Ухвала суду № 32140740, 25.06.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1639/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Свентух В.М.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

представника апелянта Гайдай Альони Валеріївни

представника позивача Пилявця Володимира Леонідовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року Приватне акціонерне товариство "Стрижавський кар'єр" (далі по тексту - ПрАТ "Стрижавський кар'єр", Позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (надалі - Вінницька ОДПІ, Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою від 08.05.2013 року Вінницький окружний адміністративний суд адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому Скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування її обставин і, як наслідок, невірного вирішення та прийняття необґрунтованої постанови.

20.06.2013 р. за вх. № 167807/13 представник Позивача подав заперечення проти апеляційної скарги, в якому вказав на обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції та безпідставність вимог Апелянта.

У ході судового засідання представник Відповідача апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі за обставин, викладених у ній, надала пояснення, аналогічні доводам, зазначеним у скарзі.

Представник Позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що у березні 2013 року працівниками Вінницької ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПрАТ "Стрижавський кар'єр" з питань правильності обчислення ним сум податку на додану вартість (далі - ПДВ) по взаєморозрахунках з ТОВ "ТВФ "ЛІ" за червень та липень 2012 року.

За її результатами складено Акт № 750/2205/05518894 від 06.03.2013 року.

Перевіркою виявлено та відображено в Акті, зокрема, порушення Підприємством вимог пп. 198.1, 198.6, ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України (надалі - ПК, Кодекс), унаслідок завищення Платником суми податкового кредиту в загальній сумі 11 832 грн., у тому числі за червень 2012 року на суму 4540 грн., за липень 2012 року на суму 7292 грн. при взаєморозрахунках з ТОВ "ТВФ "ЛІ".

Дані висновки зроблені у зв'язку з невизнанням перевіряючим органом сум податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок фінансових операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг у вказаного вище контрагента, які Вінницька ОДПІ вважає безтоварними.

На підставі акта перевірки 19.03.2013 року Відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0000442206, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11 832 грн. основного платежу та 5916 грн. штрафних санкцій.

Позивач, вважаючи прийняте рішення неправомірним, скористався правом на його оскарження, звернувшись до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій Позивача підтверджується сукупністю необхідних документів, а тому твердження податкового органу щодо порушень останнім вимог податкового законодавства, викладених в акті перевірки, є необґрунтованими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення - протиправним.

Так, окружний суд визнав помилковими і такими, що не відповідають дійсності, доводи Відповідача щодо непідтвердженості фактів поставки товарно-матеріальних цінностей та надання послуг, а також вчинення вказаних правочинів без мети настання реальних наслідків.

Колегія суддів погоджується із такою позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, за умовами договору поставки № 120104 від 04.01.2012 року TOB "ТВФ "ЛІ" зобов'язалось надати Позивачу кваліфікаційні послуги, а саме: консультації, ремонт, реконструкцію, надання технічної документації; поставляти конвеєрні ролики, підшипники для ремонту або комплектації обладнання Покупця.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку.

Мета укладення зазначеного вище Договору жодним чином не суперечить обраному ПрАТ "Стрижавський кар'єр" при реєстрації виду діяльності, адже ним, згідно з довідкою із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, крейди та глинистого сланцю; надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин і розроблення кар'єрів; виробництво бетонних розчинів, готових для використання; різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю.

Разом з тим, як стверджує податковий орган, недостатнім є документальне підтвердження факту використання TOB "ТВФ "ЛІ" у своїй господарській діяльності власних чи орендованих складських/офісних приміщень, де могло б здійснюватись розвантаження, зберігання та подальше навантаження придбаних, а згодом реалізованих Позивачу запчастин. Окрім того, перевіряючими вказано на складені не належним чином товарно-транспортні накладні, що були надані для перевірки.

Колегія суддів відхиляє такі доводи Відповідача, оскільки сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Із метою підтвердження фактичного отримання товарів у червні - липні 2012 року за договором поставки, укладеним з TOB "ТВФ "ЛІ", Позивачем надано під час перевірки наявні у матеріалах справи товарно-транспортні накладні, відповідні податкові та видаткові накладні, банківські виписки за особовим рахунком Позивача, рахунок-фактуру. Про факт подальшого використання ПрАТ "Стрижавський кар'єр" придбаних товарно-матеріальних цінностей у своїй господарській діяльності свідчать "требования" та акти на списання відповідних ТМЦ, що також містяться в матеріалах справи.

Вказані докази були досліджені судом першої інстанції, на їх підставі ним зроблено обґрунтований висновок про реальність здійснення господарських операцій і наявність при цьому у Платника податку господарської мети.

Натомість, твердження перевіряючого органу про допущені Позивачем порушення ґрунтуються на даних перевірки у розрізі його контрагента TOB "ТВФ "ЛІ", котрим, згідно з актом його перевірки, безпідставно сформовано податкові зобов'язання за господарськими операціями з третіми особами.

Так, колегія суддів не бере до уваги посилання Відповідача на наявність прямих ознак фіктивності контрагентів TOB "ТВФ "ЛІ". Адже норми податкового законодавства не містять таких підстав для відмови у включенні до податкового кредиту, як неотримання в ході перевірки відомостей щодо контрагентів, їх відсутність за юридичною адресою та наявність або відсутність у них технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень тощо.

Окрім того, судом апеляційної інстанції враховано, що чинне законодавство не передбачає відповідальності одного платника податку за неправомірність дій іншого.

Так, "сумнівний", на думку податкового органу, контрагент Позивача - TOB "ТВФ "ЛІ"- на час укладення та виконання договору був діючим господарюючим суб'єктом, зареєстрованим у встановленому законом порядку, наділеним цивільною правоздатністю і дієздатністю, та платником податку на додану вартість. Факти здійснення господарських операцій із вказаним товариством повною мірою досліджені судом першої інстанції та відображені в оскаржуваній постанові суду. А виписані первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам, що ставляться до них Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Позивач належними і допустимими доказами підтвердив фактичне здійснення спірних господарських операцій та правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту на підставі операцій з TOB "ТВФ "ЛІ", а висновок податкового органу про його завищення за відсутності доказів проведення ПрАТ "Стрижавський кар'єр" фіктивних господарських операцій не може вважатися законним та обґрунтованим.

Відтак, твердження Відповідача про бажання Позивача незаконно отримати податкову вигоду унаслідок штучного формування податкового кредиту ґрунтується на припущеннях, що суперечить ст. 159 КАС України. Факт наявності у Сторін договору протиправного умислу при укладенні та виконанні угоди, апелянтом не доведено.

На додаток суд зазначає, що товариством з обмеженою відповідальністю "ТВФ "ЛІ" вже оскаржувалось у судовому порядку повідомлення-рішення, прийняте на підставі акту перевірки проведеної щодо його взаємовідносин у тому числі з ПрАТ "Стрижавський кар'єр" за червень-липень 2013 року. За результатами розгляду адміністративної справи № 802/634/13-а винесено судові рішення, що набули законної сили. Судами не встановлено факту порушення TOB "ТВФ "ЛІ" податкової дисципліни по господарських операціях з Позивачем у спірному періоді.

Згідно з ч. 1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано скасував прийняте Вінницькою ОДПІ податкове повідомлення-рішення № 0000442206 від 19.03.2013 року, як протиправне, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують його висновків.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що окружний суд при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, а тому підстав для його скасування суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 02 липня 2013 року .

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна

Залімський Ігор Геннадійович