Рішення № 32146875, 20.06.2013, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/4865/13-ц

Провадження № 2/234/1997/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року

Краматорський міський суд Донецької області в складі

головуючого судді Груіцької Л.О.,

при секретарі Товмасян І.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

12.04.13 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя, а саме 146564грн. узятих ним у борг у період шлюбу. Позов обґрунтував тим, що з відповідачкою по справі він знаходився у зареєстрованому шлюбі з 28 серпня 2009 року по 7 вересня 2012 року. У період шлюбу він узяв у борг у своєї матері 550000руб, що є еквівалентом 146564грн., які просив розділити у рівних частках, а саме по 73282грн. та стягнути з відповідачки на його користь вказану суму бо гроші які він узяв у борг він потратив на потреби сім'ї. У якості доказів суду надав копію Договору від 23.06.2011 року, відповідно до якого він узяв у борг у своєї матері - ОСОБА_4 550000руб. Просив суд розподілити між ним та позивачкою сумісно набуте майно, яке складається з грошового займу у 550000грн. /еквівалент 146564грн./ у рівних частках по ? частки, тобто по 73282грн. та стягнути з відповідачки на його користь вказану суму.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та попросила суд його задовольнити.

Відповідачка з позовом не згодна. В обґрунтування заперечень проти позову вказала на те, що про борг позивача вона нічого не знала, згоди на займ, йому не давала. Звертаючись до суду про розірвання шлюбу він вказував на те, що спору між ними про розподіл майна у нього немає. Просила суд у позові відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню. До такого висновку, суд прийшов з наступного.

Правовідносини по позовам регулюються Сімейним Кодексом України та Цивільним Кодексом України.

Відповідно до ст.3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, через формулювання її ознак.

Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст.60 СК України, підставою набуття подружжям права спільної сумісної власності є лише одна обставина: набуття (придбання, виготовлення, спорудження) майна за час шлюбу. Якщо майно придбане під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім'я одного із подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя. Якщо у відповідному документі (договорі купівлі-продажу) власником чи набувачем вказано, лише чоловіка, це ще не значить, що він є одноосібним власником майна.

Відповідно до ст.61 СК України, якщо одним з подружжя укладено договір в інтересах сім'ї то гроші, інше майно, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст.65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого подружжя. Для укладення одним з подружжя договорів, стосовно цінного майна, згода другого подружжя має бути подана письмово.

Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю сторін, або шлюбним договором.

Згідно із ст.71 СК України якщо чоловік на жінка не домовилася про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Відповідно до ст.368 ч.3 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

У судовому засіданні встановлено, що сторони знаходилася у шлюбі з 28 серпня 2009 року по 7 вересня 2012 року /а.с.12-13/.

Відповідно до Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 7 вересня 2012 року, спору про розподіл майна у сторін не має /а.с.123/.

Як вбачається наданого представником позивача копії Договору 51МО0163776 від 23 червня 2011 року посвідченого нотаріусом нотаріального округу м. Мурманська ОСОБА_5 /а.с.14/, позивач узяв у борг у своєї матері 1 лютого 2011 року 550000руб.

Відповідно до позову, вказані гроші позивач потратив на потреби сім'ї, та відповідачка знала про цю угоду й не заперечувала, щоб він брав ці гроші у борг.

Будь - яких доказів про те, що гроші були узяті для сімейних потреб суду не надано, не надано суду й доказів про обізнаність позивачки про укладену її чоловіком угоду.

Враховуючи наведене, суд вважає, що договір позики, на який посилається позивач не створює для відповідачки обов'язку щодо повернення цієї грошової суми, якщо така вимога буде заявлена позикодавцем, та не може бути визнана майном набутим у період шлюбу та розподілена між сторонами. З цих підстав і позов у частині стягнення з відповідачки на користь позивача 73282грн. також не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212-21, 256-258 ЦПК України, ст.ст.3, 60, 61, 65, 70, 71 Сімейного Кодексу України, ст.ст.368, 356 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя, а саме 146565грн., узятих ним у борг у період шлюбу, та стягнення з відповідачки на його користь 73282грн. - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

Суддя