Ухвала суду № 32143616, 25.06.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/3201/13 Головуючий у 1 інстанції: Боровков Д.О.

Провадження № 22-ц/783/4373/13 Доповідач в 2-й інстанції: Штефаніца Ю. Г.

Категорія: 79

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Штефаніци Ю.Г.

суддів: Берези В.І., Федоришина А.В.

за участі судового секретаря: Брикайло М.В.

представника Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» Дмитренка В.П. та представника Залізничного відділу ДВС Львівського міського управління юстиції Кмітити М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 18 квітня 2013 року у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» на постанову від 08.11.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, -

в с т а н о в и л а:

Оскаржуваною ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 18 квітня 2013 року задоволено скаргу ПАТ «Український інноваційний банк» на постанову Залізничного відділу ДВС від 08.11.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження. Судом визнано незаконною постанову заступника начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Кмити М.В. від 08.11.2012 року ВП №35110187 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), якою було відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу №2-н-4642/09 виданого 04.01.2010 року Залізничним районним судом м.Львова про стягнення боргу з ОСОБА_5 на користь ПАТ "Укрінбанк" в сумі 280001,61 грн.

Ухвалу суду оскаржив Залізничний відділ ДВС Львівського міського управління юстиції. В апеляційній скарзі стверджує, що дана ухвала прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зокрема зазначає, що відповідно до п. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження в разі, якщо виконавчий документ повернуто стягувану за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів, та вказує, що 28.12.2011 року постановою заступника начальника Залізничного ВДВС ЛМУЮ Кмитою М.В. судовий наказ було повернуто стягувачу на лист (заяву) директора ЛФ ПАТ «Укрінбанк», та роз'яснено, що цей виконавчий документ повертається без права повторного пред'явлення. Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги (а.с. 89-92).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Залізничного відділу ДВС Львівського міського управління юстиції Кмити М.В. на обґрунтування апеляційної скарги, заперечення на скаргу представника ПАТ "Укрінбанк" Дмитренка В.П. перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 лютого 2010 року постановою заступника Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Кмити М.В. було відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу №2-н-4642/09 виданого 04.01.2010 року Залізничним районним судом м.Львова щодо стягнення з боржника ОСОБА_5 на користь ПАТ "Укрінбанк" боргу в сумі 280001,61 грн. (а.с.39)

28 листопада 2011 року постановою цього ж відділення державної виконавчої служби за заявою Львівської філії ПАТ "Укрінбанк" про повернення судового наказу по справі №2-н-4642 , виданого Залізничним районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ "Укрінбанк" боргу, вказаний виконавчий документ було повернуто цьому стягувачу з роз'ясненням, що виконавчий документ повертається без права повторного пред'явлення (а.с.40, 43).

07 листопада 2012 року ПАТ "Укрінбанк" повторно подало до Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції заяву про відкриття виконавчого провадження щодо виконання судового наказу №2-н-4642/09 виданого 04.01.2010 року (а.с.44, 45).

Однак, постановою заступника начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Кмити М.В. від 08.11.2012 року ВП №35110187 було відмовлено у прийнятті до провадження вказаного виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження на підставі п.7 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закону), відповідно до положень якого, державний виконавець відмовляє у відкриття виконавчого провадження, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів(а.с.47).

Суд першої інстанції,вирішуючи даний спір, дав належний системний аналіз положень ст.ст.26, 47, 49, 50 цього Закону та дійшов вірного висновку про те, що оскаржувана постанова органу ДВС винесена з порушенням вимог закону, а скарга ПАТ "Укрінбанк" є підставною.

Зокрема, суд виходив із того, що приписи ст.47 Закону є спеціальними по відношенню до положень ст.26 Закону стосовно можливості відкриття виконавчого провадження за повторним пред'явленням виконавчого документу до виконання.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.47 Закону передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

В той же час, положеннями п.5 ст.47 цього Закону визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Відповідно доп.2 ч.1 ст.22 Закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Положеннями п.1 ч.1 ст.23 Закону передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Отже, наведений у статті 47 Закону припис не містить обмежень для повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Таким чином, ПАТ "Укрінбанк" не пропустило строку щодо можливості повторного звернення зазначеного виконавчого документу до виконання.

Відмовляючи у повторному відкритті виконавчого провадження за вказаним виконавчим документом, державним виконавцем фактично було закінчено виконавче провадження, що підтвердила представник Кмита М.В. в суді апеляційної інстанції.

Судом першої інстанції зазначено, що положення п.7 ч.1 ст.26 Закону кореспондується з положеннями п. 1 ч.1 ст.49 Закону, якою встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду.

Отже, системний аналіз положень статей 26,49 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те. що підставою для закінчення виконавчого провадження є саме заява стягувача про відмову від примусового виконання рішення суду, яка має бути визнана судом і яка, відповідно, виключає можливість повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки за приписами ч.1 ст.50 Закону. завершене виконавче провадження з наведених підстав не може бути розпочате знову.

Таким чином, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.2 ст.307, п.1. ч. 1 ст.312, ст. 313, п.4 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відхилити.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 18 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий : Штефаніца Ю.Г.

Судді: Береза В.І.

Федоришин А.В.