Рішення № 32140232, 26.06.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/3919/13-ц

Провадження у справі № 2/243/1665/2013

РІШЕННЯ

Іменем України

26 червня 2013 рокум. Словянськ

Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Руденко Л.М.

при секретарі судового засіданняКобець О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання № 9 Словянського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2013 до Словянського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 13.03.2012 року, близько 21 год. 00 хв., ОСОБА_2 прийшов до приміщення офісу «Трейдінг і Ко» товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Автолюкс», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, де перебував на законних підставах з дозволу ОСОБА_3, працюючого у вищевказаному підприємстві на посаді вантажника-охоронця.

Близько 23 год. 00 хв. у вищезазначене підприємство були привезені товарно-матеріальні цінності, а саме: два фірмових конверти ТОВ «Автолюкс», в кожному з яких знаходилось по 1500 доларів США у еквіваленті 11970,00 грн., які були переміщені ОСОБА_3 до скриньки робочого столу, який закрив на урізний замок.

Близько 04 год. 00 хв. 14.13.2012 року ОСОБА_2, переконавшись, що ОСОБА_3 заснув у сусідній кімнаті, використав ключ від замка скриньки та таємно викрав грошові кошти на загальну суму 24606,00 грн., що належали позивачу.

Вироком Словянського міськрайонного суду Донецької області від 21.12.2012 року відповідача було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, вирок набув законної сили 20.01.2013 року.

Внаслідок протиправних дій відповідача позивачу була завдана матеріальна шкода у розмірі 24606,00 грн., та, окрім того, позивач пережив психологічний стрес, порушився його сон, він не має можливості користуватися належними йому грошима. Переживання позивача значно підсилились внаслідок категоричної відмови відповідача відшкодувати завдану його діями шкоду. Завдану йому моральну шкоду позивач оцінює у 2000,00 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування майнової шкоди 24606,00 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн., а також судові витрати по справі.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявився, надав суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, надав суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнав повністю, не заперечував проти їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з положеннями ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до вироку Словянського міськрайонного суду Донецької області від 21.12.2012 року у справі № 1-кп/0544/7/2012, ОСОБА_2 визнано винним за ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 3 міс. 10 днів арешту. Вирок набув законної чинності 20.01.2013 року. (4)

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані частково та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, однією з підстав звільнення від доказування є вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

На підставі ч. 4 ст. 1193 ЦК України, суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобовязати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З вироку Словянського міськрайонного суду Донецької області від 21.12.2012 року вбачається, що провина ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, доведена в повному обсязі, діями ОСОБА_2 ОСОБА_1 завдано майнову шкоду на загальну суму 24606,00 грн., яка й підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В даному випадку провина ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, внаслідок якого умисними діями відповідача позивачу була заподіяна майнова шкода на значну суму в розмірі 24606,00 грн., повністю доведена.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що внаслідок умисних корисливих дій відповідача, позивачу було завдано моральні страждання, він був позбавлений можливості користуватися власними грошовими коштами, сума яких є значною, зазнав психологічного стресу, судові розгляди змусили його змінити звичний для нього розклад життя.

Визначаючи розмір моральної шкоди, заподіяної позивачу внаслідок вчиненого відповідачем злочину, враховуючи обставини справи, вимоги розумності та справедливості, а також те, що відповідач ОСОБА_2 є працездатним, із задовільним станом здоровя, позовні вимоги визнав в повному обсязі, суд оцінює моральні страждання позивача в 2000,00 грн. та вважає позовні вимоги в даній частині такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується заявлених вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, з наданих суду матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 при поданні до суду даної позовної заяви не сплачувались судові витрати у вигляді судового збору, та окрім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивачі звільняються від сплати судового збору за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок злочину, з огляду на що суд вважає позовні вимоги в даній частині необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином, частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягнути судовий збір на користь держави в сумі 266,06 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 210, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 24606,00 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот шість грн. 00 коп.), у відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.), а всього 26606,00 грн. (двадцять шість тисяч шістсот шість грн. 00 коп.)

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 266,06 грн. (двісті шістдесят шість грн. 06 коп.) на р/р 31210206700075, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37803368, отримувач Словянське УК/Словянськ/22030001, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення складене та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя

Словянського міськрайонного суду ОСОБА_4