Постанова № 32138023, 01.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

01 липня 2013 року 11:11 №826/7578/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Кришталь М.О., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти»

до

Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України

про

визнання протиправною та скасування картки відмови Київської регіональної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.02.2013 №100270000/2013/20179, визнання протиправним та скасування рішення Київської регіональної митниці від 20.02.2013 №100270000/2013/400149/2

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз’яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправною та скасування картки відмови Київської регіональної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.02.2013 №100270000/2013/20179, визнання протиправним та скасування рішення Київської регіональної митниці від 20.02.2013 №100270000/2013/400149/2.

Позовні вимоги мотивовано тим, Київською регіональною митницею за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, було неправомірно відмовлено позивачу в прийнятті вантажно-митної декларації та оформлено картку відмови Київської регіональної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.02.2013 №100270000/2013/20179, а також безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості товарів ніж заявлений позивачем та протиправно прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 20.02.2013 №100270000/2013/400149/2.

Представник відповідача проти позову заперечив із посиланням на правомірність картки відмови Київської регіональної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.02.2013 №100270000/2013/20179 та рішення Київської регіональної митниці про коригування заявленої митної вартості товарів від 20.02.2013 №100270000/2013/400149/2 з огляду на те, що позивачем було надано до митного органу сумнівні документи.

Враховуючи реорганізацію відповідача, в судовому засіданні 25.06.2013 судом задоволено клопотання відповідача і в якості належного відповідача у справі визначено - Київську міжрегіональну митницю Міністерства доходів і зборів України. Так, відповідно до наказу Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України від 31.05.2013 №20, з 01.06.2013 почала свою роботу Київська міжрегіональна митниця Міністерства доходів і зборів України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» згідно вантажно-митної декларації від 14.02.2013 №100270000/2013/217873 подало Київській регіональній митниці до митного оформлення товар «соєвий лецитин марки Verolec NON GMO IP, для використання в харчовій промисловості…», виробник «Lasenor Charbhuja Foods Pvt. Ltd.», країна виробництва Індія, в кількості 24 200 кг. Митна вартість товару була задекларована позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору), в розмірі 34 460,80 доларів США, що становило 275 445,17 грн. за офіційним курсом НБУ.

В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу необхідні для митного оформлення товару документи, зокрема: зовнішньоекономічний контракт від 11.01.2010 №78/01-10 та додатки до нього; інвойс від 20.12.2012 №LCF_EXP_96; пакувальний лист від 20.12.2012 №LCF_EXP_96; декларацію походження товару від 20.12.2012 №LCF_EXP_96, а також інші документи, що підтверджується матеріалами справи.

Київською регіональною митницею було відмовлено позивачу в митному оформлені товару та оформлено картку відмови від 20.02.2013 №100270000/2013/20179. Підставою для відмови було рішення про коригування митної вартості товарів від 20.02.2013 №100270000/2013/400149/2, яким було скориговано митну вартість товару «соєвий лецитин марки Verolec NON GMO IP, для використання в харчовій промисловості…», виробник «Lasenor Charbhuja Foods Pvt. Ltd.», країна виробництва Індія, в кількості 24 200 кг. з 34 460,80 доларів США до 52 030,00 доларів США.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із частиною першою статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками подання позивачем 14.02.2013 вантажної митної декларації №100270000/2013/217873 Київською регіональною митницею витребувано з товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» додаткові документи для підтвердження митної вартості ввезеного товару.

Так, органом митної служби витребувано від позивача договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, виписки з банківської документації, каталоги, специфікації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки щодо якісних та вартісних характеристик товарів, підготовані спеціалізованими експертними організаціями.

Представник позивача із вимогами митного органу був ознайомлений, про що свідчать матеріали справи, зокрема, відмітка про отримання електронного повідомлення декларантом.

Так, позивачем було додатково подано прайс-лист виробника товару від 20.12.2012, калькуляцію від 20.12.2012, експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 30.01.2013 №Ц-34, висновок державного підприємства «Держзовнішінформ» від 06.02.2013 №11/106 щодо рівня цін на товар.

Разом з тим, суд звертає увагу, що надання додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої декларантом митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами митного органу в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах.

За посиланням Київської регіональної митниці, при перевірці інформації, наведеної в вантажній митній декларації від 14.02.2013 №100270000/2013/217873, відповідачем проаналізовано інформацію, що містилась в товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення та виявлено сумнівну інформацію, зокрема: відсутність сертифікату походження товару та відсутність деяких складових вартості товару.

Суд наголошує на тому, що подання митному органу для митного оформлення сертифікату походження товару відповідно до Митного кодексу України не передбачено.

Згідно з додатком від 17.12.2012 №148/1 до зовнішньоекономічного контракту від 11.01.2010 №78/01-10 ціна на товар включає вартість упаковки, маркування, піддонів, загрузки, митного оформлення товару для вивозу, сертифікату походження товару форми А, транспортування до складу покупця.

Як вбачається з матеріалів справи, у вантажній митній декларації від 14.02.2013 №100270000/2013/217873 визначено ціну товару відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 11.01.2010 №78/01-10, тобто разом із транспортними витратами.

Таким чином, посилання митного органу на відсутність деяких складових вартості товару не підтверджено, а також не спростовує правильність визначення декларантом митної вартості товару за ціною договору, не ставить під сумнів достовірність і точність відомостей про вартість товару, які містяться в передбачених законом і доданих до декларації для митного оформлення товару основних документах.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості товару, ніж заявлений декларантом у вантажній митній декларації від 14.02.2013 №100270000/2013/217873.

За посиланням відповідача, Київською регіональною митницею при визначенні митної вартості товару в оскаржуваному позивачем рішенні було застосовано другорядний метод, а саме резервний метод у зв’язку із неможливості послідовного застосування попередніх методів визначення митної вартості, в тому числі другого та третього методів, в зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари.

Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

За посиланнями відповідача митна вартість була скоригована з врахуванням митної вартості подібних за якісними характеристиками товарів, митне оформлення яких уже здійснено за митними деклараціями від 03.12.2012 №100190000/2/415186 та від 25.12.2012 №100270000/2/416526.

Разом з тим, відповідач не надав суду зазначених митних декларацій на основі яких скориговано митну вартість товару за вантажною митною декларацією від 14.02.2013 №100270000/2013/217873 та жодним чином не обґрунтував розмір скоригованої митної вартості товару «соєвий лецитин марки Verolec NON GMO IP, для використання в харчовій промисловості…», виробник «Lasenor Charbhuja Foods Pvt. Ltd.», країна виробництва Індія, в кількості 24 200 кг.

Суд звертає також увагу на те, що відповідачем жодними чином не доведено неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості товарів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Київською регіональною митницею безпідставно та необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості, а тому рішення про коригування митної вартості товарів від 20.02.2013 №100270000/2013/400149/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.02.2013 №100270000/2013/20179 є протиправними.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачами не надано суду доказів, що оскаржувані картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.02.2013 №100270000/2013/20179 та рішення від 20.02.2013 №100270000/2013/400149/2 про коригування митної вартості товару прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» про визнання протиправними та скасування картки відмови Київської регіональної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.02.2013 №100270000/2013/20179 та рішення Київської регіональної митниці від 20.02.2013 №100270000/2013/400149/2 про коригування митної вартості товару підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Київської регіональної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.02.2013 №100270000/2013/20179.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської регіональної митниці від 20.02.2013 №100270000/2013/400149/2 про коригування митної вартості товару.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 02.07.2013