Постанова № 32142690, 25.06.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2013 р. Справа № 4/140

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Хабіб М.І.

при секретарі Олійник І.О.,

з участю представників:

від Чернівецької міської ради - не з'явився

від ПП ОСОБА_3 - ОСОБА_3

від ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - не з'явились

від ВДВС - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Чернівецької міської ради, вих.№01/02-18-3097 від 05.06.2013 року

на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 22.05.2013 року (суддя Бутирський А.А.), якою відмовлено у задоволенні скарги Чернівецької міської ради на неправомірні дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції

по справі № 4/140

за позовом Чернівецької міської ради, м. Чернівці

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Чернівці

треті особи на стороні позивача:

1.ОСОБА_4, м. Чернівці

2.ОСОБА_5, м. Чернівці

3.ОСОБА_6, м. Чернівці

про знесення самовільного будівництва

за зустрічним позовом Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Чернівці

до відповідача Чернівецької міської ради, м. Чернівці

про визнання права власності на самовільне будівництво

в с т а н о в и в :

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 31.10.2012 року по справі №4/140 відмовлено в задоволенні скарги Чернівецької міської ради на дії ДВС, в якій остання просила про визнання неправомірними дій Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.06.2012 року ВП №31016911 та скасування вказаної постанови.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 змінено зазначену ухвалу господарського суду, замінивши в резолютивній частині вказаної ухвали слова "у задоволенні скарги відмовити" словами "доводи скаржника визнати неправомірними і скаргу відхили". В решті вказану ухвалу суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.03.2013 року скасовано вказані ухвалу господарського суду та постанову апеляційної інстанції скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Чернівецької області. При цьому, ВГСУ зазначає, що розглянувши подану Чернівецькою міською радою скаргу на дії ДВС разом із заявою про відновлення строку подання скарги, суд першої інстанції ухвалою від 02.10.2012 прийняв її до розгляду та фактично відновив пропущений процесуальний строк для її подання, розглянувши і дослідивши, в подальшому, в судових засіданнях матеріали справи, проте, у задоволенні скарги відмовив з посиланням в мотивувальній частині саме на пропуск процесуального строку на подання такої скарги, що також не було взято до уваги судом апеляційної інстанції.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 22.05.2013 року по справі №4/140 відмовлено у задоволенні скарги Чернівецької міської ради на неправомірні дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції.

Суд в ухвалі посилаючись на положення п.11 ч.1 ст.49, ч.1, 3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», 1212 ГПК України, вказуючи про неможливість виконання рішення без участі боржника зазначає про правомірність закриття виконавчого провадження та приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги Чернівецької міської ради.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Чернівецька міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Чернівецької області від 22.05.2013 року по справі №4/140, визнати незаконними дії Шевченківського ВДВС Чернівецького міського управління юстиції щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.06.2012 року ВП №31016911 державним виконавцем Сарахман П.М. та скасувати вказану постанову про закінчення виконавчого провадження, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Зокрема, посилаючись на ст.115 ГПК України, ст.ст.6, 11, 36, 51, абз.2 ч.2 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», вказує, що в даному випадку виконання рішення суду, а саме звільнення землі шляхом знесення самочинного будівництва може бути здійснено без участі боржника - ОСОБА_3 Крім того, вказує на необґрунтованість посилань ВДВС на те, що їй невідомо попередній стан земельної ділянки.

Представники Чернівецької міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились.

25.06.2013 року від Чернівецької міської ради до суду надійшло клопотання (вих.№01/02-18-3491 від 20.06.2013 року), в якому остання просить про розгляд апеляційної скарги за відсутності свого представника та задоволення вимог апеляційної скарги.

Оскільки явка вказаних представників не визнавалась обов'язковою, враховуючи строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду, встановлений ст.102 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності зазначених вище представників.

ПП ОСОБА_3 в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечила, просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Суд, заслухавши пояснення ПП ОСОБА_3, розглянувши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Чернівецької області від 20.01.2010 року по справі №4/140, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2011 року, первісний позов Чернівецької міської ради задоволено, зобов'язано ПП ОСОБА_3 протягом одного місяця звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, орієнтовно площею 0,0032 га на АДРЕСА_1 та відновити її попередній стан, шляхом знесення самочинного будівництва та приведення квартири №74 на вул.Південно-Кільцевій в м.Чернівці до параметрів, що визначені даними інвентаризаційної справи, які існували до початку самочинного будівництва. У задоволенні зустрічного позову ПП ОСОБА_3 про визнання права власності на самовільне будівництво відмовлено.

На виконання зазначеного рішення, господарським судом Чернівецької області 30.12.2011 року видано наказ.

Постановою Шевченківського ВДВС Чернівецького міського управління юстиції від 03.02.2012 року ВП №31016911 відкрито виконавче провадження з виконання наказу №4/140 виданого 30.12.2011 року господарським судом Чернівецької області щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

08.06.2012 року Шевченківським ВДВС Чернівецького міського управління юстиції прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу по справі №4/140. У вказаній постанові державним виконавцем зазначено, що виконати рішення без участі боржника (ОСОБА_3.) неможливо, на боржника накладено штраф та внесено подання правоохоронним органам для притягнення відповідача до відповідальності згідно закону.

01.10.2012 Чернівецька міська рада звернулась до господарського суду Чернівецької області із скаргою на неправомірні дії щодо закінчення виконавчого провадження та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.06.2012 року ВП № 31016911 Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частина 2 статті 19 Конституції України зазначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження встановлено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Відповідно до п.2 ст.20 Закону України "Про виконавче провадження" виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій.

В даному випадку господарським судом видано наказ про зобов'язання ПП ОСОБА_3 протягом одного місяця звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, орієнтовно площею 0,0032 га на АДРЕСА_1 та відновити її попередній стан, шляхом знесення самочинного будівництва та приведення квартири №74 на вул.Південно-Кільцевій в м.Чернівці до параметрів, що визначені даними інвентаризаційної справи, які існували до початку самочинного будівництва.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження", після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", Виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Як правомірно відзначено державним виконавцем у оскаржуваній постанові, судове рішення у даній справі без участі боржника виконати неможливо, так як у ньому зазначено про відновлення попереднього стану земельної ділянки та приведення квартири № 74 на вул.Південно-Кільцевій в м.Чернівцях до параметрів, що визначені даними інвентаризаційної справи, які існували до початку самочинного будівництва.

Слід зазначити, що Шевченківський ВДВС Чернівецького управління юстиції у запереченнях на апеляційну скаргу, поданих суду 29.11.2012 року посилається на висновок експертизи №1236 від 18.04.2012 року, в яому вказано, що так звана лінія знесення проходить через такі приміщення будівлі: офісне приміщення, коридор, побутове приміщення, коридор та санвузол - на першому поверсі. При цьому, необхідно розрушити частину монолітних залізобетонних фундаментів, тримальних стін, перегородок із штучного керамічного каменю. Згідно висновку виконати такі роботи по вказаній лінії, в кв.74 житлового будинку АДРЕСА_1 чи будь-якій іншій лінії близькій до вказаної, без пошкодження цілісності інших конструктивних елементів в цілісній частині будинку не надається можливим.

Крім того, як відзначено судом, виконавчій служби невідомий попередній стан земельної ділянки на АДРЕСА_1 та параметри квартири АДРЕСА_1, що визначені даними інвентаризаційної справи. Не містять таких відомостей і матеріали справи.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування ухвали місцевого суду є безпідставними.

Ухвала місцевого суду прийнята у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для її скасування апеляційний суд не вбачає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 103, 105, 106 ГПК України, суд,

постановив:

Ухвалу господарського суду Чернівецької області від 22.05.2013 року по справі №4/140 залишити без змін, а апеляційну скаргу Чернівецької міської ради без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Хабіб М.І.