Ухвала суду № 32145268, 13.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" червня 2013 р. м. Київ К/9991/77528/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Артіс" (далі - ТОВ "Артіс") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська) в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року у задоволені позову ТОВ "Артіс" відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року апеляційну скаргу ТОВ "Артіс" залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Артіс".

ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська подала до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ТОВ "Артіс".

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська в 16.08.2010 року була проведена камеральна перевірка ТОВ "Артіс" з питань достовірності декларування бюджетного відшкодування згідно податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року. За результатами перевірки складено акт №1693/152/32685615 від 16.08.2010 року

В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем: вимог п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до безпідставного декларування до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів по декларації з ПДВ за червень 2010 року податку у розмірі 727 269,00 грн.; наказу ДПА України від 30.05.97р. №166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і надання"та Методики розрахунку показників Додатку 2 до податкової декларації з ПДВ "Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду", надісланої листом ДПА України від 06.08.2008 року №15644/16-1117 "Щодо актуальних питань з ПДВ", що не призвело до зміни суми нарахованого податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська 01.09.2010 року, прийнято податкове повідомлення-рішення №00004611502/0, яким ТОВ "Артіс" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 727269,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактично спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу визначення правомірності рішення податкового органу щодо зменшення сум бюджетного відшкодування, з огляду на подану позивачем податкову звітність, у якій задекларовані суми до бюджетного відшкодування та визначено період виникнення від'ємного значення, яке з огляду на вимоги п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", є підставою для бюджетного відшкодування.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування, у зв'язку з порушенням вимог абз. "а"п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", яким визначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Однак, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішення не взято до уваги, що п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, а тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню може здійснюватись за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.

Також колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що правомірність формування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2006 року у сумі 1250700, 00 грн. підтверджується довідкою ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 19.08.2009 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Артіс» з питань достовірності формування від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, згідно декларації за липень 2006 року. Дана обставина судами попередніх інстанцій не досліджувалась, правова оцінка їй не надавалась

Наведена неповнота встановлення обставин зі спору призвела до прийняття попередніми судовими інстанціями рішень, які не відповідають вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, тоді як передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають Вищому адміністративному суду України права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями.

Під час нового розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року - скасувати.

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров