Вирок № 32137773, 02.07.2013, Кам'янський районний суд Черкаської області

02.07.2013

Справа № 696/637/13-к

1-кп/696/31/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2013 року Камянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої судді Романової Н. Г.

при секретарі Серцовій Р. О.

за участю прокурора Цибань В. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Камянка кримінальне провадження відносно

ОСОБА_1, 02.06.1972 р. н., уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, завідуючого сільським клубом в с. Поселянівка Олександрівського району Кіровоградської обл., спів мешкає, має на утриманні неповнолітню дитину співмешканки, раніше не судимого, інваліда ІІІ групи з/з,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, 11.09.2012 р. близько 22 год. рухаючись по ґрунтовій дорозі сполученням Косарі ОСОБА_2 на відстані 1620 м. від 239 км. ОСОБА_3 Знамянка, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в протилежному від с. Косарі Камянського району Черкаської обл. напрямку, зі швидкістю близько 60-70 км/год. в порушення вимог п.п. 2.3. б), 10.1, 11.2 ПДР України, проявив неуважність, відволікся від керування транспортним засобом, не стежив за зміною дорожньої обстановки та здійснив маневр ліворуч, а саме виїзд на смугу руху, по якій рухався мотоцикл К-750 під керуванням ОСОБА_4, не переконавшись перед зміною напрямку руху, що це буде безпечним і не створить перешкод та небезпеки іншим учасникам руху, скоїв зіткнення із мотоциклом НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який рухався у зустрічному напрямку, в результаті якого пасажиру мотоцикла ОСОБА_5, автомобілем ВАЗ-21063, було спричинено тілесні ушкодження у вигляді відкритих переломів лівих стегнової та обох гомілкових кісток з ушкодженням магістральних судин гомілки, що супроводжувалося ішемією лівої гомілки і ступні із послідуючою контрактурою лівого гомілково-ступневого суглобу і пальців ступні, які згідно висновку експерта № 093 від 20.03.2013 р., за ознакою небезпеки для життя належать до категорії тяжких.

Вказані порушення вимог п.п. 2.3 б), 10.1, 11.2 ПДР України водієм автомобіля ОСОБА_1, згідно висновку авто-технічної експертизи № 4/357 від 03.12.2012 р. знаходяться в прямому причинному звязку з розвитком механізму даної ДТП та наступившими наслідками.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, у скоєному кримінальному правопорушенні щиро розкаюється, та пояснив, що дійсно 11.09.2012 р. близько 21 год. 30 хв. рухався з с. Косарі Камянського району в с. Стара Осота Олександрівського району Кіровоградської обл. по ґрунтовій дорозі зі швидкістю 60-70 км/год., був тверезий. Коли побачив зустрічний мотоцикл, переключився із дальнього на ближнє світло фар та прийняв вправо, однак почув удар об бампер лівої сторони автомобіля. Після цього намагався вийти з машини, але побачивши силует людини, яка рухалась в його сторону з погрозами, будучи після операції, злякався, сів у автомобіль та поїхав додому, при цьому ніяких екстренних служб на місце події не викликав. Попросив пробачення у потерпілої, відшкодував їй під слідства та в суді всього 14000 грн. матеріальних збитків. Змінений позов потерпілої про стягнення 14154 грн. 88 коп. матеріальних збитків визнав повністю, у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди на суму 200000 грн. поклався на розсуд суду.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 підтвердила отримання від обвинуваченого 14000 грн. матеріальних збитків, в с/з змінила позовні вимоги, просила стягнути з нього 14154 грн. 88 коп. матеріальних збитків та 200000 грн. моральної шкоди. Вказала, що обвинувачений ОСОБА_1 з місця події зник, не надавши їй ніякої допомоги, що негативно вплинуло на стан її здоровя та втрату частини ноги, в результаті чого перенесла вісім операцій та продовжує лікуватись, потребує протезування; наполягала на призначенні йому суворого покарання, повязаного з позбавленням волі.

Суд вважає можливим, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, проти чого не заперечують прокурор, обвинувачений, правильно розуміючи зміст даних обставин і в них немає сумнівів у добровільності їх позиції.

Учасникам процесу роз'яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає, що органи досудового слідства правильно кваліфікували дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який за місцем роботи та місцем свого проживання характеризується позитивно.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданих матеріальних збитків, знаходження на його утриманні неповнолітньої дитини співмешканки, а також вагітної співмешканки, що підтверджується довідкою Староосотського сільського голови Олександрівського району Кіровоградської обл. від 08.05.2013 р. № 674, довідкою про склад сімї вказаної сільради від 08.05.2013 р. № 673, довідкою поліклінічного відділення Олександрівської ЦРЛ від 03.05.2013 р., те що він являється інвалідом ІІІ групи з/з.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, обставини помякшуючі покарання, зокрема, що він є інвалідом ІІІ групи з/з, має на утриманні неповнолітню дитину співмешканки та вагітну співмешканку, частково відшкодував заподіяні матеріальні збитки, за відсутності обставин обтяжуючих покарання, позитивні характеристики, як за місцем роботи, так і за місцем проживання, що він має постійне місце проживання, працює, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, а тому його необхідно звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. ст. 75, 76 КК України.

При цьому суд вважає, що займаючись суспільно-корисною працею, працюючи, ОСОБА_1 матиме реальні можливості відшкодувати потерпілій заподіяні матеріальні збитки та моральну шкоду в повному обємі.

Суд вважає, що змінений цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про стягнення матеріальних збитків, які залишились невідшкодованими обвинуваченим в сумі 14154 грн. 88 коп. та моральної шкоди в сумі 200 000 грн. належать до задоволення повністю, враховуючи, міру моральних страждань потерпілої, кількість перенесених нею оперативних втручань, постійний фізичний біль, ту обставину, що будучи молодою людиною, матірю неповнолітньої дитини та маючи вік 23 роки вона залишилась без частини ноги, обєм ушкодженого здоровя, що не відновиться до попереднього стану, тяжкі вимушені зміни у її життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд враховує також матеріальне становище обвинуваченого ОСОБА_1, який працює, є працездатним, одержує заробіток і пенсію, має автомобіль в користуванні, з його слів працює також його співмешканка, одержує зарплату.

Речові докази автомобіль НОМЕР_1, що згідно розписки на а. с. 202 переданий ОСОБА_1 на зберігання залишити останньому за належністю.

Керуючись ст.ст. 349, 366-368, 395 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді пяти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично зявлятись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили обрати особисте зобовязання, поклавши на нього зобовязання не відлучатись з постійного місця проживання без дозволу прокурора, суду, повідомляти прокурора, суд про зміну місця проживання, роботи, розяснивши, що в разі його невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладене грошове стягнення.

Змінений цивільний позов ОСОБА_5 задоволити повністю. Стягнути із ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_3, на користь потерпілої ОСОБА_5 14154 грн. 88 коп. матеріальних збитків та 200 000 грн. моральної шкоди.

Речові докази автомобіль НОМЕР_1, що згідно розписки на а. с. 202 переданий ОСОБА_1 на зберігання залишити останньому за належністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга учасниками процесу до судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області протягом 30 діб з моменту його проголошення, через Камянський районний суд Черкаської області.

Суддя :