Вирок № 32137757, 12.02.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.02.2013 Справа №607/62/13- к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Ломакіна В.Є.

за участю секретаря Кісіль Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження № 12012210010000032 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Левчука А.О., захисника ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

В середині червня 2012 року ОСОБА_1, перебуваючи в під'їзді будинку № 11 по вул. О. Довженка у м. Тернополі, знайшов поліетиленовий пакет, в якому знаходилися таблетки із написом «SUBUTEX», які містять наркотичний засіб бупренорфін та одноразовий медичний шприц, ємкістю 20 мл., із наркотичним засобом «екстракційним опієм». В цей час у нього виник злочинний намір, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів для власних потреб без мети збуту.

Так, в середині червня 2012 року, ОСОБА_1, перебуваючи в під'їзді будинку № 11 по вул. О. Довженка у м. Тернополі, взяв знайдені ним таблетки з написом «SUBUTEX», які містять наркотичний засіб бупренорфін та одноразовий медичний шприц, ємкістю 20 мл., із наркотичним засобом «екстракційним опієм», та в порушення вимог ст. 7 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" від 22.12.2006 року, незаконно придбав їх. Після цього, придбані ним таблетки з написом «SUBUTEX» переніс до місця свого проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, а одноразовий медичний шприц, ємкістю 20 мл., переніс в підвальне приміщення вказаного будинку, де зберігав до 04 липня 2012 року для власних потреб без мети збуту.

Надалі, 04 липня 2012 року, під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_1, за вищевказаною адресою було виявлено та вилучено два блістера із двома цілими та частиною таблеток білого кольору із написом «SUBUTEX», які містять бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Загальна маса бупренорфіну в таблетках становить 0,0215 грам.

Крім цього, з підвального приміщення вказаного будинку було виявлено та вилучено одноразовий медичний шприц з одноразовою медичною голкою та ковпачком, ємкістю 20 мл., із рідиною темного кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - концентратом з макової соломи (екстракційним опієм), маса якого в перерахунку на суху речовину становить 9,6800 грам.

Згідно ст. 2, 7 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори " від 22.12.2006 року та Списку № 1, Таблиці № 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року, бупренорфін відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, екстракційний опій відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

Вказані дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

28 грудня 2012 року між прокурором прокуратури м. Тернополя юристом 1-го класу ОСОБА_3, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні № 12012210010000032 та обвинуваченим ОСОБА_1 в присутності захисника ОСОБА_2, в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди, прокурор та обвинувачений дійшли згоди, щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри, беззастережно визнав свою винуватість у вчинені даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень, та отримана згода обвинуваченого на його призначення, який також зобовязався у вказаний судом строк повністю відшкодувати процесуальні витрати за проведення під час досудового розслідування судово-хімічних експертиз на загальну суму 1176,96 грн. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які розясненні обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважає, що при укладенні даної угоди дотриманні вимоги і правила КПК України та КК України, просить дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також просить вказану з прокурором угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобовязання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_1 обумовлену міру покарання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд, шляхом проведення опиування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом зясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором прокуратури м. Тернополя юристом 1-го класу ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 в присутності захисника ОСОБА_2, відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 незаконно придбав та зберігав без мети збуту, наркотичні засоби, а тому його дії кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 309 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394, 474 та 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити у кримінальному провадженні № 12012210010000032 угоду про визнання винуватості від 28 грудня 2012 року між прокурором прокуратури м. Тернополя юристом 1-го класу ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 в присутності захисника ОСОБА_2

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 28 грудня 2012 року покарання у виді штрафу в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на відшкодування процесуальних витрат за проведення судово хімічної експертизи (висновок № 2-1093/12 від 04 липня 2012 року) в розмірі 588,48 (пятсот вісімдесят вісім гривень сорок вісім копійок) та судово-хімічної експертизи (висновок № 2-1927/12 від 03 жовтня 2012 року) в розмірі 588,48 (пятсот вісімдесят вісім гривень сорок вісім копійок) на загальну суму 1176,96 (одна тисяча сто сімдесят шість гривень девяносто шість копійок) в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області код 24524727 розрахунковий рахунок 31256272210463, банк ГУ ДКУ в Тернопільській області МФО 838012;

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 підписку про невиїзд скасувати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

ГоловуючийВ. Ломакін

Головуючий суддяОСОБА_4