Рішення № 32142757, 18.06.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.06.13р. Справа № 904/3662/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна", м. Київ

до Фізичної особи - підприємця Дубовик Андрія Михайловича, м. Дніпропетровськ

про стягнення 24 990, 00 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Коноваленко А.В., представник, довіреність №700D/2012 від 15.11.2012р.

від відповідача - Дубовик А.М., посвідчення серія АМ №445691 від 05.07.2001р.; Тюрін О.С., представник, довіреність №5703 від 11.06.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна", м. Київ - далі по тексту - позивача до фізичної особи - підприємця Дубовик Андрія Михайловича, м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 24990,00грн.

Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини саме відповідача, позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 1720,50грн. судового збору у повному обсязі покласти на відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви за вх. № 3274 від 07.05.2013року ухвалою господарського суду було порушено провадження по справі та призначено слухання на 28.05.2013року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17 травня 2010 року близько 09 год. 20 хв., на 234 км. а/о М-12 Стрий-Знам'янка відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля марки «Вольво», державний номер АЕ4812СА, під керуванням Чехович Олександра Станіславовича (надалі -Відповідав) та автомобіля марки «БМВ», державний номер ВС0277СА, під керуванням Горицького Олександра Володимировича.

Причиною ДТП стало те, що Чехович О.С. не забезпечив технічно-справний стан автомобіля, внаслідок чого допустив під час руху відпадання заднього лівого колеса, як наслідок відбулось зіткнення і обидва автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.2.3.а. б Правила дорожнього руху України.

22 червня 2010 року Постановою Криничанського районного суду Дніпропетровської області у справі №3-498/10 визнано вину Чехович О.С. у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що спричинило вищеназвану дорожньо-транспортну пригоду.

Приймаючи до уваги, що за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу №196741 від 12 листопада 2009 року транспортний засіб «БМВ», державний номер ВС0277СА був застрахований у ЗАТ «ПРОСТО-страхування», Горицький Олександр Володимирович звернувся до ЗАТ «ПРОСТО-страхування» із заявою про виплату оціненого страхового відшкодування. На підставі страхового акту від 30 червня 2010 року та відповідно до платіжного доручення №9295 від 19 липня 2010р. ЗАТ «ПРОСТО-страхування» виконала свої зобов'язання перед страхувальником та оплатила суму страхового відшкодування у розмірі 36918,56грн.

В зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність Чехович О.С. була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» згідно полісу №ВС/8507244, ЗАТ «ПРОСТО-страхування» звернулось до ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» з письмовою заявою про відшкодування в порядку регресу завданої шкоди згідно вартості відновлювального ремонту автомобіля марки «БМВ», державний номер ВС0277СА, відповідно до експертного висновку № 61 від 26.05.2010року.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 993 Цивільного .кодексу України, публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком і ЗАТ «ПРОСТО-страхування» на підставі страхового акту № 9410002087, згідно платіжного доручення № 28911 від 11.11.2011року на суму 24990,00грн., було виплачено страхове відшкодування у сумі 24990,00грн.

Приймаючи до уваги, що Чехович О.С. судом був визнаний винним у даній дорожньо-транспортній пригоді, на день даної дорожньо-транспортної пригоди був працівником відповідача і відповідно до вимог ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків та відповідно до п.п. «г» п. 38.1.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, у зв'язку з чим позивач 27.02.2013року звернувся до відповідача з листом-вимогою про сплату грошових коштів у сумі 24990,00грн., якого відповідач залишив без відповіді і задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в порядку регресу у сумі 24990,00грн.

Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні повноважний представник відповідача позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі і просить суд відмовити позивачеві в позові у повному обсязі посилаючись на те, що позивач не надав висновок авто-технічної експертизи, який би довів несправність автомобіля «Вольво» та визначив його технічний стан, тобто позивач не надав жодного документа про технічний стан даного автомобіля. Оціночні судження інспектора ДПС про технічний стан автомобіля «Вольво» відображені в протоколі не можуть братися судом до уваги.

28.05.2013року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні слухання справи було відкладено до 18.06.2013року з тих підстав, що позивача у судове засідання не з'явився, а відповідач звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший термін, у зв'язку з відрядженням представника відповідача.

18.06.2013року в судове засідання повноважний представник позивача та відповідача з'явилися. За результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін, за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представників сторін повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2010 року близько 09 год. 20 хв., на 234 км. а/о М-12 Стрий-Знам'янка відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля марки «Вольво», державний номер АЕ4812СА, під керуванням Чехович Олександра Станіславовича (надалі -Відповідав) та автомобіля марки «БМВ», державний номер ВС0277СА, під керуванням Горицького Олександра Володимировича, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та по суті не заперечується повноважними представниками сторін в судовому засіданні.

Причиною ДТП стало те, що Чехович О.С. не забезпечив технічно-справний стан автомобіля, внаслідок чого допустив під час руху відпадання заднього лівого колеса, як наслідок відбулось зіткнення і обидва автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.2.3.а. б Правил дорожнього руху України, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання та заперечується повноважним представником відповідача в судовому засіданні.

22 червня 2010 року Постановою Криничанського районного суду Дніпропетровської області, у справі №3-498/10 визнано вину Чехович О.С. у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що спричинило вищеназвану дорожньо-транспортну пригоду, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання та заперечується повноважним представником відповідача в судовому засіданні.

Приймаючи до уваги, що за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу №196741 від 12 листопада 2009 року транспортний засіб «БМВ», державний номер ВС0277СА був застрахований у ЗАТ «ПРОСТО-страхування», Горицький Олександр Володимирович звернувся до ЗАТ «ПРОСТО-страхування» із заявою про виплату оціненого страхового відшкодування. На підставі страхового акту від 30 червня 2010 року та відповідно до платіжного доручення №9295 від 19 липня 2010р. ЗАТ «ПРОСТО-страхування» виконала свої зобов'язання перед страхувальником та оплатила суму страхового відшкодування у розмірі 36918,56грн., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання та заперечується повноважним представником відповідача в судовому засіданні.

В зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність Чехович О.С. була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» згідно полісу №ВС/8507244, ЗАТ «ПРОСТО-страхування» звернулось до ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» з письмовою заявою про відшкодування в порядку регресу завданої шкоди згідно вартості відновлювального ремонту автомобіля марки «БМВ», державний номер ВС0277СА, відповідно до експертного висновку № 61 від 26.05.2010року, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання та заперечується повноважним представником відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 993 Цивільного кодексу України, публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком і ЗАТ «ПРОСТО-страхування» на підставі страхового акту № 9410002087, згідно платіжного доручення № 28911 від 11.11.2011року на суму 24990,00грн., було виплачено страхове відшкодування у сумі 24990,00грн.

Приймаючи до уваги, що Чехович О.С. судом був визнаний винним у даній дорожньо-транспортній пригоді, на день даної дорожньо-транспортної пригоди був працівником відповідача і відповідно до вимог ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків та відповідно до п.п. «г» п. 38.1.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, у зв'язку з чим позивач 27.02.2013року звернувся до відповідача з листом-вимогою про сплату грошових коштів у сумі 24990,00грн., якого відповідач залишив без відповіді і задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в порядку регресу у сумі 24990,00грн.

Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини саме відповідача, позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 1720,50грн. судового збору у повному обсязі покласти на відповідача.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 35 Господарсько-процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до вимог ст.36 Господарського процесуального кодексу України: письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, отже письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо ж для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ч.2 ст.1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 9 Закону України "Про страхування" визначено поняття франшизи, як частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

За п.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі - Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, отже було порушено право позивача на відшкодування завданих йому збитків.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів надані сторонами на вимоги суду в судове засідання та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 24990,00грн. збитків в порядку регресу є обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача в частині того, що позивач не надав висновок авто-технічної експертизи, який би довів несправність автомобіля «Вольво» та визначив його технічний стан, тобто позивач не надав жодного документа про технічний стан даного автомобіля, суд не може прийняти до уваги, так як Постановою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 22.06.2010року по справі № 3-498/10, яка відповідачем не було оскаржена і яка вступила в законну дію, було встановлено факт незабезпечення відповідачем експлуатації технічно-справного транспортного засобу відповідача у вигляді автомобіля марки «Вольво», внаслідок чого відбулось відпадання заднього лівого колеса даного автомобіля, що і призвело до дорожньо-транспортної пригоди 17.05.2010року, а відповідно до вимог ч. 2 ст. 35 Господарсько-процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Заперечення відповідача в частині того, що оціночні судження інспектора ДПС про технічний стан автомобіля «Вольво» відображені в протоколі не можуть братися судом до уваги, оскільки відповідач в своїх запереченнях не посилається на конкретний протокол, на час, дату та місце його складання.

Відповідно до абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1720,50грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 993, 1187, 1191, ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України, ст. 22 п. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Дубовик Андрія Михайловича (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Путилівська, б.19, кв.18; індивідуальний ідентифікаційний номер 2748400316) на користь публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 48а; ідентифікаційний код 20113829) 24990,00грн. (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто грн. 00 коп.) - сума виплаченого страхового відшкодування; 1720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 20.06.13р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко