Постанова № 32144533, 26.06.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 року

м. Полтава

Справа № 816/3350/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Ясиновського І.Г.,

при секретарі – Христич О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод технологічного обладнання" про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

07 червня 2013 року Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод технологічного обладнання" про стягнення боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 7857,95 грн.

Позивач не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Зважаючи на те, що доставка ухвал та повістки суду на адресу відповідача підтверджується підписом листоноші та печаткою поштового відділення, суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Таким чином, суд вважає за можливе, розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних в ній матеріалів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (далі –Закон № 2464) платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 3 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Судом встановлено, що відповідач є платником єдиного внеску.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 2464 розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частиною 2 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частин 8, 12 статті 9 Закону №2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Судом встановлено, що відповідачем надано до органу Пенсійного фонду розрахунки суми єдиного внеску, що підлягають сплаті за березень 2013 року у розмірі 7857,95 грн.

Проте, вказана сума у встановлені законодавством строки в повному обсязі не сплачена.

Відповідно до ч. 3 статті 25 Закону № 2464 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно частини 4 статті 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

На виконання зазначених положень Закону позивачем виставлено відповідачу вимогу про сплату боргу від 03.05.2013 року №Ю-7, яку отримана упоавноваженою особою відповідача 14.05.2013 року.

Доказів узгодження вказаної вимоги із органом Пенсійного фонду або оскарження в судовому порядку сторонами не надано, при цьому заборгованість відповідачем в повному обсязі в установлені строки не погашено.

Станом на момент розгляду справи сума заборгованості відповідача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вказаний період останнім не сплачена, а саме: за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 7857,95 грн, що підтверджується витягом з картки особового рахунку відповідача.

За результатами аналізу всіх наведених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод технологічного обладнання" про стягнення боргу задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод технологічного обладнання" (ідентифікаційний номер 32460838) на користь Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві борг по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 7857,95 грн (сім тисяч вісімсот п'ятдесят сім гривень 95 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 01 липня 2013 року.

Суддя І.Г. Ясиновський