Рішення № 32137388, 01.07.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2013 р.Справа № 924/718/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом Приватного акціонерного товариства "Юнікон", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт. Нова Ушиця Хмельницької області

про стягнення заборгованості в сумі 1686,40 грн.

Представники сторін: не з'явилися

Повне рішення складено 01.07.2013р.

Суть спору: Приватне акціонерне підприємство "Юнікон" звернулось з позовом до суду про стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 1686,40грн., яка включає основний борг в сумі 1683,91 грн. та 3% річних в сумі 2,49 грн. заборгованості за поставлений товар.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що згідно усної домовленості зі сторони позивача передано відповідачеві - ФОП ОСОБА_1 металопрокат на загальну суму 3049,60 грн., що підтверджується видатковою накладною: №ЮКПО218 від 05.10.2012р., яка підписана уповноваженою особою відповідача та скріплена його печаткою.

Згідно виписок з банку від 26.12.2012р. на суму 377,30 грн. та від 11.01.2013 р. на суму 300 грн. товар частково був оплачений відповідачем.

Крім того, приватним акціонерним підприємством "Юнікон" на адресу ФОП ОСОБА_1 було направлено претензію №203 від 11.02.2013р. з проханням розрахуватися за поставлений товар, яка залишена без відповіді та задоволення.

12.06.2013р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ПАТ "Юнікон" та пояснення з додатками в яких зазначено, що 12.09.2012р. між домовленістю позивача та відповідача, останньому згідно видаткової накладної №ЮКП0334 від 12.09.2012р. було поставлено товар на суму 2311,40 грн.

13.09.2012р. відповідачем була здійснена оплата у розмірі 3000,00грн.

Таким чином, передплата на наступну поставку склала 688,39грн.

В подальшому 05.10.2012р. за домовленістю між позивачем та відповідачем, згідно видаткової накладної №ЮКП218, останньому було поставлено товар (металопрокат) на загальну суму 3049,60 грн. з ПДВ.

Товар також частково оплачений: - 26.12.12р. в сумі 377,30 грн. та - 11.01.13р. в сумі 300,00грн.

18.02.13р. Відповідачем отримано (згідно поштового повідомлення) претензію - вимогу щодо оплати 1683,91 грн. за поставлений товар протягом семи днів з дня її отримання , однак претензія залишились без задоволення, відповіді на неї не надходило.

Таким чином, Відповідач повинен був сплатити заборгованість у розмірі 1683,91 грн. до 25.02.2013 року.

Станом на 07.06.2013р. заборгованість відповідача за поставлений товар перед позивачем не погашена і складає 1683,91 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак повідомив суд про те, що сума боргу останнім не сплачена.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причини не повідомив. Ухвала від 04.06.2013р. була надіслана на адресу відповідача зазначену в ЄДР згідно витягу з ЄДР №16662454, та вручена відповідачу про що свідчить судова повістка від 06.06.2013 р. При цьому приймається до уваги, що якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Справа підлягає вирішенню згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Відповідно виписки з ЄДРПОУ приватне акціонерне підприємство "Юнікон" знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Олеся Гончара, 28-А, код 23647276.

Згідно з Витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.06.2013р. ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1, код НОМЕР_1.

Позивачем - ПАТ "Юнікон" м. Дніпропетровськ, на адресу відповідача - ФОП ОСОБА_1, Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, у відповідності до усної між сторонами домовленості, було здійснено поставку товару на суму 3049,60 грн., що підтверджено видатковою накладною №ЮКПО218 від 05.10.2012р., яка підписана представниками сторін та скріплена їх печатками.

Відповідач частково провів розрахунок за поставлений товар за видатковою накладною №ЮКПО218 від 05.10.2012р. що підтверджується банківськими виписками з рахунку від 26.12.2012р. на суму 377,30 грн. та від 11.01.2013 р. на суму 300 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 1683,91 грн. При цьому також враховується передплата відповідачем вартості товару в сумі 688,39 грн., зокрема 3000,00 грн. згідно виписки з банку від 13.09.2012р. було сплачено за попередню поставку товару на суму 2311,61 грн., тому залишок грошових коштів в сумі 688,39 грн. враховано позивачем як передплата товару за накладною №ЮКПО218 від 05.10.2012р.

11.02.2013р. позивачем направлено відповідачу претензію №203-УДиИ/ЮрО з вимогою оплатити заборгованість за товар згідно видаткової накладної №ЮКП0218 від 05.10.2012р. в розмірі 1683,91 грн. на протязі 7 календарних днів з моменту її отримання, що підтверджується фіскальним чеком від 12.02.2013р. №5457. Вказана претензія отримана відповідачем 18.02.2013р., про що свідчить повідомлення про вручення поштової кореспонденції, однак ніякого реагування з боку відповідача на попередження не було, заборгованість не погашена.

За таких обставин, позивач звернувся із позовом до суду, згідно якого просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1686,40грн., з яких 1683,91 - основний борг та 2,49 грн. - 3% річних.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке.

Підстава позову - це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача.

Зі змісту позовної заяви та доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що підставою для стягнення основної суми заборгованості позивач зазначає неналежне виконання відповідачем обов'язку по оплаті отриманого товару за видатковою накладною: №ЮКПО218 від 05.10.2012р. на суму 3049,60 грн.

Наявна в матеріалах справи видаткова накладна, зміст претензії, свідчать про те, що оскільки за видатковою накладною: №ЮКПО218 від 05.10.2012р. до відповідача перейшло право власті на товар позивача, то саме вказана видаткова накладна на думку позивача є підставою для стягнення неоплаченого відповідачем товару.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п. п. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 206 Цивільного кодексу України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем дотримані всі вимоги ст.530 Цивільного кодексу України, що підтверджується претензією від 11.02.2013р. №203-УДиИ/ЮрО (доказами її надіслання відповідачу (поштове повідомлення про відправлення №4904405834635). Таким чином, у позивача виникло право вимагати оплати товару в судовому порядку.

Суд відзначає, що ст. 530 ЦК України розміщена в главі 48 цього Кодексу "Виконання зобов'язань" і носить загальний характер. Тобто, може бути застосована до будь-яких видів договірних зобов'язань, які виникають в цивільному обороті. Однак, загальні положення ч.2 ст. 530 ЦК України не можуть бути застосовані в даному випадку до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений спеціальною нормою права - ст. 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього (аналогічна позиція в постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 р. по справі №15/5025/1681/11, в постановах Вищого господарського суду України від 14.12.2010 р. по справі №11/165/10, від 12.08.2010 р. №22/225-09-6133).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу. Так, позивач передав відповідачу товар, а останній зобов'язався сплатити за нього певну грошову суму.

Наявна в матеріалах справи видаткова накладна №ЮКПО218 від 05.10.2012р., свідчать про отримання відповідачем товару на загальну суму 3049,60 грн.

Пунктом 1 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п.3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (п. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 1683,91 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме вказаною видатковою накладною, претензією, виписками по рахунку щодо часткової оплати.

Відповідачем не подано доказів оплати основної заборгованості, що є предметом позову, а також не спростовано факту отримання товару.

За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 1683,91 грн. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача три процента річних в сумі 2,49 грн., розрахованих за період з 26.02.2013р. по 15.03.2013 р. на суму 1683,91грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Таким чином, позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних в сумі 2,49 грн. з 26.02.2013р. по 15.03.2013р. та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 1686,40 грн., з яких 1683,91 грн. - основний борг та 2,49 грн. - 3% річних, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача в зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного підприємства "Юнікон", Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця про стягнення 1686,40грн. заборгованості, з яких 1683,91грн. - основний борг, 2,49грн. - 3% річних задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного підприємства "Юнікон" (м. Дніпропетровськ, вул. О. Гончара, 28-А, код 23647276) 1683,91грн. (одну тисячу шістсот вісімдесят три гривні 91 коп.) основного боргу, 2,49 грн. (дві гривні 49 коп.) 3% річних, 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 01.07.2013р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу, (49005, м. Дніпропетровськ, вул. О.Гончара, 28 - А); 3 - відповідачу, (326000, АДРЕСА_1).

Всім рекомендованим.