Ухвала суду № 32142818, 21.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

21 червня 2013 року м. Київ В/800/2647/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Муравйов О.В., Борисенко І. В., Вербицька О. В., Кошіль В. В., Моторний О. А.розглянувши заяву Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції

Полтавської області Державної податкової служби

про перегляд Верховним Судом України

ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.05.2013 року

у справі № 2а-4173/10/1670 (№ К-39012/10)

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у

Полтавській області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Псел»

про застосування арешту активів платника податків у вигляді зупинення

операцій на рахунках,

В С Т А Н О В И В:

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.05.2013 року у справі № 2а-4173/10/1670, якою відхилено касаційну скаргу позивача та залишено без змін постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2010 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 року.

Заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: абз. «г» пп. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Подана заява не відповідає зазначеним вимогам з наступних підстав.

Подібність правовідносин, зазначена в п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Приймаючи ухвалу від 28.05.2013 року у справі № 2а-4173/10/1670 (№ К-39012/10), про перегляд якої подано заяву, Вищий адміністративний суд України погодився із висновками судів попередніх інстанцій, наголосивши на тому, що судом не встановлено, які саме дії вчинено відповідачем в частині недопуску посадових осіб Кременчуцької ОДПІ Полтавської області до проведення планової перевірки, а також не надано відповідних доказів, зокрема, акта недопуску до проведення планової виїзної перевірки, що підтверджували б вказані обставини. У зв'язку з наведеним, вимога податкового органу про застосування арешту активів платника податків у вигляді зупинення операцій на рахунках є неправомірною.

Водночас, на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права заявник посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 01.08.2007 року у справі за позовом ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, в якій колегія суддів суду касаційної інстанції посилається на встановлення факту недопущення посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, про що свідчить акт від 14.11.2006 року № 2/23-2/23847704 та, як наслідок, рішення начальника контролюючого органу від 14.11.2006 року про застосування умовного адміністративного арешту активів позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що висновки суду касаційної інстанції в зазначених судових рішеннях обґрунтовані застосуванням однакових норм матеріального права за умови встановлення різних фактичних обставин, що виключає можливість допуску заяви про перегляд Верховним Судом України рішення суду касаційної інстанції до провадження в порядку, передбаченому Главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Полтавської області Державної податкової служби у допуску до провадження по перегляду Верховним Судом України справи № 2а-4173/10/1670 (№ К-39012/10) Полтавського окружного адміністративного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді І. В. Борисенко

О. В. Вербицька

В. В. Кошіль

О. А. Моторний