Постанова № 32137867, 01.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

01 липня 2013 року 09:00 №826/7462/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Кришталь М.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог-93»

до

державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС

про

визнання протиправними та скасування в частині податкових повідомлень-рішень від 17.12.2012 №0010952290 та від 17.12.2012 №0010942290,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пролог-93» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування в частині податкових повідомлень-рішень від 17.12.2012 №0010952290 та від 17.12.2012 №0010942290.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва ДПС безпідставно зроблено висновки про відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Скрін».

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 26.11.2012 №1995/22-90/16476414 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 17.12.2012 №0010952290 та від 17.12.2012 №0010942290. Так, у правовідносинах, що оскаржуються позивачем відповідачем вказано на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Пролог-93» та товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Скрін».

В судове засідання 06.06.2013 представник відповідача не з’явився, був належним чином, завчасно повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №826/7462/13-а у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва ДПС проведено документальну планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог-93» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2012.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Пролог-93» пунктів 198.3 та 198.6 статті 198, пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на суму 99 002,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на суму 98 768,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва ДПС складено акт від 26.11.2012 №1995/22-90/16476414 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 17.12.2012 №0010952290, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 98 767,00 грн., у тому числі: 98 767,00 грн. – основний платіж, 0,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції;

від 17.12.2012 №0010942290, яким позивачеві зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 99 002,00 грн.

Позивачем оскаржуються зазначені податкові повідомлення-рішення в частині зменшенням розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 69 319,00 грн. та визначенням суми грошового зобов’язання із податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму 79 716,00 грн., з огляду на те, що в іншій частині податкових повідомлень-рішень позивачем визнано їх законність та обґрунтованість.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідачем не заперечувалось, що оскаржувані позивачем суми грошових зобов’язань (69 319,00 грн. та 79 716,00 грн.) за податковими повідомленнями-рішеннями від 17.12.0212 стосуються нарахувань податкових зобов’язань лише за правовідносинами товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог-93» і товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Скрін».

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС від 26.11.2012 №1995/22-90/16476414 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено, зокрема, з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Пролог-93» та товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Скрін» за договорами від 03.10.2011 №2011-1410 та від 27.05.2011 №2011-2705.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Пролог-93» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Скрін» (підрядник) було укладено договори на виконання ремонтних покрівельних робіт від 27.05.2011 №2011-2705 та від 03.10.2011 №2011-1410, відповідного до яких підрядник зобов’язується виконати для замовника ремонтні покрівельні роботи на об’єкті «Дніпро-плаза» місто Черкаси та на об’єкті місто Київ, вулиця Ігорівська, будинок 13/5. Невід’ємною частиною зазначених договорів є локальні кошториси, відомості ресурсів та договірна ціна.

Як вбачається з матеріалів справи, договори на виконання ремонтних покрівельних робіт від 27.05.2011 №2011-2705 та від 03.10.2011 №2011-1410 укладались товариством з обмеженою відповідальністю «Пролог-93» для ремонту приміщень, що належать товариству на праві власності та, за посиланням позивача, здаються ним в оренду, тобто для реалізації своєї господарської діяльності, пов'язаної з основною діяльністю щодо надання в експлуатацію чи оренду власного чи орендованого нерухомого майна.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договорів від 27.05.2011 №2011-2705 та від 03.10.2011 №2011-1410 та додатки до них (локальні кошториси, відомості ресурсів та договірна ціна); копії податкових накладних за відповідні періоди; копії актів приймання виконаних підрядних робіт за відповідні періоди; копії довідок про вартість виконаних підрядних робіт за відповідні періоди; копії виписок з банківського рахунку; копії журналів чергувань інженерів; а також фото на підтвердження виконання ремонтних покрівельних робіт, що підтверджується матеріалами справи.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на спростування реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Скрін», вказано на висновки акту державної податкової інспекції у місті Сумах від 14.11.2012 №372/2270/37186462 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Скрін», яким встановлено, товариство за податковою адресою не знаходиться та фактичне місцезнаходження не встановлено.

З акту про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Скрін» від 14.11.2012 №372/2270/37186462, що жодних первинних документів по господарським взаємовідносинам цього товариства із контрагентами органом державної податкової служби не досліджувалось.

Разом з тим з інформації, доданої відповідачем до заперечень вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Скрін» визнано банкрутом, дата прийняття рішення про припинення юридичної особи - 29.11.2012, з декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року вбачається декларування товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Скрін» своїх податкових зобов’язань.

Суд звертає увагу, що для висновків щодо нікчемності правочинів між товариством з обмеженою відповідальністю «Пролог-93» та товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Скрін» необхідно встановити наявність у платника податку при вчиненні таких зобов’язань мети, суперечної інтересам держави та суспільства. Про наявність такої мети у платника податку не можуть свідчити лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності чи оподаткування будь-ким з постачальників товару у ланцюгу постачання.

Крім того, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 27.02.2013 №К/9991/92757/11, від 20.02.2013 №К/9991/53330/12, від 28.02.2013 №К-20720/10, від 07.03.2013 №К-41951/10, від 03.12.2012 №К/9991/59241/12.

Окрім того, під час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог-93» відповідачем не перевірявся зміст правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом, виконання договірних зобов’язань, жодних доказів відсутності факту реальності господарських операцій між ними суду не надано.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Пролог-93» та товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Скрін» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог-93» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішення від 17.12.2012 №0010952290 та від 17.12.2012 №0010942290 в частині зменшенням розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 69 319,00 грн. та визначенням суми грошового зобов’язання із податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму 79 716,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС від 17.12.2012 №0010942290 в частині зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 69 319,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС від 17.12.2012 №0010952290 в частині визначення суми грошового зобов’язання із податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму у розмірі 79 716,00 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.