визначено в деклараціях не сплачено внаслідок чого утворився податковий борг в розмірі 87561,00грн.

Судом встановлено, що на виконання вимог статті 19-1 та статті 100 Податкового кодексу України між Державною податковою інспекцією в м.Лисичанську Луганської області та ТОВ «Лисичанськспецбуд» було 28 лютого 2013 року укладено договір про розстрочення податкового боргу №8. Відповідно до якого орган державної податкової служби надає платнику податків розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 404843,66грн. під проценти строком з 28.02.2013 по 30.12.2013 (а.с.18-20)

28 лютого 2013 року Державною податковою інспекцією м. Лисичанську Луганської області ДПС відповідно до заяви платника податків було прийнято рішення про розстрочення податкового боргу ТОВ «Лисичанськспецбуд» на загальну суму 404 843,66грн. (а.с.17)

На час звернення позивача до суду підприємство ТОВ «Лисичанськспецбуд» не виконує вимоги договору розстрочки в наслідок чого за період з березня по травень 2013 року за останнім утворилась борг в розмірі 112 609,19грн.

Так, на станом на дату розгляду справи за ТОВ «Лисичанськспецбуд» рахується узгоджена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 200 170,19грн.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України встановлено, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вказаної норми Податкового кодексу ДПІ в м. Лисичанську було вручено підприємству відповідача податкову вимогу від 13 червня 2011 року №42, яка отримана представником товариства (а.с.16) Даних про оскарження відповідачем вказаної податкової вимоги судом на час розгляду справи не встановлено, а тому вона вважається чинною на час розгляду справи.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Поняття податкової застави та порядок її реєстрації в державному реєстрі обтяжень рухомого майна регулюється ст. 89 Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.155 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави оформлюється актом опису.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до п.89.8 ст. 89 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Із зазначених норм вбачається, що орган державної податкової служби насамперед здійснює заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, лише в разі недостатності коштів - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Судом вставлено, що через несплату в добровільному порядку податкового боргу платником податків податковим органом було направлено на адресу банків інкасові доручення від 22 квітня 2013 року №233 та від 10 червня 2013 року №254 щодо стягнення з розрахункових рахунків, обслуговуючих підприємство відповідача, грошових коштів на погашення податкового боргу, однак вказані доручення були повернуті з відміткою відділення банку на адресу стягувача без виконання в зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунках платника (а.с.27,44).

В зв'язку з відсутністю коштів на рахунках підприємства, на погашення податкового боргу, відповідно до вимог ст..89 Податкового кодексу, податковим органом було проведено опис майна платника податків ТОВ «Лисичанськспецбуд» у податкову заставу, що підтверджується актом опису майна від 12 березня 2013 року, яке проведено на підставі рішення від 12 березня 2013 року №1 (а.с.15)

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна активи відповідача відповідно до ст. 89 Податкового кодексу України передано у податкову заставу, згідно акту опису від 12.03.2013 (а.с.14)

За таких обставин, судом встановлено, що на час розгляду справи податковим органом було вжито всі необхідні заходи, передбачені чинним податковим законодавством щодо стягнення суми податкового боргу з ТОВ «Лисичанськспецбуд» з рахунків платника податків у банків, обслуговуючих такого платника податків, однак вони не призвели до погашення податкового боргу.

Отже, суд вважає, що позивачем належним чином здійснені всі необхідні заходи, що передують зверненню податкового органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

З огляду на вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора м. Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанськспецбуд» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків в розмірі 200 170,19грн. задовольнити повністю

Надати дозвіл Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби на погашення суми податкового боргу в розмірі 200 170,19грн. (двісті тисяч сто сімдесят гривень 19 коп.) за рахунок майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанськспецбуд» (93100, Луганська область, м.Лисичанськ, вул. О.Дундича,20-а, код 03385911) що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 27 червня 2013 року.

Суддя А.М. Каюда