Вирок № 32147163, 27.05.2013, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/859/13-к

Провадження №1-кп/548/53/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2013 року Хорольський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Старокожко В.П.,

при секретарі - Комаренко В.М.,

за участю прокурора - Кінаша І.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол кримінальне провадження №12013180330000100 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, в силу ст.. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.317 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

19 лютого 2013 року, в період часу з 20-15 до 20-30 годин, в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1, який проживає за адресою АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено 5 паперових згортків з наркотичним засобом каннабісом, загальною вагою в перерахунку на суху речовину 32, 408 гр., який ОСОБА_1 незаконно зберігав без мети збуту.

Крім того, ОСОБА_1 17.02.2013 року близько 15 год. 30 хвилин надав можливість своєму знайомому ОСОБА_3 використати свій житловий будинок, розташовану за адресою АДРЕСА_1 для незаконного вживання шляхом куріння наркотичного засобу каннабісу.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані вірно за ч.1 ст.309 КК України , як умисні дії, що виразилися у незаконному зберіганні наркотичних засобів без мети збуту; за ч.1 ст.317 КК України, як умисні дії, що виразилися в наданні приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів.

27 травня 2013 року між прокурором Хорольського району Полтавської області та обвинуваченим ОСОБА_1 укладена по даному кримінальному провадженню угода про визнання винуватості, згідно якої прокурор Кінаш І.П. з однієї сторони та обвинувачений ОСОБА_1 з другої сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 309, ч.1 ст.317 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин. Також сторонами угоди узгоджено покарання, яке повинен понести обвинувачений за вчинені кримінальні правопорушення, за ст.309 ч.1 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, за ч.1 ст.317 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі. У відповідності з ч.1 ст.70 КК України остаточно визначити йому покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 3-х років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди про визнання винуватості, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди про визнання винуватості просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в угоді міру покарання.

Прокурор також не заперечував проти затвердження судом вказаної угоди.

Відповідно до вимог ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Так, згідно вимог ч. 4 ст. 469 КПК України угода при визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Злочини у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1, згідно з вимогами ст.. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості.

Узгоджена угодою міра покарання для обвинуваченого установлена в межах санкції ст. 309 ч.1 та ст.317 ч.1 КК України, з урахуванням характеризуючих данних обвинуваченого.

Так, ОСОБА_1 має постійне місце реєстрації та проживання, характеризується позитивно за місцем свого мешкання.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди та наслідки її не виконання.

Оскільки вказані умови угоди про визнання винуватості повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України , відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін, або інших осіб, відсутня неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань, а також не встановлено відсутність фактичних підстав для визнання винуватості, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому ОСОБА_1 узгодженої сторонами міри покарання.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 314, 373,374, 468,469, 474 ч.7, 475 КПК України,-

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 27 травня 2013 року , укладену між прокурором Хорольського району Полтавської області Кінашем І.П. та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12013180330000100.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.1 ст.317 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.309 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.317 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.

У відповідності з ч.1 ст.70 КК України остаточно визначити йому покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 3-х років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити, якщо він протягом іспитового строку в 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально- виконавчої системи.

Речові докази у вигляді 5 пакетів із наркотичним засобом - канабісом вагою 32.408 гр., та саморобного пристрою для вживання канна бісу, з нашаруванням наркотичного засобу - екстракту канна бісу, який зберігається в камері схову речових доказів УМВС України в Полтавській області - знищити.

Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_1 протягом місяця з дати проголошення вироку сплатити судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи в сумі 391 грн. 20 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області 312522722155, ЄДРПО 25574067, МФО 831019, призначення платежу: експертиза наркотичних засобів.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 1, 317 ч.1 КК України.

Згідно ч.б ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому ОСОБА_1 та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її після подачі відповідної заяви про це до суду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Хорольський районний суд обвинуваченим з підстав, передбачених п.1 ,ч.4 , ст. 394 КПК України , а прокурором виключно з підстав, передбачених п.2 , ч.4 , ст. 394 КПК України.

Головуючий В. П. Старокожко