Рішення № 32137238, 25.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8851/13 25.06.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзпромінвестдонбас"

до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

Третя особа

без самостійних вимог

на предмет спору на

стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна в

Донецькій області

про стягнення 208 878,86 грн

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Ігнатова Д.О. (дов. б/н від 01.04.2013р.)

Від відповідача Соковець І.О. (дов. №4/2013 від 03.01.2013р.)

Від третьої особи не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 25.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзпромінвестдонбас" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі за текстом - відповідач) про стягнення 208 878,86 грн. суми збитків, заподіяних бездіяльністю Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, з яких 139 968, 00 грн. - витрат понесених за договором № 28/02-2 про фізичну охорону об'єктів, 68 910, 86 грн. - витрати за договором оренди землі від 17.10.2008 року.

Ухвалою Господарського суду від 15.05.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/8851/13, розгляд справи призначений на 04.06.13 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2013 року в порядку ст. 27 ГПК України до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Регіональне відділення Фонду державного майна в Донецькій області з мотивів викладених в ухвалі суду, та в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 25.06.2013 року, в зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду позивачем, залученням до часті у справі третьої особи.

21.06.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано додаткові заперечення на позов.

В судове засідання 25.06.2013 року представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представником позивача в судовому засіданні надано додаткові матеріали, письмові та усні пояснення по справі. Представником відповідача надано усні додаткові заперечення проти задоволення позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок зволікання відповідачем з прийняттям до свого управління майна - цілісного майнового комплексу «Шахта Східна», позивач несе додаткові витрати по утриманню майна, зокрема витрати з його охорони та витрати по оплаті орендної плати за землю, які і просить стягнути з відповідача.

Відповідач проти позову заперечує, з тих підстав, що в його діях зволікання/затягування процесу приймання ним майна - цілісного майнового комплексу «Шахта Східна» від позивача не має, і відповідно у нього не має зобов'язань перед позивачем по відшкодуванню витрат понесених на охорону майна та орендну плату за землю.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2006 року між позивачем, як орендарем, та третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, як орендодавцем, було укладено договір оренди № 4/2006 (далі за текстом - договір оренди), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - цілісний майновий комплекс «Шахта Східна» (далі за текстом - підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, зведеного акта інвентаризації та балансу підприємства, складеного за станом на 31.07.2006 рік.

Відповідно до п. 1.4. договору оренди цей договір є підставою для виникнення у разі приватизації підприємства пріоритетних прав орендаря на довгострокову оренду земельної ділянки, на якій розміщено підприємство.

Відповідно до п. 2.4. договору оренди, вартість майна підприємства, яке орендар повертає орендодавцю (або юридичній особі, яку вкаже орендодавець), визначається на підставі передавального балансу підприємства та акта оцінки, складеного за даними інвентаризації на момент припинення дії цього договору, звіреного з актом приймання - передачі підприємства в оренду. Орендар повертає підприємство орендодавцю (або юридичній особі, яку вкаже орендодавець) у порядку, визначеному чинним законодавством України та цим договором. Підприємство вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі.

Відповідно до п. 5.7. договору оренди у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно підприємства, у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна підприємства з вини орендаря.

Акт приймання - передачі державного майна - цілісного майнового комплексу Шахта «Східна» підписаний сторонами договору оренди (позивачем та третьою особою) 10.11.2006 року.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.07.2008 року по справі № 8/75 пд за позовом Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзпромінвестдонбас» про розірвання договору оренди, яке залишено без змін Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2008 року, позовні вимоги задоволено повністю, розірвано договір оренди № 4/2006 від 10.11.2006 року, який був укладений між Регіональних відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Союзпромінвестдонбас» (орендар).

17.10.2008 року між Шахтарською районною державною адміністрацією, як орендодавцем та позивачем, як орендарем укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1. якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться: землі ЛШ «Річна» під породним відвалом № 5 Розсипненської сільської ради Шахтарського району. Згідно п. 2 зазначеного договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5, 5380 га, у тому числі 5, 5380 га земель промисловості.

Відповідно до п. 9 зазначеного договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі 10 % від грошової оцінки земельної ділянки, що складає 38 086, 60 грн. за всю земельну ділянку на рік.

Відповідно до матеріалів справи за період з серпня 2012 року по лютий 2013 року включно позивачем внесено орендної плати за землю на загальну суму 68 910, 86 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.01.2009 року по справі 33/168 пд за позовом Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзпромінвестдонбас» про зобов'язання відповідача повернути державне майно, цілісний майновий комплекс «Шахта «Східна», розташований за адресою: 86200, Донецька область, Шахтарський район, с. Стрюково з оренди, позовні вимоги задоволено, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Союзпромінвестдонбас» повернути орендоване майно (цілісний майновий комплекс «Шахта Східна») Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Донецькій області за актом приймання - передачі.

28.02.2011 року між позивачем, як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ф.О.Р.Т.», як виконавцем було укладено договір № 28/02-2 на фізичну охорону об'єкту, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець, починаючи з 01.03.2011 року 00 годин 00 хвилин приймає на себе зобов'язання, на кошти отримані від замовника, забезпечити фізичну охорону шахти «Східна», що розташована за адресою: Шахтерський район, с. Стрюково, вул. Фрунзе, в подальшому об'єкт, охоронцями ТОВ «Ф.О.Р.Т.».

Відповідно до п. 8.1. договору № 28/02-2 на фізичну охорону об'єкту від 28.02.2011 року вартість послуг виконавця складає 420 480, 00 грн. на рік в тому числі НДС.

На виконання умов договору № 28/02-2 на фізичну охорону об'єкту від 28.02.2011 року виконавець - ТОВ «Ф.О.Р.Т.», зокрема надавав/надав позивачу послуги з охорони за період з липня 2012 року по лютий включно 2013 року на загальну суму 139 968, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних актів здачі - приймання робіт (надання послуг).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24.01.2012 року по справі № 2а/0570/23327/2011 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзпромінвестдонбас» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, яка полягає у невиконанні приписів абз. 2 ч. 3 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо прийняття протягом тридцяти днів об'єкту оренди - цілісного майнового комплексу «Шахта «Східна» у своє управління, пункту 50 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору або його розірвання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 року № 158 стосовно погодження зведеного акту інвентаризації майна підприємства, що повертається з оренди, та п. 4 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 року № 847, щодо надання кандидатури для участі у роботі спільної комісії по розмежуванню і оцінці майна орендованого підприємства.

Зобов'язано Міністерство енергетики та вугільної промисловості України надати кандидатуру представника для прийняття участі у роботі спільної комісії по розмежуванню та оцінці майна цілісного майнового комплексу «Шахта «Східна», відповідно до вимог Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 року № 847.

Зобов'язано Міністерство енергетики та вугільної промисловості України погодити результати інвентаризації, зведені у акті, згідно порядку, встановленому Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 року № 158.

Зобов'язано Міністерство енергетики та вугільної промисловості України прийняти до сфери свого управління державне майно - цілісний майновий комплекс «Шахта «Східна», за актом приймання - передачі протягом 30 днів відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

При цьому, вказаний адміністративний спір стосувався спірних адміністративних правовідносин, що виникли між відповідачем та третьою особою у справі як органами уповноваженими на управління та розпорядження державним майном.

05.04.2013 року позивач направив відповідачу претензію на суму 208 878, 86 грн. Вих. № 80 від 03.04.2013 року, відповідно до якої просив перерахувати на його розрахунковий рахунок грошові кошти в сумі 208 878, 86 грн. витрат понесених позивачем на утримання цілісного майнового комплексу «Шахта «Східна», які поніс позивач в зв'язку з несвоєчасним прийняттям відповідачем до сфери свого управління зазначеного державного майна, яка була залишена без розгляду.

Відповідно до заперечень відповідача на позовну заяву відповідач ще в 2010 році при вирішенні питання щодо подальшої долі державного майна - ЦМК «Шахта «Східна», не погоджувався на прийняття майна до сфери свого управління та просив третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача прийняти інше рішення щодо подальшого використання або приватизації цього майна, що підтверджується листами наявними в матеріалах справи. Однак, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області розпочало процедуру повернення державного майна зазначеного цілісного майнового комплексу до сфери управління відповідача та листом від 06.09.2011 року направило зведений акт інвентаризації майна на погодження. Причиною несвоєчасного прийняття об'єкта оренди до сфери його управління стало складення орендарем та орендодавцем акту інвентаризації, який не відповідав дійсності. Акт інвентаризації, відповідно до чинного законодавства, затверджується орендодавцем за погодженням з державним органом, до сфери управління якого належить передане в оренду майно державного підприємства або організації.

Із матеріалів справи вбачається, що третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача неодноразово направляла відповідачу акт інвентаризації орендованого майна цілісного майнового комплексу «Шахта «Східна» на погодження, відповідачем такий акт довгий час погоджений не був, з причин, зокрема, включення до акту затоплених основних засобів без зазначення їх фактичного стану, як майно яке перебуває в експлуатації, тобто з підстав недостовірності інформації викладеної в акті.

Так, основні засоби, що непридатні до експлуатації і не підлягають відновленню мають включатися до окремого інвентаризаційного опису, проте такі засоби були включені до основного акту інвентаризації, як майно, що знаходиться в експлуатації.

03 серпня 2012 року відповідач погодив Зведений акт інвентаризації державного майна цілісного майнового комплексу «Шахта «Східна» складений 16.08.2011 року з зауваженнями (крім позицій 1, 3, 4, 6-8, 11, 28, 42-44, 47, 48, 71 інвентаризаційного опису № 1).

29 серпня 2012 року наказом № 660 «Про повернення з оренди державного майна цілісного майнового комплексу «Шахта «Східна» відповідач наказав прийняти за актом приймання - передачі від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України державне майно цілісного майнового комплексу «Шахта «Східна» (86263, Донецька область, Шахтарський район, с. Стрюкове), яке повертається з оренди, та визначити Державне підприємство «Торезантрацит» його балансоутримувачем.

З метою усунення зауважень відповідача до зведеного акту інвентаризації державного майна цілісного майнового комплексу «Шахта «Східна» було проведено обстеження зазначеного цілісного майнового комплексу, результати якого зведені в акті обстеження ЦМК «Шахта «Східна», і листом третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вих. № 07-06-02-09773 від 05.10.2012 року на погодження відповідачу був направлений затверджений зведений акт інвентаризації державного майна ЦМК «Шахта «Східна», з урахуванням всіх зауважень. Вказаний акт 14.11.2012 року був погоджений відповідачем з урахуванням акта обстеження ЦМК «Шахта «Східна» від 26.09.2012 року.

В матеріалах справи наявна копія Постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.05.2013 року по ВП № 33608793 за виконавчим листом № 2а/0570/23327/2011 виданого 25.04.2012 року Донецьким апеляційним адміністративним судом про зобов'язання Міністерства енергетики та вугільної промисловості України погодити результати інвентаризації, зведені у акті, згідно порядку встановленому Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання) затвердженого постановою КМУ від 02.03.1993 року № 158, якою встановлено, що рішення суду фактично виконано, та виконавче провадження № 3608793 закінчено.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 208 878, 86 грн. збитків понесених ним, у зв'язку з несвоєчасним прийняттям відповідачем до сфери свого управління державного майна ЦИК «Шахта «Східна», з яких 139 968, 00 грн. витрати на фізичну охорону об'єкту за договором № 28/02-2 на фізичну охорону об'єкту від 28.02.2011 року за період з 01.07.2012 року по 28.02.2013 року, 68 910, 86 грн. витрати за договором оренди землі від 17.10.2008 року за період з липня 2012 року по лютий 2013 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно ч. 3 зазначеної вище статті у разі припинення договору оренди за обставин, зазначених у частині першій цієї статті, орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов'язаний повернути це майно відповідному підприємству, господарському товариству, створеному в процесі приватизації (корпоратизації), або його правонаступнику. У разі припинення за цих же обставин договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу орендар за згодою орендодавця передає об'єкт оренди органу, який до укладення договору оренди здійснював повноваження з управління відповідним майном. Зазначений орган або його правонаступник зобов'язаний протягом тридцяти днів прийняти об'єкт оренди в своє управління.

Із аналізу наведених норм вбачається, що за загальним правилом у випадку розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах визначених в договорі. Частина третя наведеної статті конкретизує можливі дії сторін договору при певних умовах. Зокрема, об'єкт оренди, у випадку розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу передається орендарем за згодою орендодавця органу, який до укладення договору оренди здійснював повноваження з управління відповідним майном.

Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затверджений Наказом Фонду державного майна від 07.08.1997 року № 847, і поширюється на випадки повернення орендодавцю орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств і організацій та їхніх структурних підрозділів після припинення (внаслідок закінчення строку) договору оренди, розірвання договору оренди за погодженням сторін або за рішенням суду чи арбітражного суду.

Відповідно до п. 3 зазначеного порядку, зміст і послідовність процедур припинення або розірвання договору оренди і реорганізації орендного підприємства визначаються цим Порядком, договором оренди та досягнутою між орендодавцем і орендарем не пізніше як за 10 днів до визначеної дати припинення (розірвання) договору оренди домовленістю, яка може бути оформлена відповідною угодою. Якщо договір оренди розірвано за рішенням суду (арбітражного суду), то угода укладається протягом 5 днів після того, як це рішення набрало законну силу.

На підставі досягнутої домовленості орендодавець своїм наказом утворює спільну комісію по розмежуванню і оцінці майна орендного підприємства (надалі - Комісія). До складу Комісії входять представники орендодавця і орендаря. На вимогу однієї з сторін до роботи в Комісії можуть залучатися і представники органу управління відповідним державним майном (п. 4 порядку).

Згідно п. 18 вказаного вище порядку після закінчення своєї роботи Комісія подає орендодавцеві і орендареві:

а) протокол про результати інвентаризації цілісного майнового комплексу орендного підприємства;

б) протокол розподілу вартості майна між орендодавцем і орендарем;

в) акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу орендного підприємства, з зазначенням у ньому державної і орендарської часток у майні;

г) акт приймання-передачі від орендаря орендодавцю державної частки у майні орендного підприємства.

Після затвердження акта оцінки визначена за ним державна частка у цілісному майновому комплексі орендного підприємства повертається орендодавцю згідно з актом приймання-передачі майна (п. 20 порядку).

Згідно п. 22 вказаного порядку у разі відсутності згоди органу управління відповідним державним майном на прийняття майна до сфери свого управління, орендодавець за поданням зазначеного органу може прийняти інше рішення щодо подальшого використання або приватизації цього майна у порядку, визначеному чинним законодавством.

До моменту підписання акта приймання-передачі майна, що було в оренді, його балансоутримувач відповідає за належне утримання і збереження майна.

Як вбачається із наведених норм зазначеного вище порядку, повернення орендованого майна здійснюється шляхом підписання акту приймання - передачі майна між орендарем та орендодавцем.

Як встановлено судом, договором оренди № 4/2006 від 10.11.2006 року сторони погодили, що орендар повертає підприємство орендодавцю (або юридичні особі, яку вкаже орендодавець), у порядку визначеному чинним законодавством України та цим договором. Підприємство вважається поверненим з моменту - підписання сторонами акта приймання - передачі (п. 2.4. договору оренди). Отже, за умовами договору державне майно - цілісний майновий комплекс «Шахта «Східна» після набрання чинності рішенням суду про розірвання відповідного договору оренди мало бути повернуто позивачем Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Донецькій області по акту приймання - передачі, або юридичні особі, яку вкаже Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази (документи), які б підтверджували вказівку Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області передати об'єкт оренди іншій юридичній особі, зокрема, відповідачеві у даній справі.

При цьому, суд зазначає, що між сторнами спору (позивачем та відповідачем) договірних відносин не існувало, проте позивач вважає, що саме неправомірними діями останнього йому нанесено шкоду, а саме позивач поніс х збитки по охороні раніше орендованого майна та сплаті орендної плати за землю.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1173 ЦК України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди

Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Позивач, в якості доказів незаконної бездіяльності відповідача (на його думку завдавача шкоди) щодо прийняття об'єкту оренди - цілісного майнового комплексу надав суду Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.01.2012 року по справі № 2а/0570/23327/2011. Як вже зазначалося, зазначене рішення винесено судом за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, при цьому протиправною визнана бездіяльність відповідача, яка полягає у невиконанні приписів абз. 2 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», щодо прийняття об'єкту оренди протягом 30 днів в управління, п. 50 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору або його розірвання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 року № 158 стосовно погодження зведеного акту інвентаризації майна підприємства, що повертається з оренди, та п. 4 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 року № 847, щодо надання кандидатури для участі у роботі спільної комісії по розмежуванню і оцінці майна орендованого підприємства. Отже, як зазначалося судом вище, вказаний адміністративний спір стосувався спріних адмністративних відносин щодо розмежування сфери управління відповідача та третьої особи, та взагалі не стосувався приватно-правових відносин оренди, що склалаися між сторонами спору, а тому рішення в адмінстративній справі не може бути доказом наявності винної поведінки відповідача у справі щодо зобов'язань з правовідносин найму.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п. 20 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого Наказом Фонду державного майна від 07.08.1997 року № 847, п.п. 2.4., 5.7. договору оренди № 4/2006 від 10.11.2006 року орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди орендодавцю.

Рішенням суду від 21.01.2009 року у справі № 33/168пд позивача було зобов'язано повернути орендоване майно (цілісний майновий комплекс «Шахта «Східна», розташований за адресою: 86200, Донецька область, Шахтарський район, с. Стрюково) Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Донецькій області за актом приймання - передачі.

Таким чином, позивач відповідно до умов договору та діючого законодавства мав право повернути об'єкт оренди третій особі без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, крім того він був зобов'язаний це зробити за рішенням суду від 21.01.2009 року, і не зобов'язаний був нести впродовж 2012 - 2013 років витрати по утриманню об'єкту оренди до моменту прийняття відповідачем цілісного майнового комплексу «Шахта «Східна», до сфери його управління.

Із матеріалів справи не вбачається, що позивач намагався повернути за актом приймання - передачі об'єкт оренди орендодавцю, проте не зміг, цього здійснити з огляду на невиконання відповідачем приписів абз. 2 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п. 50 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору або його розірвання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 року № 158, п. 4 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 року № 847.

Відповідно, понесення позивачем впродовж 2012 - 2013 років (майже через чотири роки після розірвання договору) витрат на утримання об'єкту оренди в належному стані не є об'єктивним наслідком поведінки відповідача, щодо непогодження зведеного акту інвентаризації державного майна цілісного майнового комплексу «Шахта «Східна».

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою/збитками завданими/понесеними позивачу (чем).

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не обґрунтовані, не доведені і відповідно не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Згідно п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у силу пункту 13 частини другої статті 3 Закону судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю зазначених у цій нормі органів та осіб. Питання стосовно незаконності відповідних рішень, дій чи бездіяльності можуть вирішуватися господарським судом лише за результатами розгляду справи по суті, тому пов'язані з цим обставини не підлягають з'ясуванню під час прийняття судом позовної заяви і останню не може бути повернуто судом у зв'язку з несплатою судового збору. Розподіл останнього (та інших сум судових витрат) між сторонами здійснюється в подальшому згідно з судовим рішенням, прийнятим по суті справи, з урахуванням приписів статті 49 ГПК.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзпромінвестдонбас» (83049, м. Донецьк, вул. Хірургічна, 22 а; код ЄДРПОУ 31226834; з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Державного бюджету України (отримувач платежу: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримавача: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, р/р 31215206783001) 4177 (чотири тисячі сто сімдесят сім) грн. 58 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.07.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко