Рішення № 32146405, 27.06.2013, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/2399/13-ц

2/264/981/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2013 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., при секретарі Налча М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Служба по справам дітей Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради про виселення,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що відповідно до укладеного договору № MR14GА00000009 від 14.03.2007 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 31150,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.03.2017р. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором Банк і відповідач уклали договір іпотеки, згідно якому в іпотеку надано житловий будинок загальною площею 96,80 кв.м, житловою площею 34,40 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1, та належить відповідачу на праві власності на підставі договору дарування. В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконав. Рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 14 лютого 2012 р. звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме вказаний жилий будинок, у зв'язку з чим, відповідач та усі інші мешканці підлягають виселенню з приміщення. На підставі цього ПАТ КБ «Приват Банк» був вимушений звернутись до суду з даним позовом та просив виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та проживають у спірному житловому будинку зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Іллічівського районного відділу Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 28.03.2013 року скасовано заочне рішення суду від 23.12.2012 року за яким задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк».

ПАТ КБ «ПриватБанк» уточнив позовні вимоги та просив виселити відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 разом з неповнолітніми дітьми - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та інших осіб, які зареєстровані та проживають у житловому будинку АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Іллічівського районного відділу Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області, а також стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору у розмірі 107,30 грн.

Представник позивача Малервейн М.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позові та зазначила, що договором іпотеки, укладеним між відповідачем та позивачем, передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотеко держателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотеко держатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно-правового договору та вимог статті 629 ЦК і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотеко держателя та повинне відбуватись на підставі рішення суду.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, причини невизнання позову назвати не зміг, пояснив, що будинок належить йому на підставі договору дарування, діти разом з дружиною без відома банку зареєстровані в 2011-2012рр., за отриманням згоди на їх реєстрацію до банку не звертався. Після прийняття суд рішення щодо звернення стягнення на предмет іпотеки ніяких заходів щодо погашення заборгованості не здійснював.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги також не визнала, причини невизнання не вказала. Наполягала, що не отримувала повідомлення банку щодо добровільного виселення.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала позицію відповідача та просила у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи Кубай Т.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та пояснила, що виселення неповнолітніх із спірного житлового будинку без надання іншого житла, не буде відповідати інтересам дітей.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.03.2007 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № MR14GА00000009 , на підставі якого останній отримав кредит зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.03.2017р.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором Банк і відповідач уклали договір іпотеки, згідно якому останній надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 96,80 кв.м, житловою площею 34,40 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 є власником вказаного житлового будинку на підставі договору дарування, посвідченого 27.02.2007 року за №527 приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_8, зареєстрованого в БТІ м.Маріуполя 06.03.2007 року за р-р № 17948964 номер запису 700 в книзі 1.

14 лютого 2012 року рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя, яке набрало законної сили, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MR14GА00000009 від 14.03.2007 року р. у сумі 31150,00 доларів США звернуто стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок № 11 по вул.Гагаріна в сел. Сартана м. Маріуполя, шляхом його продажу ПАТ КБ «Приват Банк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі - продажу будь - яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

У ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 цієї ж ст. 40 встановлено певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст.109 ЖК України.

Так, 30.08.2011р. та 06.07.2012 р. Банком направлялись повідомлення рекомендованим листом ОСОБА_1, про невиконання ним умов договору кредиту та договору іпотеки, усунення порушень, а також намір Банка продати предмет іпотеки з метою погашення заборгованості за кредитним договором та пропонування добровільно виселитись та передати ключі від предмету іпотеки співробітникам Банку.

Відповідач на пред'явлені вимоги не відреагував, порушення не усунув.

16.10.2012р. аналогічне повідомлення-вимога направлялася ОСОБА_2, яка також ніяких дій щодо добровільного погашення заборгованості чи виселення не виконала.

Згідно з постановою № 5 від 30.03.2012 р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», яка роз'яснює, що у зв'язку із наведеним суди повинні виходити з того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладання договору іпотеки. Будь - які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладання договору іпотеки (реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладання договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди опіки та піклування.

В матеріалах справи мається копія заяви відповідачки ОСОБА_2 з якої вбачається, що їй на праві власності належить квартира, яку вона надає в оренду.

За вимогами п.10.12 Договору іпотеки іпотекодавець зобов,язується не надавати документи у відповідні держоргани з метою реєстрації будь-яких осіб у предметі іпотеки без письмової згоди на це іпотекодержателя.

В судовому засіданні відповідач підтвердив, що зареєстрував дружину та неповнолітніх дітей в домоволодінні після укладання договору іпотеки без згоди іпотекодержателя - Банку.

Отже, відповідач здійснюючи реєстрацію дітей та дружини за місцем знаходження іпотечного будинку порушив умови укладеного цивільно-правового договору.

Таким чином, суд, враховуючи ті обставини, що відповідачі заходів щодо погашення заборгованості за кредитом не здійснювали, добровільно на вимогу банку домоволодіння не звільнили, вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, у зв'язку з чим, відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 разом з неповнолітніми дітьми - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягають виселенню зі зняттям з реєстраційного обліку в Іллічівському районному відділі у м.Маріуполі ГУ Державної міграційної служби України в Донецькій області.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені, а ним при зверненні до суду понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 107,30 грн., то у порядку передбаченому ст.88 ЦПК України він підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача по 53,65грн. з кожного.

Керуючись ст. ст.10, 60, 212, 213, 215, 224 - 228 ЦПК України, ст. ст. 14, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 109 ЖК України, ст. ст. 14, 33, 35, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Служба по справам дітей Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради про виселення - задовольнити.

Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 разом з неповнолітніми дітьми - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які зареєстровані та проживають у житловому будинку АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку в Іллічівському районному відділі у м.Маріуполі ГУ Державної міграційної служби України в Донецькій області

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНН НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_2 виданий Жовтневим РВ ММУ УМВС України в Донецькій області від 17 червня 2003 року, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНН НОМЕР_3, паспорт серія НОМЕР_4 виданий Жовтневим РВ ММУ УМВС України в Донецькій області від 02 листопада 2005 року, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 64993919400001, МФО 305299) витрати зі сплати судового збору у розмірі 53,65 грн. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в апеляційній суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

З повним текстом рішення можна ознайомитись після 01 липня 2013 року.

Суддя: Т. В. Пустовойт